Глава 50.Біологічні школи

.

Школы в науке являются непременным постоянно действующим фактором ее прогресса. Поэтому роль научных школ в развитии науки активно исследовалась в науковедении и общественных науках «Научное направление» определяется как обладающее теми или иными отличительными свойствами течение или группировка. Тоесть, прежде всего, необходимо выделить два основных типа научных школ: школа как научное течение и школа как научная группировка.

Інститут біохімії імені О. В. Палладіна (НАН) Національної академії наук України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР. Це був перший інститут біохімії на теренах СРСР, та один із перших українських науково-дослідних інститутів.

Засновник Інституту, академік Олександр Володимирович Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року. Пізніше інститут очолювали Бєліцер (1969-1972), Гулий (1972-1977), Лішко (1977-1988), Комісаренко (1989-1992), Донченко (1993-1998). З травня 1998 року Директором Інституту є С. В. Комісаренко.

У 1926 році академік С. О. Палладін засновує "Український біохімічний журнал" - перший біохімічний журнал у СРСР.

У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Під час Великої вітчизняної війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К - метилнафтохінону (вітаміну К₃) і його водорозчинного препарату вікасолу.

Напрямки досліджень вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем; з’ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів тощо); розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.

Наукові школи та засновники:

• біохімії нервової системи — О. В. Палладін, В. К. Лішко;

• біохімії м'язів — Палладін, Фердман, Курський, Костерін;

• біохімії вітамінів та коферментів — О. В. Палладін, С. І. Винокуров, Р. В. Чаговець, В. П. Вендт, А. Г. Халмурадов, Г. В. Донченко;

• регуляція метаболізму, біосинтез і біологічні властивості білків та ліпідів — М. Ф. Гулий, Д. О. Мельничук, Н. М. Гула;

• структура і функції білка — В. О. Бєліцер, Т. В. Варецька, Е. В. Луговський, Л. В. Медвєдь;

• біохімія ферментів — О. С. Циперович, С. О. Кудінов;

• біохімія імунітету — С. В. Комісаренко.

Інститут випускає наукові журнали "Біотехнологія" і "Український біохімічний журнал".

В Інституті функціонує засноване О. В. Палладіним Українське біохімічне товариство. Його президентом на даний час є Комісаренко. Товариство разом з Інститутом регулярно проводять з'їзди — важливі форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України створено в 1972 р. у Харкові за ініціативою академіка АН УРСР В. І. Вєркіна та члена-кореспондента АН УРСР М. С. Пушкаря на базі профільних лабораторій Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР і Харківського інституту удосконалення лікарів. З 1983 року установу очолює академік НАН України Валентин Iванович Грищенко.

Основні напрями наукової діяльності Інституту:

дослідження механізмів кріоушкоджень, кріозахисту, природної стійкості біологічних об’єктів до холоду та її репарації після дії холоду;

створення ефективних засобів штучного кріозахисту біологічних систем різного рівня організації та на їх основі розробка технологій кріоконсервування біологічних об’єктів і технічних засобів їх реалізації;

застосування гіпотермії, кріотерапії та кріоконсервованих біологічних об’єктів у лікуванні різних захворювань;

клітинна і тканинна терапія.

Сформовані наукові школи:

• кріобіологія і кріомедицина системи репродукції, ембріональних клітин та тканин людини і тварин (керівник — академік НАН України В. І. Грищенко);

• кріобіохімія мембранних структур клітин (керівники — член-кореспондент НАН України А. М. Бєлоус, професор О. Ю. Петренко);

• терморегуляція при природному та штучному охолодженні організму (керівник — професор Г. О. Бабійчук);

• імунобіологічні аспекти проблеми холодового анабіозу і ангідробіозу (керівник — професор А. А. Цуцаєва);

• низькотемпературна біофізика (керівники — професор В. О. Моісєєв, д-р біол. наук Є. О. Гордієнко);

• експериментальна кріомедицина (керівник — професор Б. П. Сандомирський);

• імунопатологія розвитку і лікування аутоімунних захворювань (керівник — член-кореспондент НАН України А. М. Гольцев).

На основі фундаментальних досліджень упроваджуються більше десятка розробок, що мають важливе значення для медицини та народного господарства. Серед них — розробки, які не мають аналогів у світі. Завдяки дослідженням, проведеним під керівництвом академіка НАН України В. І. Грищенка, уперше в Україні в 1991 р. народилася дівчинка, запліднення якої відбулося in vitro.

В Інституті 16 наукових відділів; низькотемпературний банк біологічних об’єктів, який віднесено до наукових об’єктів, що становлять Національне надбання; редакція науково-теоретичного журналу "Проблемы криобиологии". Колектив установи включає понад 320 співробітників, серед яких 20 докторів і 120 кандидатів наук. З 1981 р. при установі функціонує спеціалізована рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями "Кріобіологія" та "Кріомедицина".