Вітаміни групи в

Хліб простого помолу, гречані, вівсяні, перлові крупи, пшоно, горох, квасоля, боби, соя, кукурудза, спаржа, шпинат, картопля, цвітна капуста, салат, кропива, зелена цибуля, буряк, картопля.

Нормалізують обмінні (особливо жировий) процеси, посилюють працездатність, кровотворення, мають позитивну дію при токсикозах вагітних, знімають нервову напругу.

Вітамін В₁ (тіамін)

Зелені частини рослин, зовнішні частини зернівок, горіхи, картопля, пивні дріжджі, морква.

Регулює вуглеводний обмін. Потрібний для засвоєння вуглеводів і жирів, нормальної праці серця, шлунка, кишок. Він оберігає нервову систему від виснаження. Його відсутність в раціоні призводить до швидкої розумової і фізичної втоми, втрати апетиту і, врешті, до хвороби бері-бері (поліневриту) з кінцевими явищами судом і паралічу, які спричинюють смерть. На добу людині потрібно 2-4 мг вітаміну В₁. Він не відкладається в організмі про запас. Рекомендують вживати дріжджові напої, хлібний квас як джерело вітаміну В₁.

Вітамін В₂ (рибофлавін)

Дріжджі, пророщені зерна злаків, квашена городина, настій чайного гриба, пивні дріжджі.

Він потрібний для нормальної праці нервової системи. Його нестача в їжі зумовлює швидке втомлювання зору, почервоніння й паління в очах, сльозотечу, зниження гостроти зору (може навіть настати помутніння рогівки - більмо), запалення слизової оболонки рота (з заїдами - тріщинами в куточках губ), сухість у носі. Вітамін цей особливо корисний людям похилого віку, бо запобігає розвиткові катаракти. Потреба у вітаміні В₂ дещо вища - 2,5-3,5 мг на добу. Вона має бути ще вищою для працюючих у гарячих цехах, при напруженій розумовій і нервовій діяльності при надмірному напруженні зору.

Вітамін В_{3 (}пантотенова кислота)

Поверхневі шари зернівок (висівки)

Бере участь у процесах дихання тканин. Недостача зумовлює змертвіння тканин надниркових залоз, запалення шкіри, рогівки очей, втрату апетиту, розлад орієнтування в навколишній обстановці, виразкову хворобу шлунка і кишок, ураження серця і нирок, випадіння волосся, розлад нервової системи (неврити, паралічі). Джерелом пантотенової кислоти є печінка, свіжі дріжджі і яєчний жовток. Потреба у ній становить 100 мг на добу.

Вітамін В₅ (РР, нікотинова кислота)

Насіння і молоді паростки пророщених зерен злаків, арахіс, горох, картопля, капуста, томати, гречка, пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, морква, цибуля, яблука.

Є активатором вуглеводного, жирового і фосфорного обміну. Сприяє правильному перебігу окисних процесів в організмі людини, потрібна особливо матерям, які годують груддю. Свою активність вітамін РР збільшує при наявності в раціоні вітамінів В₁ і В₂. При нестачі вітаміну РР (потреба його дорівнює 15 - 20 мг на добу) з'являються дерматити, ураження слизової оболонки рота, кишок, з тривалими проносами, ураження різних ділянок шкіри під впливом сонячних променів, ураження дрібних кровоносних судин, розлади діяльності центральної нервової системи (божевілля).

Вітамін В₆ (піридоксин)

Дріжджі, насіння злаків, горох, боби, зелені частини рослин

В організмі утворюється з піридоксалю і піридоксаміну. Стимулює білковий та жировий обмін, регулює засвоєння міді і заліза. Корисний при токсикозах вагітності (блювання, судоми). Потрібно його 2-3 мг на добу.

Вітамін В_с (фолієва кислота)

Шпинат, гриби, дріжджі

Фоліум латинською мовою - листок. Має відношення до кісткового мозку і сприяє творенню червоних кров’яних тілець та гемоглобіну в них, лейкоцитів і тромбоцитів крові. Бере участь у біосинтезі тиміну, що входить до складу РНК, тобто є важливою сполукою для росту і білкового обміну; застосовують при лікуванні променевої хвороби та анемії мегалобластичній. Потреба організму в фолієвій кислоті 1-3 мг на добу.

Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін)

Зелені рослини, актиноміцети, ісландський мох.

Прискорює синтез ДНК і таким чином сприяє росту клітин, бере участь у створенні еритроцитів., Лікує невралгії і травматичні пошкодження нервів.

