
- •Білет № 01
- •1 Сучасний стан харчової промисловості в Україні. Основні напрями її розвитку.
- •2 Основні технологічні процеси харчових виробництв (механічні, гідродинамічні, теплові, масообмінні, хімічні, біохімічні).
- •3 Класифікації відходів і побічних продуктів харчових виробництв.
- •Білет № 02
- •2 Наведіть способи раціонального використання сировини на прикладі однієї із галузей харчової промисловості.
- •3 Головні задачі в галузі зберігання і переробки харчових продуктів.
- •Білет № 03
- •3 Методи консервування, що ґрунтуються на принципі анабіозу.
- •Білет № 04
- •2 Як здійснюється первинне оброблення сировини для виробництва харчових продуктів (на прикладі однієї із галузей харчової промисловості)?
- •3 Принцип абіозу та теплова стерилізація.
- •Білет № 05
- •2 Фільтрування. Загальні відомості, рушійна сила процесу. Швидкість фільтрування.
- •3 Застосування антибіотиків при консервуванні.
- •Білет № 06
- •2 Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
- •3 Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
- •Білет № 07
- •2 Механічні способи оброблення сировини і напівфабрикатів, їх загальна характеристика.
- •3 Причини псування харчових продуктів.
- •Білет № 08
- •2 Перемішування в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
- •3 Вплив процесу стерилізації на зміну якості харчових продуктів.
- •Білет № 09
- •Білет № 10
- •3 Особливості асептичного фасування.
- •Білет № 11
- •2 Сепарування рідкої сировини: теоретичні основи процесу, основне устаткування.
- •3 Основні поняття про функціональне харчування.
- •Білет № 12
- •2 Дезодорація в харчових технологіях: сутність, призначення, режими.
- •3 Охарактеризувати способи збагачення традиційних харчових продуктів вітамінами.
- •Білет № 13
- •Білет № 14
- •Білет № 15
- •2 Охарактеризуйте способи теплового оброблення та нагрівання харчових продуктів.
- •3 Радіоактивне забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів і шляхи його запобіганню.
- •Білет № 16
- •3 Роль харчових волокон у функціонуванні організму людини і їх основні природні джерела.
- •Білет № 17
- •3 Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •Білет № 18
- •1 Крохмаль - як складова харчових продуктів.
- •Білет № 19
- •2 Випарювання у харчових технологіях: сутність, призначення, режими, основне устаткування.
- •3 Смакові та ароматоутворюючі речовини в харчових продуктах.
- •Білет № 20
- •2 Абсорбція: фізична сутність і призначення процесу. Сфера застосування в харчовій промисловості.
- •3 Використання барвників, ароматизаторів та смакових добавок у харчовій промисловості.
- •Білет № 21
- •1 Інактивація ферментів під дією різних технологічних факторів.
- •Білет № 22
- •Білет № 23
- •Білет № 24
- •Білет № 25
- •2 Види бродіння, їх значення в харчовій промисловості.
- •Білет № 26
- •1 Будова, властивості та біологічна роль ферментів.
- •Білет № 27
- •3 Основні правила зберігання харчових продуктів.
- •Білет № 28
- •2 Способи пакування готової продукції.
- •3Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •Білет № 29
- •1 Ферменти як біологічні каталізатори. Класифікація, основні властивості.
- •3 Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •Білет № 30
- •1 Класифікація і характеристика сировини для виробництва харчової продукції.
- •2 Гідрогенізація жирів.
- •3 Подрібнення в харчових технологіях: сутність, призначення, основне устаткування.
Білет № 06
Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
Вимоги до води, що використовується в харчових технологіях.
Реалізація принципу повного використання основних компонентів сировини для виробництва харчових продуктів.
Реалізація принципів безвідходної технології у молочній промисловості можлива на основі комплексного використання всіх компонентів молока для виробництва продуктів харчування чи роздільного вилучення компонентів з подальшою переробкою нежирного молочної сировини і проміжних продуктів.
