
- •Предмет колоїдної хімії
- •Класифікація колоїдних систем
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища.
- •Контрольні питання:
- •Поверхневі явища та їх класифікація
- •Класифікація поверхневих явищ
- •Поверхневий натяг
- •Поверхневий натяг деяких речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод капілярного підняття (метод Жюрена).
- •Метод максимального тиску в бульбашці (метод Ребіндера)
- •Сталометричний метод (метод Траубе)
- •Внутрішня (повна) питома поверхнева енергія. Залежність енергетичних параметрів поверхні від температури
- •Принципи формування поверхневого шару
- •Поверхневий натяг органічних речовин на межі з повітрям при 298к.
- •Адгезія, когезія
- •Змочування і розтікання
- •Розтікання рідин. Ефект Марангоні
- •Контрольні питання:
- •Дисперсність і властивості тіл
- •Характеристика величини і форми поверхні
- •Зміна питомої поверхні при подрібненні речовини.
- •Вплив дисперсності на внутрішній тиск
- •Капілярні явища
- •Дисперсність і реакційна здатність речовин
- •Тиск насиченої пари над викривленою поверхнею
- •Вплив дисперсності на температуру фазового переходу
- •Залежність температури топлення калію і срібла від дисперсності.
- •Вплив дисперсності на розчинність твердих тіл
- •Вплив дисперсності на рівновагу хімічних реакцій
- •Контрольні питання:
- •Адсорбційні рівноваги.
- •Основні поняття та визначення.
- •Природа адсорбційних сил
- •Фундаментальне рівняння адсорбції Гіббса
- •Теплота адсорбції.
- •Швидкість фізичної адсорбції
- •Адсорбція газів на однорідній твердій поверхні.
- •Ізотерма адсорбції (закон) Генрі
- •Теорія адсорбції Ленгмюра
- •Теорія полімолекулярної адсорбції бет
- •Адсорбція газів на пористих тілах
- •Класифікація пористих тіл
- •Теорія капілярної конденсації
- •Теорія об’ємного заповнення мікропор
- •Адсорбція на межі тверде тіло – рідкий розчин.
- •Молекулярна адсорбція
- •Іонна адсорбція
- •Адсорбція поверхнево активних речовин з розчину на межі рідина – газ
- •Контрольні питання.
- •Електричні явища на поверхні
- •Поняття про електрокінетичні явища
- •Механізм утворення подвійного електричного шару
- •Термодинамічні співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •Теорії будови подвійного електричного шару.
- •Теорія Гельмгольца Перрена.
- •Теорія Гуї - Чепмена
- •Теорія Штерна.
- •Вплив електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив індиферентних електролітів на подвійний електричний шар.
- •Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів
- •Експериментальне визначення електрокінетичного потенціалу
- •Контрольні питання.
- •Методи одержання та очистки колоїдних систем
- •Диспергаційні методи
- •Конденсаційні методи
- •Термодинаміка утворення нової фази при конденсації.
- •Кінетика утворення нової фази
- •Будова міцел
- •Методи очистки колоїдних розчинів
- •Контрольні питання.
- •Агрегативна стійкість дисперсних систем.
- •Фактори агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •Ізотермічна перегонка в дисперсних системах.
- •Коагуляція.
- •Теорія стійкості дисперсних систем Дєрягіна, Ландау Фервея і Овербека
- •Кінетика коагуляції
- •Контрольні питання
- •Властивості дисперсних систем
- •Молекулярно – кінетичні властивості дисперсних систем
- •Броунівський рух
- •Дифузія.
- •Седиментація та седиментаційна стійкість.
- •Седиментаційний аналіз дисперсності.
- •Оптичні властивості дисперсних систем.
- •Розсіювання світла.
- •Абсорбція світла.
- •Оптичні методи дослідження дисперсних систем.
- •Структурно-механічні властивості дисперсних систем.
- •Реологічних моделі тіл.
- •Розчини поверхнево – активних речовин.
- •Класифікація пар.
- •Міцели пар.
- •Розчини високомолекулярних сполук
- •Утворення і властивості вмс
- •Взаємодія вмс з розчинниками.
- •Молекулярна маса вмс
- •ГрубоДисперсні системи.
