Пасова передача (рис 1.1) використовується для передання обертального руху між валами, які розміщенні на значній відстані один від одного. Складається вона з двох шківів і надітого на них паса, який передає рух від одного шківа до іншого. У пасових передачах рух забезпечується силами тертя між пасом і шківами.

За формою паса, який виготовляється із шкіри чи бавовняної прорезиненої тканини, розрізняють передачі плоскопасові, клинопасові, поліклинопасові і круглопасові.

Переваги пасових передач полягають у тому, що вони легко виготовляються, працюють без шуму, не потребують змащування, можуть передавати рух на значні відстані, захищені від перевантажень (при перевантаженнях пас буксує).

Недоліками є зміна передавального числа внаслідок буксування паса, значні габарити, великі навантаження на вали й осі через натягування паса, знижений коефіцієнт корисної дії (92…95%), розтягування та зношення паса.

У механічному устаткуванні пасові передачі (найчастіше клинописові і поліклинопасові) з передавальним числом 5–12 використовуються у конструкціях машин для очищення і нарізання овочів, нарізання гастрономічних товарів, м’ясорубках, просіювачах та ін.

Рис. 1.1. Загальний вигляд і кінематична схема пасової передачі:

1 – шківи; 2 – пас

Ланцюгова передача (рис 1.2) складається із зубчатих коліс (зірочок), на які надітий безперервний ланцюг. Вона використовується для передання руху між паралельними валами. Ланцюг буває двох видів: роликовий і зубчатий.

Переваги ланцюгової передачі полягають у тому, що вона витримує великі навантаження, передає рух на різні відстані, приводить в дію декілька механізмів, має високий коефіцієнт корисної дії (98%).

До недоліків слід зарахувати: необхідність змащування, відносно висока вартість і складність виготовлення, розтягнення ланцюга через спрацювання шарнірів, а отже, необхідність періодичного натягування, неможливість швидкого реверсу, заклинення під час розриву ланцюга.

Використовують такі передачі у машинах для розкочування тіста і тістомісильних.

Рис. 1.2. Загальний вигляд і кінематична схема ланцюгової передачі:

1 – зірочки; 2 – ланцюг

З

убчаста передача є найбільш поширеною. Вона складається з двох зубчатих коліс, які зчеплені між собою. Зубчасті передачі, які застосовують для передання обертального руху між паралельними валами, називають зубчасто-циліндричними (рис 1.3, а). Розрізняють передачі зі зовнішнім зачепленням, які змінюють напрям обертання на протилежний і передачі з внутрішнім зчепленням, які зберігають напрямок обертання.

а

б

Рис. 1.3. Загальний вигляд і кінематична схема зубчастих передач:

б – зубчасто-циліндрична; а – зубчасто-конічна; 1 – зубчаті колеса

Зубчасті передачі, які використовують для передання обертального руху між взаємно перпендикулярними валами, називають зубчасто-конічними (рис 1.3, б).

За формою і розташуванням зубців колеса передачі бувають прямозубі, у яких зубці розміщені паралельно осі колеса, косозубі –зубці розміщені під кутом до осі коліс, шевронні – зуб має форму кута та ін.

Переваги зубчастої передачі: постійне передавальне число, широкий діапазон навантажень, швидкостей, високий коефіцієнт корисної дії (при якісному змащуванні), а також компактність, надійність і довговічність. Недоліками є: шум під час роботи, неможливість плавної зміни передавального числа, відносна складність у виготовленні та необхідність змащування.

Використовують такі передачі у м’ясорубках, машинах для замішування тіста, збивальних машинах.

Для передання складного обертального руху використовується планетарний зубчастий механізм (рис. 1.4). Найпростіший механізм складається з двох зубчатих коліс, які знаходяться у зчепленні між собою, і важеля-водила. Велике (сонячне) колесо з’єднане з корпусом машини нерухомо. Мале колесо (сателіт) здійснює подвійне обертання: навколо своєї осі і навколо осі нерухомого сонячного колеса. Цей вид передач використовується у збивальних машинах і деяких моделях тістомісильних машин.

Рис. 1.4. Кінематична схема планетарного механізму:

1– шестерня (сателіт); 2 – сонячне колесо; 3 – важіль-водило; 4 – робочий орган

У більшості випадків передавальне число зубчастих передач, яке може бути отримане однією парою зубчатих коліс, не перевищує 6. Для його збільшення використовують декілька послідовно з’єднаних зубчатих коліс, де, крім вхідного і вихідного, є проміжні колеса, тобто використовуються багатоступеневі передачі. Загальне передавальне число в такому механізмі розраховується як добуток передаточних чисел окремих послідовних передач.

Черв’ячна передача(рис. 1.5) використовується для передання обертального руху між валами, що перехрещуються (зазвичай під прямим кутом). Вона складається із черв’яка (гвинта), який є тільки ведучим і приводить в обертальний рух черв’ячне колесо. Межі значень передавального числа цієї передачі – 8–60.

