- •Глава 32. Стрес
- •Глава 33. Рнк, днк, білків, полісахаридів
- •Глава 34. Морфогенезис клітин.
- •Глава 35. Механізм імунітету у тварин.
- •Клітинний і гуморальний імунітет («антиген-антитіло»)
- •Причины снижения иммунитета
- •Глава 36. Віруси
- •Глава 37. Молекулярна біологія
- •Глава 38. Еколог. Груп до вологи.
- •Глава 39. Ролі накл.. Кис.
- •Глава 40. Морфогенез у рослин.
- •41. Орган слуху у тваринному світі
- •Глава 42.Евол. Автотроф. Живл.
- •Глава 43. Вид.
- •Глава 45. Шляхи пересування через мембрани
- •Глава 46. Теорію пангенезису Дарвіна. Ламаркізм.
- •Глава 47. Мех-зми транспорту орг. І мін. У рос.
- •48. Митоз и мейоз
- •Глава 49 цефалізація
- •Глава 50.Біологічні школи
- •Глава 51. Цикли розвитку рослин
- •Глава 52. Травної система
- •Глава 53. Фітогормони
- •Глава 54. Зорового аналізатору у хребетних тварин.
- •Глава 55. Груп м’язів людини.
- •Глава 56. Біотехнології
- •Глава 57. Заповідний фонд Харківщини.
- •Глава 58. Геологічні оболонки планети
- •Глава 58. Геологічних оболонок планети.
- •Глава 59. Нехромосомне успадкування
- •Глава 60. Хар-ку прокаріот і еукаріот.
- •Глава 61. Механізм менделівське розщеплення у гібридів.
- •Глава 62.Популяція
Глава 62.Популяція
пуляція – це мінімальна група особин одного виду, яка протягом часу населяє певний простір, утворює самостійну генетичну систему, формує свою екологічну нішу і ця група особин здатна до самовідтворення.
Популяція має такі хар-ки: чисельність, щільність, народжуваність, смертність, приріст, темп росту.
Саме ці ознаки можна простежити на популяціях, а не на особинах.
Популяція – найменша самостійна еволюційна структура. Вид, підвид, групи із декількох популяцій, також володіють власною еволюційною судьбою, але вони не елементарні одиниці життя. В еволюційному процесі неподільною одиницею є популяція, яка завжди виступає як екологічна, морфофізіологічна, генетична єдність.
Будь-які зміни окремих особин ні до яких еволюційних процесів самі по собі призвести не можуть: індивідуально і дискретно виникаючі зміни повинні стати груповими, піддатися дією тих чи інших факторів. Це можливо лише в рамках популяції, як тривало існуючої, організованої групи особин, які володіють власною еволюційною судьбою. Ні особина, ні близькоспоріднена сукупність особин не можуть бути елементарними еволюційними одиницями. Еволюціонують не особини, а групи особин. І популяція – найдрібніша із груп, яка здатна до самостійної еволюції, елементарна еволюційна одиниця.
Саме в популяціях можна простежити такі елементарні еволюційні фактори як мутація, популяційні хвилі, ізоляція і природний добір.
Процес виникнення мутацій – постійно діючий елементарний еволюційний фактор, який впливає на популяції. Мутаційний процес веде до того резерву спадкової мінливості, який визначає в будущому можливість пристосування популяцій до змінених умов середовища.
Популяційні хвилі можна простежити в популяціях, коли чисельність одної популяції йде на убиток, а іншої чисельність зростає.
Ізоляція розмежовує попул.на2чи більше,а групи попул.–на різні форми.
Важливе значення для еволюції має не виживання особин, а внесок кожної особини в генофонд популяції. Природній добір діє в популяціях.
Популяційний погляд на еволюцію – імовірнісний процес , який протікає на популяційному рівні і триває довгий час.
З позиції популяціоністів – вид – це групи дійсно або потенційно перехресних популяцій репродуктивно ізольованих від інших таких же груп. Видоутворення – це тривалий процес поступових заміщень алельних генів, що приводить до трансформації виду як цілого або до розщеплення вихідного виду на дочірні внаслідок географічної ізоляції популяцій.
Загальна прийнята популяційна концепція виду спирається лише на два критерії – морфологічний і генетичний.