Параамінобензойна кислота

Дріжджі, усі овочі.

Через недостатність параамінобензойної кислоти в їжі зникає барвник волосся у тварин і людей. Міститься вона в шкірі, під дією сонячних променів сприяє утворенню загару. Головне джерело її печінка і дріжджі. Відсутність інозиту зумовлює припинення росту і випадання шерсті у тварин. Міститься він у нирках, печінці, м'язах.

Інозит

Зелений горошок, боби, соя овочева, дині, капуста білоголова, коренеплоди моркви, помідори, цибулини цибулі ріпчастої.

Разом з параамінобензойної і пантотенової кислотою вважається «вітаміном юності». Як і холін, він допомагає підтримувати в здоровому стані печінку, знижує вміст холестерину в крові, запобігає крихкість стінок кровоносних судин. Особливо активну липотропное дію інозиту виявляється в присутності вітаміну Е. є дані про участь інозиту в регуляції моторної функції шлунка і кишечника.

Біотин

Помідори, соя овочева, морква, картопля, цвітна капуста, гриби, капуста білоголова, горошок зелений.

Нестача його розвивається в людей, які вживаюгь багато сирих яєць. Захворювання характеризується проявами втоми, втратою апетиту, блідістю шкіряних покривів, сухістю шкіри, яка лущиться. При цьому випадає волосся, стають: ламкими нігті, з'являються болі в м'язах, зміни на слизовій оболонці язика (атрофія бородавок), недокрів'я. Тоді треба вживати на добу до 150 мг цього вітаміну.

Вітамін B₁₅ (кальцію пангамат)

Насіння, в тому числі і овочевих рослин - дині, гарбуза, кавуна, кмину, коріандру, кропу, нігели, помідорів, перцю, цибулі та інших.

Для людей похилого віку дуже корисний - для лікування серцево-судинних захворювань (атеросклерозу з коронаросклерозом і гострою та хронічною недостатністю коронарного кровообігу, облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок, склерозу мозкових судин), емфіземи легень, пневмосклерозу з явищами серцево-легеневої недостатності, хронічних гепатитів у початковій стадії цирозу, хронічної алькогольної інтоксикації, алкоголізму, шкірно-венеричних захворювань (аортитів, табетичної атрофії зорового нерва, сверблячих дерматозів). Є антагоністом кортикостероїдів і сульфаніламідів. Добова його доза дорівнює 100-300 мг. Курс - 20 - 40 днів

Вітамін С (кислота аскорбінова)

Цибуля, часник, редиска, лимони, чорна горобина, шипшини, смородина, щавель, кропива, зелень петрушки, селера, гичка цибулі, шпинат, бруква , городня. червоноголова і брюссельська капусти

Вітамін С має виражену антиоксидантну активність, підвищує опірність організму до несприятливих умов зовнішнього середовища. Його наявність в організмі сприяє одужуванню від запалення легень, коклюшу, дифтерії, туберкульозу, прискорює загоєння ран, зростання кісткових переломів. При нестачі його в харчовому раціоні знижується опірність організму, підвищується проникність і ламкість стінок дрібних кровоносних судин, порушується обмін речовин, він стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків. Без нього не утворюється колаген, неможливий синтез білків мозку, людина захворює на цингу. Дефіцит вітаміну С викликає стан високої стомлюваності, сонливості. Вітамін С розкладається в кислому середовищі, при високій температурі (кип'ятіння), при наявності окисних ферментів (сушінні рослин), іонів заліза і міді (тому не треба варити страв у металевому посуді), також при повторному заморожуванні. Добова потреба людини у вітаміні С - від 50 до 100 мг, вона вища для людей, що працюють в гарячих цехах, спортсменів, людей, зайнятих важкою розумовою та фізичною працею, для вагітних жінок. Літнім людям треба більше вживати вітаміну С, оскільки він запобігає атеросклерозу

Вітамін Р (цитрин)

Зелені листки чайного куща, посівної гречки, квіти та боби софори японської, червоний перець, плоди смородини (чорної порічки), шипшини, чорноплодої горобини, помідори, апельсини.

Його нестача зумовлює кровотечу, ущільнює стінки дрібних судин і зменшує їх проникність, посилює дію вітаміна С. Наявність у харчових продуктах Р-активних сполук в поєднанні з вітаміном С здатна ліквідувати цингу, нормалізувати підвищений тиск крові, підтримати еластичність і нормальну проникність кровоносних судин і капілярів.