Глава 53. Фітогормони

Фітогормони – це орг. реч-ни, що синтезуються спеціалізовавнними тканинами рослин і діють в надзвичайно малих дозах як регулятори і координатори онтогенезу.

Ауксин – реч-на індольної природи. У вищіх рослин синтез їх найінтенсивніше відбуваеться в апікальних меристемах листків і бруньок, в активному камбії, пилку та насінні, що формується: у високих концентраціях токсичний; стимулює ріст, розтягування під час формування камбію та провідних пучків; контролює закладання коренів, цвітіння, утв. бульб, цибулин тощо; можно за допомогою нього контролювати листопад, опадання плодів і квіток; першочергове значення у ростових рухах (тропізмах, настоях).

Цитокінін – речовина, що стимулює поділ клітин в культурі калусної тк-ни рослин. Основне місце синтезу – апікальні меристеми кореня: стимулює ріст клітин розтягуванням у ізольованих листків або сім’ядолей; стимуляція росту водяних р-н; здатність індукувати поділ кл-н в культурі in vitro; затримує проц.старіння листків; стимулює біосинтез пігментів.

Гібереліни – близькі до ліпідів, слабкі тетрациклінові карбонові кислоти, що мають «гібереліновий» скелет. Ще називають гормоном росту. Місце дії – апікальна та інтеркалярна меристеми: стимулює стрілко-утворення, а також цвітіння у рослин довгого дня в умовах короткого дня; стимулюють цвітіння у багатьох видів рослин; здатні виводити насіння та бульби деяких рослин зі стану спокою; прискорює проростання насіння.

Абсцизова кислота центер її синтезу – листки (у більшості тканин вона синтезується в пластидах), плоди, а також кореневий чохлик: затримує ростові процеси в усіх їх проявах; контролює перехід до стану спокою, старіння листків і дозрівання плодів; бере участь в бульбоутворенні; велике значення у формуванні та прояві реакції кореня на гравітацію; порушує нормальний хід процесу відкриття-закриття продихів шляхом блокування роботи протонного насоса; сильний інгібітор проростання насіння та росту бруньок.

Етилен – ненасичений вуглеводень. Синтезують етилен всі частини рослин, проте найактивніше- меристеми в зоні вузлів стебла: гальмує ріст стебла в довжину, одночасно зумовлює його потовщення; прискорює старіння клітин; дозрівання і опадання плодів; формування відокремлюваного шару в черешках листків і плодоніжках; прискорює проростання пилку, насіння, бульби; спричинює коренеутворення на стеблі, індукує епінастії (опускання листків); регулює процеси дозрівання плодів.

Глава 54. Зорового аналізатору у хребетних тварин.

Одноклітинні здатні реагувати на світло. Фототаксис у амеби відбувається за рахунок світлочутливості її цитоплазми, а у евглени зеленої є спеціальний детектор напрямку світла. Світлочутливі клітини є на поверхні тіла у кишковопорожнинних і плоских червів, у голкошкірих світло сприймають підшкірні нервові волокна. Проте око, як окремий орган виникає лише у полі хет і значно вдосконалюється у членистоногих.

Фасетковане око – мозаїчний утвір, що складається з 5-50 тис. окремих фасеток – оматидіїв. Рабдом – світло сприймальна частина ретинальних клітин. Мозаїчне око комах добре сприймає кольори, хоча його здатність до розпізнавання образів обмежена дуже низькою гостротою зору.

У головоногих молюсків з’являються камерні очі. Є рогівка, зіниця, кришталик і сітківка, яка забезпечує образний зір. Чудово сприймає рухомі об’єкти. Вже існує зорове сприйняття, короткочасна зорова пам’ять.

У хребетних фоторецептори знаходяться в сітківці, яка у ссавців займає внутрішню поверхню задньої половини очного яблука.

В еволюції зорової системи хребетних простежуються дві тенденції:

1.у риб, земноводних, плазунів і більшості птахів сітківка аналізує значно більше інформації про параметри зовнішнього сигналу, ніж у ссавців. У ссавців спостерігається деяке зниження функцій сітківки за рахунок зростання їх у центральній частині зорового аналізатора;

2. Зір нижчих хребетних – добре розвинена здатність до аналізу розмірів і напрямку руху об’єкта, але погано розвинене сприймання цілісних предметів, оскільки бракує первинної кори, яка розвивається у птахів і ссавців.

У камерному оці ссавців дві системи: оптична(світлопровідна) та фіксуюча(світло сприймальна).