1. Законодавчо нормативна база в галузі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів Законодавчо нормативна база в галузі працевлаштування:

• Закон України «Про вищу освіту»;

• Постанова КМУ «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»;

• Порядок надання адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів.

2. Правове регулювання трудових відносин:

• Закон України «Про зайнятість населення»;

• Закон України «Про оплату праці»;

• Закон України «Про охорону праці»;

• Закон України «Про колективні договори і угоди».

2. Проблеми зайнятості молоді і безробіття

Серед соціальних проблем молоді в Україні однією з найважливіших є проблема її недостатньої зайнятості, яка обумовлена низкою причин: невідповідністю між попитом і пропозицією праці, низькою адаптованістю молоді на ринку праці, відсутністю досвіду роботи, підвищеними вимогами

щодо працевлаштування (престижу, заробітку), до змісту, характеру і умов

праці. Основним показником, що характеризує зайнятість на ринку праці, є рівень зайнятості, який визначається як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробіття – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. До безробітних, зареєстрованих в органи державної служби зайнятості, відносяться особи, що не мають роботи, шукають роботу і в установленому порядку отримали офіційний статус безробітного в органах державної служби зайнятості. Головними причинами високого рівня безробіття є такі: спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні); рух робочої сили (професійний, соціальний, регіональний).

8. Технологія працевлаштування через інтернет

В епоху розвитку Інтернету стало набагато простіше знайти підходящі вакансії. Влаштування на роботу – це найчастіше процес довгий і виснажливий. Але Інтернет зараз відкриває перед користувачами нові можливості..

У першу чергу, знайти в Інтернеті підходящі вакансії вдається фахівцям у сфері інформаційних технологій, а також представникам модних, «просунутих» професій. Компанії, що розміщують свої вакансії на сайтах для пошуку робити, в першу чергу прагнуть полегшити процес пошуку для шукачів та спростити підбір персоналу для себе. Їх головна мета – підбір найкращих кадрів, і меншою мірою – автоматизація пошуку персоналу і зменшення витрат на нього. Працевлаштування онлайн відкриває можливості, недоступні для звичайного влаштування на роботу. По-перше, зменшується час, необхідний на пошук вакансії, оскільки на спеціальнихсайтах по пошуку роботи всі вакансії зручно сортуються. По-друге, немає необхідності особисто їхати в компанію, щоб залишити своє резюме, це можна зробити прямо на сайті, і завдяки цьому, відразу відсіваються непідходящі для претендента або роботодавця варіанти. По-третє, значно розширюються можливості працевлаштування в географічному плані: в Інтернеті набагато простіше знайти вакансії, пропоновані зарубіжними компаніями. По-четверте, Інтернет відкриває унікальну можливість віддаленого співробітництва з компаніями, що підходить для професій, які не потребують реальної присутності працівника в офісі (веб-дизайнери, перекладачі, програмісти, ілюстратори тощо).

9. Зайнятість, безробіття, працевлаштування

За́йнятість — це діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно з Законом України «Про зайнятість населення», зайнятість — не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Кожен має право на вільно обрану зайнятість.

Працевлаштування — це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. У широкому значенні працевлаштування об'єднує всі форми трудової діяльності, що не суперечать законодавству, включаючи самостійне забезпечення себе роботою, в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, фермерство тощо. У вузькому значенні під працевлаштуванням розуміють такі форми трудової діяльності, які встановлюються при сприянні органів держави або недержавних організацій на основі ліцензування.

Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, як такі, що не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, шукають роботу, готові та здатні приступити до неї. Працездатним вважається вік у жінок від 16 до 55 років, у чоловіків — від 16 до 60 років. Не можуть бути визнані безробітними громадяни віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства або скороченням чисельності чи штату.

У разі неможливості надати безробітному підходящу роботу йому може бути запропоновано пройти професійну підготовку або підвищити свою кваліфікацію. Тому не можуть бути визнані безробітними особи, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру. Одноразова матеріальна допомога може надаватися не більше двох разів протягом календарного року. Для одержання одноразової матеріальної допомоги громадянин повинен подати до центру зайнятості письмову заяву, довідку про склад сім'ї та довідку про доходи кожного члена сім'ї за три місяці, що передують поданню заяви.