
- •Білет № 01
- •1 Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2 Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні, хімічні, біохімічні).
- •3 Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •Білет № 02
- •2 Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •3 Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •Білет № 03
- •3 Методи консервування, що ґрунтуються на принципі анабіозу.
- •Білет № 04
- •2 Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •3 Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •Білет № 05
- •2 Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •3 Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •Білет № 06
- •2 Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •3 Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •Білет № 07
- •2 Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •3 Причини псування харчових продуктів.
- •Білет № 08
- •2 Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •3 Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •Білет № 09
- •Білет № 10
- •3 Особливості асептичного фасування.
- •Білет № 11
- •2 Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •3 Основні поняття про функціональне харчування.
- •Білет № 12
- •2 Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •3 Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •Білет № 13
- •Білет № 14
- •Білет № 15
- •2 Охарактеризуйте способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •3 Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •Білет № 16
- •3 Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •Білет № 17
- •3 Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •Білет № 18
- •1 Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •Білет № 19
- •2 Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •3 Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •Білет № 20
- •2 Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •3 Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •Білет № 21
- •1 Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •Білет № 22
- •Білет № 23
- •Білет № 24
- •Білет № 25
- •2 Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •Білет № 26
- •1 Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •Білет № 27
- •3 Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •Білет № 28
- •2 Способи пакування готової продукції.
- •3Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •Білет № 29
- •1 Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •3 Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •Білет № 30
- •1 Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •2 Гідрогенізація жирів.
- •3 Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
2 Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
Дезодорація являє собою дистиляційний процес, здійснюваний парою в умовах глибокого вакууму і високої температури. Видалення одорантів в цих умовах відбувається за рахунок того, що основна маса їх та жирних кислот має пружність парів приблизно в десятки тисяч разів більшу, ніж тригліцериди, інакше кажучи, ці речовини мають більшу леткість. Спільно з одорантами видаляються деякі речовини, що не володіють запахом, але мають подібну пружність парів: вуглеводні, жирні кислоти, моно- і дигліцериди, стерини.
Дезодорацію здійснюють у апаратах – дезодораторах.
Дезодоратор - це апарат, який призначений для видалення різного роду ароматичних речовин з рослинної олії. Ароматичні речовини (одоранти) надають рослинній олії специфічний запах і смак.
Процес видалення одорантів може виконуватися напівбезперервним або періодичним способом, при цьому в апараті створюються умови глибокого вакууму, а залишковий тиск становить 0,25-0,5 кПа при барботуванні нагрітого пара і розрахункової температури.
У деаераторі відбувається видалення розчиненого в олії повітря для запобігання при подальшому нагріванні в процесі дезодорації ймовірності полімеризації і окислення жирів повітрям. Одночасно в деаераторі масло підігрівається до Т = 110 ÷ 130 ° С, що сприяє підвищенню відділення повітря.
Після закінчення деаерації масло зливається самопливом в дезодоратор.
Нагрівання масла в дезодораторі здійснюють в умовах вакууму з подачею через барботер необхідної кількості гострої пари.
Залишковий тиск у дезодораторі при роботі повинно бути не більше 4 ÷ 5 мм рт. ст.
Процес дезодорації ведуть при температурі олії 200-230 ° С, при цьому відбувається видалення одорантів і супутніх їм летких речовин. Подача гострої пари через барботер сприяє інтенсивному перемішуванню, знижує можливість місцевих перегрівів, прискорює теплообмін.
Температура масла в процесі дезодорації підтримується автоматично.
Паро-газова суміш летких речовин, що відходить з дезодоратора, надходить в скрубери, зрошувані олією. Зрошувана олія циркулює по контуру: збірник, насос циркуляції, теплообмінник, розпилювач, скрубер.
Жирові речовини в скрубері конденсуються і збираються в нижній його частині, звідки надходять в збірники погонів жирних кислот.
Температура в скрубері повинна перебувати на рівні 50 °С, що досягається регулюванням подачі охолоджуючої води.
Збірники погонів у міру заповнення відсікаються від вакуумної системи і проводиться видалення погонів з процесу.
Контроль за якістю олії починають приблизно через 1,5 години після досягнення температури масла 180 °С.
Пробу масла з дезодоратора відбирають через пробовідбірник.
По закінченні процесу дезодорації вимикають подачу гострої пари, і гарячу олію зливається самопливом в олієохолоджувач.
Охолодження дезодорованої олії в олієохолоджувачі проводиться без доступу повітря. У сорочку олієохолоджувача подається холодна вода. У ємності олвєохолоджувача олія перемішується за допомогою короткочасної подачі інертного газу і мішалкою.
При досягненні температур 50-70 ° С масло насосом, через фільтр полірувальної фільтрації, перекачується в сховище готової продукції.
Дезодорація являє собою кінцеву стадію процесу рафінації і має на меті отримання абсолютно якісних за смаком і запахом жирів, а також повне видалення з них пестицидів, 3,4-бензпірен і та токсичних продуктів окислення олій. Особливе значення цей процес має для виробництва маргаринової продукції і для консервної промисловості.