Глава 34. Морфогенезис клітин.

Морфогене́з в біології — процес виникнення і розвитку органів, систем і частин тіла організмів як в індивідуальному (онтогенез), так і в історичному, еволюційному, розвитку (філогенез).

Морфогенез – це один з трьох фундаментальних аспектів розвитку біології, разом з контролем росту кл-н та їх диференціюванням. Нормальний морфогенез спостерігається тільки в цілому непошкодженому організмі. Морфогенез визначає форми тк-н, органів і цілих організмів, як і відносне розташування частин організму та окремих тканин в їх межах.

Дослідження морфогенезу мають мету зрозуміти процеси, які керують просторовим розташуванням клітин протягом ембріонального розвитку організму і які дають початок характерним формам тканин та органів і анатомії тіла. У тваринному ембріоні зміна від кластера майже ідентичних клітин на стадії бластули до пост-гаструляційного ембріона із структурованими тканинами і органами керується генетичною «програмою» і може бути змінена зовнішніми факторами.

Морфогенез возникает из-за изменений в клеточной структуре или из-за взаимодействий клеток в тканях. Клетки некоторых типов сортируются. Это означает, что клетки собираются в кластеры так, чтобы максимизировать контакт с клетками того же типа (агрегация клеток). Два хорошо известных типа таких клеток — эпителиальные и мезенхимальные. В процессе эмбрионального развития происходят несколько событий клеточной дифференцировки, когда мезенхимальные клетки становятся эпителиальными и наоборот ( Эпителиально-мезенхимальный переход). При этом клетки могут мигрировать из эпителия и ассоциироваться с другими подобными клетками в новом месте.

Глава 35. Механізм імунітету у тварин.

Імунітет – здатність орг-му захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.

Імунітет – це комплексна реакція організму, спрямована на захист його від чужорідного матеріалу: бактерій і їх токсинів, вірусів, паразитів, донорських тканин, змінених власних клітин (наприклад, ракових) і т.д.

Види імунітету:

1. Природній: а)вроджений (пасивний) – успадков-ся дитиною від матері (антитіла – захищають від чуми ВРХ і собак);

б)набутий:– з’явл-ся після попадання в кров чужерідних білків, н-д, після перенесення інфекційного захвор.(кір, віспа..)

2) Штучний: а) активний – з’явл-ся після прививки (введення в орг-зм ослаблених або вбитих збудників інфекц. захвор-ня), коли в організмі формуються антитіла до даного збудника, готові в будь-який момент його нейтралізувати. Прививка (щеплення) може викликати захворювання в ослабленій формі.

б) пасивний – виникає при введенні препарату (лікувальної сироватки), що містить вже готові антитіла (отримують із плазми крові людини або тварин, що перенесли інфекц. захворюв.)

Імунітет – забезпеч-ся діяльністю лейкоцитів-фагоцитів і лімфоцитів.

Клітинний (фагоцитарний) імунітет – відкритий Мечніковим (1863)

Мононуклеарна фагоцитарна система:

Мікрофаги ← Фагоцити → Макрофаги

Нейтрофіли(утв-ся в кістковому Фіксовані в тк-нах печінки, селезінки,

мозку), здатні переварювати лімфовузлах кл-ни (моноцити), здатні

мікроорг-зми. Це амебоїдні кл-ни, захвачувати і переварювати (або

які можуть проникати через стінки утримувати довгий час) грибки,

кровоносних судин і мігрувати в найпростіших, комплекси «антиген-

місця пошкодження кл-н і тк-н. антитіло» або переродившиеся кл.орг-му

Місцевий очаг запалення – місце взаємодії фагоцитів і чужерідних тіл.

Фагоцитоз: захват і переварювання бактерій нейтрофілом: