8. Охорона праці і навколишнього середовища

Служба охорони праці створюється на підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:

• Забезпечувати безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

• Забезпечувати працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

• Здійснювати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці;

• Забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

• Вимагати професійного добору виконавців для певних видів робіт.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог закріплених Законом України «Про охорону навколишнього середовища» ст..40, яка передбачає:

• раціональне і економічне використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

• здійснення заходів, щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів;

• здійснення заходів, щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього середовища;

• застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів;

• збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

• Здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

В процесі виготовлення консервів томати мариновані дотримуються загальних вимог технології та промислової санітарії, призначених „Санитарными правилами для предприятий, вырабатывающих овоще-фруктовые консервы, сушеные овощи, фрукты и картофель, квашенную капусту и соленые овощи»от 30.12.94г. №5.08.07/266.

Технологічне устаткування повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-90 „Процессы производственные. Общие требования безопасности” та СП 1042-73 „Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию”.

Параметри мікроклімату і концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинні виходити за межі норм установлених ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» та ДСН 3.3.6.842-99 „Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.

Параметри шуму на робочих місцях не повинні перевищувати рівня призначеного ДСН 3.3.8.3037-99 „Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”

Вібрація на робочих місцях повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 „Вибрационная безопасность. Общие требования и ДСН 3.3.6.039-99 „Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.

Освітлювання на робочих місцях встановлюється у відповідності з СНиП 11-4-79 «Естетственная и искусственная освещенность. Нормы проектирования».

Робітники повинні проходити передчасні медичні огляди, що відповідають Законам України „Про охорону праці” та приказам МОЗ України, а також забезпечуються спецодягом та при необхідності засобами індивідуального захисту відповідно до діючих норм.

Стічні води підприємства підлягають очищенню і повинні відповідати вимогам СанПиН 4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения”.

Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу проводиться відповідно до ГОСТ 17.2.02.78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями» та ДСП 201-97 „Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць”.

Охорона ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюється відповідно СанПиН 40-128-4690-85 «Санитарные правила и нормы содержания территорий населенных мест» та ДСанПиН 2.2.7.029-99 „Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я”. [ ]