Перевага черв’ячної передачі полягає у тому, що вона має великі передавальні числа, компактна, безшумна у роботі, плавно передає рух, під час зупинки електродвигуна відразу гальмує.

Н

едоліки – невисокий коефіцієнт корисної дії (0,7), підвищене нагрівання, складність і трудомісткість у виготовленні.

1

2

Рис. 1.5. Загальний вигляд і кінематична схема черв’ячної передачі:

1 – черв’ячне колесо; 2 – черв’як

Передавальний механізм (зубчатий, черв’ячний, планетарний), який виконаний у вигляді окремого агрегату і розміщений в закритому корпусі, називають редуктором (рис. 1.6). Наявність корпусу забезпечує компактне розміщення опор, валів, захищає передачі від пилу та вологи. Нижня частина корпусу (картер) служить масляною ванною, тому в корпусі є отвори для заливання, зливання і контролю рівня мастила.

Найбільш поширеними є двоступінчасті редуктори, передавальне число яких становить 8–40. Редуктори порівняно з передачами більш довговічні та безшумні в роботі.

Рис. 1.6. Кінематична схема двоступінчастого редуктора

Фрикційні передачі складаються з двох коліс (катків), притиснутих один до одного, які передають рух за рахунок сили тертя. Між паралельними валами використовуються циліндричні передачі, між валами, що перетинаються, – конічні. Діапазон передавального числа – 10–15.

Перевага цих передач полягає в тому, що вони прості за конструкцією, безшумні, захищені від перевантажень. Недоліки – малий коефіцієнт корисної дії (до 80–90%), непостійність передавального числа, швидке зношування катків. Тому фрикційні передачі практично в механічному устаткуванні закладів ресторанного господарства не використовуються.

Класифікація механічного устаткування та його маркування

Механічне устаткування зак­ладів ресторанного господарства можна класифікувати за декількома ознаками.

За технологічним (функціональним) призначенням механічне устаткування поділяється на:

- сортувально-калібрувальне: просіювачі, машини для перебирання картоплі, машини для перебирання фруктів, калібрувальні машини;

- мийне: посудомийні машини та машини для миття овочів;

- очищувальне: машини для чищення картоплі, коренеплодів, цибулі, машини для чищення риби;

- подрібнювальне: машин для подрібнення твердих продуктів, машини для протирання продуктів;

- різальне: машини для різання овочів, м'яса, хлібобулочних виробів, гастрономічних продуктів та ін.;

- місильно-перемішувальне: змішувачі фаршу, салатів, збивальні машини, машини для замішування тіста;

- дозувально-формувальне: машини для формування котлет, виготовлення пельменів і вареників, дозатори крему, машини для розкочування тіста;

- пресувальне: машини для приготування соків;

- універсальні кухонні машини: багатоцільові машини, що дозво­ляють здійснювати різноманітну механічну обробку харчових продуктів.

За видом і властивостями оброблюваних продуктів механічне устаткування поділяється на машини для:

• обробки овочів;

• обробки м’яса і риби;

• обробки борошна, тіста і кремів;

• нарізання хліба і гастрономічних товарів;

• універсальні кухонні машини загального та спеціалізованого призначення.

За принципом дії (структурою робочого циклу) механічне устаткування поділяється на машини періодичної і безперервної дії. У машинах періодичної дії продукт обробляється за допомогою робочого органа упродовж певного часу, після чого вивантажується. До машин періодичної дії належать машини для очищення овочів, тістомісильні і збивальні машини та ін.

У машинах безперервної дії процеси завантаження сировини, оброблення її робочими органами і виванта­ження готових виробів (напівфабрикатів) здійснюються безперервно. Пристроями цього типу є просіювачі, м’ясорубки, овочерізальні та протиральні машини.

За ступенем автоматизації процесів механічне устаткування поділяється на ма­шини неавтоматизованої дії, напівавтоматизовані та автоматизовані.

У неавтоматизованих машинах завантаження, вивантаження, контроль за роботою машини, деякі технологічні операції вико­нуються оператором. У машинах напівавтоматичної дії основні технологічні операції виконуються за допомогою машини, а вручну – деякі допоміжні операції (транспортні, контролюючі).

В автоматизованих машинах всі основні і допоміжні операції виконуються машиною.

За виконуваними операціями технологічні машини можна поділяти на одноопераційні, багатоопераційні, багатоцільові.

Одноопераційні – машини, що виконують одну технологічну операцію.

Багатоопераційні – машини, що виконують технологічний процес, який складається з кількох операцій.

Багатоцільові – машини, які виконують декілька технологічних операцій за допомогою виконавчих механізмів або робочих органів, що можуть бути по черзі приєднані до приводу.

В основу маркування механічного устаткування покладено змішану систему з літер і цифр. У лівій частині, що складається з декількох літер, може зазначатися назва пристрою, вказуватися технологічний процес, для здійснення якого машина призначена, зазначатися вид продукції. У правій цифровій частині вказується основна характеристика машини – продуктивність, місткість робочої камери та ін.