- •Глава 32. Стрес
- •Глава 33. Рнк, днк, білків, полісахаридів
- •Глава 34. Морфогенезис клітин.
- •Глава 35. Механізм імунітету у тварин.
- •Клітинний і гуморальний імунітет («антиген-антитіло»)
- •Причины снижения иммунитета
- •Глава 36. Віруси
- •Глава 37. Молекулярна біологія
- •Глава 38. Еколог. Груп до вологи.
- •Глава 39. Ролі накл.. Кис.
- •Глава 40. Морфогенез у рослин.
- •41. Орган слуху у тваринному світі
- •Глава 42.Евол. Автотроф. Живл.
- •Глава 43. Вид.
- •Глава 45. Шляхи пересування через мембрани
- •Глава 46. Теорію пангенезису Дарвіна. Ламаркізм.
- •Глава 47. Мех-зми транспорту орг. І мін. У рос.
- •48. Митоз и мейоз
- •Глава 49 цефалізація
- •Глава 50.Біологічні школи
- •Глава 51. Цикли розвитку рослин
- •Глава 52. Травної система
- •Глава 53. Фітогормони
- •Глава 54. Зорового аналізатору у хребетних тварин.
- •Глава 55. Груп м’язів людини.
- •Глава 56. Біотехнології
- •Глава 57. Заповідний фонд Харківщини.
- •Глава 58. Геологічні оболонки планети
- •Глава 58. Геологічних оболонок планети.
- •Глава 59. Нехромосомне успадкування
- •Глава 60. Хар-ку прокаріот і еукаріот.
- •Глава 61. Механізм менделівське розщеплення у гібридів.
- •Глава 62.Популяція
Глава 43. Вид.
Вид - це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідне потомство і не схрещуються з іншими видами.
Дискретна біологічна одиниця, генетично ізольована від інших форм життя. На певному відрізку геологічного часу вид характеризується відносною стійкістю. Разом з тим він здатний до еволюційного розвитку. Всі особини виду не просто сума, а певна сукупність особин, яка має свою внутрішньовидову структур; У природі види відрізняються сукупністю ознак, які називають критеріями виду. Особини, що належать до одного виду, мають спільні, лише їм притаманні критерії: морфологічні, фізіологічні, біохімічні, екологогеографічні (або біогеографічні) і цитогенетичні. Для характеристики виду необхідно мати сукупність усіх критеріїв. Морфологічний критерій визначає подібність зовнішньої і внутрішньої будови особин одного виду, фізіологічний - подібність життєвих процесів, біохімічний — здатність утворювати специфічні білки та інші органічні речовини, еколого географічний - пристосованість до певних умов середовища та поширення в певному ареалі, цитогенетичний критерій — однаковий типовий для виду набір хромосом і можливість особин схрещуватися між собою й давати плодюче потомство.
Структура виду. У природі види ізольовані один від одного. Проте, особини і кожною виду всередині ареалу поширені нерівномірно. В його межах місця, сприятливі для їхнього існування, чергуються з ділянками непридатними для їхнього життя. Тому всередині ареалу вид розпадається на дрібні одиниці — популяції. Популяцією називають природну сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються, дають плодюче потомство, займають певне місце в ареалі виду та певним чином ізольовані від подібних угруповань цього ж виду. Популяція складається з особин різного віку. Особини однієї популяції більше подібні між собою ніж особини різних популяцій.
Біологічний вид є:
Основною структурною одиницею в системі живих істот
Якісним етапом в біологічній еволюції
Основною таксономічною одиницею в біологічній класифікації
Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:
Домен (domain)
Царство (regnum)
Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)
Клас (classis)
Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)
Родина (familia)
Рід (genus)
Вид (species)
Критерії виду
морфологічний — сукупність подібності особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.
географічний полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів.
екологічний охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
Історичні
Підвидові структури
В межах виду розрізняють підвиди, раси, екотипи, популяції та мікропопуляції.