Молочна промисловість належить до матеріало- і енергоємним галузям. У собівартості молочних продуктів витрати на сировину складають більше 80%. Промислова переробка молока на принципах безвідходної технології, повне вилучення всіх компонентів, раціональне використання проміжних і побічних продуктів, зниження нормативних втрат і виключення невикористаних відходів є найважливішими резервами збільшення обсягів вироблюваної молочної продукції і підвищення ефективності виробництва. Безвідходна технологія забезпечує виключення забруднення навколишнього середовища і, таким чином, має екологічне значення.
Розглядаючи безвідхідну технологію в рамках агропромислового комплексу, слід підкреслити необхідність підвищення і збереження якості молока по всьому технологічному ланцюгу отримання - промислова переробка - зберігання - використання.
У молочній промисловості накопичений значний досвід з комплексної промислової переробки молока на принципах безвідходної технології із закінченим і замкнутим циклами виробництва.
Існують три основні напрямки промислового перероблення знежиреного молока, маслянки і молочної сироватки :
комплексне використання всіх компонентів сировини (напої, згущені і сухі продукти, замінники незбираного молока);
використання окремих компонентів сировини (вилучення молочного жиру, білків, лактози);
одержання складових частин молочної сировини з подальшим глибоким їх переробленням (гідролізати казеїну і сироваткових білків, глюкозо-галактозні сиропи, етиловий спирт, лактулоза та ін.).
Значна кількість знежиреного молока і продуктів з нього використовується для відгодівлі сільськогосподарських тварин. Особливе значення і актуальність має виробництво замінників незбираного молока для випоювання молодняку сільськогосподарських тварин, а також комбікормів (концентрат молочно-білковий сухий).
2 Способи очищення, що використовуються при переробленні сировини та виробництві харчових продуктів, їх загальна характеристика.
Під час проведення технологічних процесів виникають дисперсні системи, складові яких – рідку, тверду, газову фази – необхідно відокремити для проведення послідовних процесів, отримання готового продукту або у зв'язку з екологічними вимогами (наприклад, одержання чистого цукрового розчину, освітлення вина, пива, одержання масла із молока, очищення газів, збереження цінних продуктів – сухого молока, цукрового пилу і ін.).
Розділення неоднорідних систем відбувається під дією гравітаційних, відцентрових, електричних сил та сил тиску. Використовуються наступні основні методи розділення:
осадження,
фільтрування,
центрифугування,
мембранні методи.
Вибір методу розділення неоднорідних систем залежить від розмірів і питомої густини дисперсних частинок, їх концентрації у дисперсній системі, властивостей дисперсійного середовища.
Осадження– процес розділення неоднорідних систем, при якому завислі в рідині або газі тверді або рідинні частинки дисперсної фази відокремлюють від суцільної фази.
Рушійна сила процесу осадження - різниця густин дисперсної фази та дисперсійного середовища, різниця відцентрових сил, що дають на ці елементи системи, або різниця у реакціях елементів системи на електричне поле. Відповідно розрізняють: гравітаційне відстоювання, циклонне і відстійне центрифугування, електрочищення.
Розрізняють:
власне осадження, коли дисперсна фаза (частинки) рухається відносно дисперсійної фази (середовища) вниз ρч › ρс;
відстоювання, коли дисперсна фаза спливає ρч ‹ ρс.
Методи прискорення гравітаційного осадження:
підігрівання суспензії або емульсії (недоліки – додаткові витрати енергії, температура підігрівання обмежується властивостями продуктів);
запровадження так званих тонкошарових відстійників;
використання флокулянтів та коагулянтів (желатин, пектин, бектоніт, електроліти);
обережне перемішування середовища, в результаті руйнуються пухкі пластівці, які осаджуються дуже повільно. перемішування також сприяє виникненню флоккул;
іноді використовують дію ультразвуку.