- •Суспензії
- •Емульсії.
- •Класифікація та властивості емульсій.
- •Одержання та руйнування емульсій.
- •Основні характеристики та властивості пін.
- •Одержання та руйнування пін.
- •Аерозолі
- •Класифікація та властивості аерозолів
- •Методи одержання та практичне значення аерозолів
- •Порошки
- •Список літератури
Емульсії.
Емульсії це дисперсні системи, що складаються з двох або більше рідких фаз, що не змішуються, між собою.
Емульсії широко розповсюджені в природі, це молоко, сік рослин і т.д.
Класифікація та властивості емульсій.
Найбільший інтерес викликають емульсії в яких одна з фаз вода. В цьому випадку неполярну речовину, що утворює емульсію в воді називають олією.
Дисперсію олії в воді називають прямою емульсією.
Дисперсію води в олії називають зворотною емульсією.
За концентрацією дисперсної фази емульсії поділяють на:
до 0,1% - розведені емульсії;
до 74% - концентровані емульсії;
більше від 74% - висококонцентровані емульсії.
74% - відповідає максимально можливому вмісту недеформованих сферичних крапель не залежно від їх розміру.
Розведені емульсії завжди стійки, тому що ймовірність зіткнення частинок дисперсної фази дуже мала.
Концентровані – можуть самочинно утворювати термодинамічно стійкі рівноважні дисперсні системи. Але у більшості випадків концентровані системи треба стабілізувати емульгаторами, в якості яких використовують ПАР та порошки.
Стабілізуюча дія емульгаторів полягає в зменшенні міжфазного поверхневого натягу, або утворенні структурно – механічного бар’єру, що запобігає коалесценції. Прямі емульсії стабілізується гідрофільними речовинами, а зворотні – гідрофобними. Дія емульгатора характеризується відношенням його полярної частини до неполярної, або гідрофільно - ліпофільним балансом (ГЛБ). Якщо ГЛБ знаходиться в межах 3-6 утворюється зворотна емульсія, якщо 8-13 то пряма.
У висококонцентрованих емульсій дисперсна фаза розділена плоско - паралельними прошарками дисперсійного середовища. Стійкість таких прошарків може бути зумовлена подвійним шаром молекул емульгатора.
При певних умовах пряма емульсія може перетворитися в зворотну і навпаки, цей процес називається обернення фаз емульсії.
Обернення фаз емульсій може відбуватися:
- при введенні в систему емульгатора іншого типу.
- при досягненні концентрації 74% за рахунок зміни геометричних співвідношень.
- під дією електролітів, в результаті зменшення товщини ПЕШ.
- під дією механічного впливу.
- під дією зміни температури.
В точці обернення можуть існувати, як прямі, так і зворотні емульсії.
Існує декілька методів визначення типу емульсій:
Кондуктометричний. Визначається електропровідність системи, яка є близькою до провідності дисперсійного середовища, якщо провідність висока, то це пряма емульсія.
За розчинністю полярних і неполярних барвників.
За змочуванням фільтрувального паперу.
Метод розчинення фаз. Емульсія розчиняється в рідині, в якій розчиняється дисперсійне середовище.
Одержання та руйнування емульсій.
Емульсії одержують механічним диспергуванням дисперсної фази в дисперсійному середовищі в присутності емульгатора. Для диспергування рідини перемішують, струшують, піддають впливу вібрації та ультразвуку. Для цього використовують мішалки, колоїдні млини, гомогенізатори, струменеві генератори, та ультразвукові генератори.
Процес утворення емульсії складається з диспергування рідкої фази та стабілізації емульсії. П.А. Ребіндер довів, що при емульгуванні завжди утворюються і пряма і зворотна емульсія, але “виживає” тільки та, що відповідає природі емульгатора.
Руйнування емульсій можна досягнути:
Додаванням до емульсії ПАР з більшою поверхневою активністю ніж у емульгатора, але без міцної захисної плівки.
Електричним полем.
Центрифугуванням.
Фільтруванням.
Піни.
Рідка піна – це грубо дисперсна система з газовою дисперсною фазою і рідким дисперсійним середовищем. Піни бувають висококонцентровані, концентровані та низько концентровані (газові емульсії).