Один із засобів розділення суспензій – флотація. Під час пінної флотації суспензія насичується газовими бульбашками, які мають схильність злипатися з дисперсними частинками. Спливаючи, бульбашки виносять на поверхню суспензії частинки, утворюючи шар піни, збагаченої твердою фазою. В той же час гідрофільні частинки (які добре змочуються водою), не прилипають до бульбашок газу і осідають на дно апарата, звідки і видаляються. Флотатори – апарати, в яких здійснюється процес флотації. Використовують, наприклад, для вилучення жиру і суспензованих частинок із стічних вод м'ясопереробних підприємств, для освітлення фруктових соків.
Для диспергування газу використовують спеціальні пристрої, наприклад, дрібнопористу перегородку. Існують електрофлотатори, в яких рідка фаза піддається електролізу. При цьому на електродах утворюється бульбашки водню і кисню, які є фактором флотації.
Центрифугування– процес розділення неоднорідних систем у полі відцентрових сил. Цей процес призначений для інтенсифікації поділу пилу, суспензій і емульсій. При цьому використовується два технічних прийоми:
центрифугування або сепарування (потік рідини або газу надходить в апарат, який обертається);
циклонний процес (потік обертається у нерухомому апараті).
Їм відповідають апарати: центрифуги, сепаратори і циклони.
Центрифуги в основному призначені для розділення грубодисперсних суспензій. Вони розділяються на фільтруючі (будуть вивчатися у наступній темі) і відстійні (або осаджувальні).
Відстойні центрифуги застосовують для розділення суспензій, що погано фільтруються, для освітлення суспензій малої концентрації, а також для класифікації суспензій за величиною частинок.
У харчовій промисловості центрифуги типу НОГШ застосовують для відокремлення жиру і води від вишкварки на м’ясопереробних підприємствах, для виділення крохмалю з крохмального молока тощо.
Сепаратори відносяться до групи осаджувальних центрифуг. Вони призначені для розділення рідких сумішей за питомою вагою. У харчових виробництвах найбільше розповсюдження вони знайшли у молочній промисловості для виділення вершків з молока, його нормалізації і т. ін.
Ці машини застосовуються також для розділення або згущення суспензій, дисперсною фазою яких є тверді частинки: зернинки крохмалю, дріжджі, частинки білкової каламуті і т.ін.
У м’ясній промисловості сепаратори застосовуються на різних стадіях технологічного процесу для очищення, зневоднення і вибілювання тваринних жирів. У рибній промисловості - для виділення жиру з бульйонів, з печінки тріски, освітлення медичного рибного жиру. У дріжджовій промисловості - для розділення дріжджового сусла. У крохмало-паточній промисловості - для освітлення глюкозного і паточного сиропів, відділення дрібної мезги і т.ін. У промисловості безалкогольних напоїв використовуються для освітлення фруктових соків і т. ін.
Основним вузлом сепараторів є ротор, за типом якого промислові сепаратори розподіляються на:
тарілчасті (укомплектовані набором конічних тарілок);
камерні (обладнані комплектом концентричних циліндричних вставок).
Деяких з недоліків, притаманних центрифугам і сепараторам, позбавлені циклони і гідроциклони - апарати, що використовують відцентрову силу для розділення газових і рідких неоднорідних систем, але вони не мають рухомих елементів і тому простіші за конструкцією. Конструктивно циклони і гідроциклони дуже схожі. Циклони служать для розділення газових, а гідроциклони - рідких систем.
Ефективність циклонного процесу збільшується шляхом підвищення швидкості газового потоку або зменшення радіуса циклона.
Принцип дії та будова гідроциклонів - апаратів для розділення рідких неоднорідних систем - аналогічні циклонам. Одна з переваг гідроциклонів - безперервне виведення фракцій, на які розділяється вихідна система. Гідроциклони використовуються для осадження крохмалю з крохмальної суспензії у крохмало-патоковому і спиртовому виробництвах, для очищення стічних вод і т.ін.