Глава 49 цефалізація

В основі принципу цефалізації лежить ускладнення нервової системи. У найпростіших функцію нервової системи виконують вакуолі, спеціальні органоїди, які відповідають на подразнення.

У губок справжньої нервової системи немає. Вони мають поодинокі нервові клітини. Ці клітини найчастіше розміщені біля пор іригаційної системи і навіть здатні скорочуватися: у відповідь на подразнення виникають локальні повільні скорочення без поширення збудження. Такий етап розвитку нервової системи називають стадією незалежного ефектора.

Дифузна нервова система- перша справжня нервова система (кишковопорожнинні). Складається з великих і малих біполярних і мультиполярних нейронів, які за своїми функціями поділяються на чутливі, асоціативні й рухові. Відростки нервових клітин гідри не поділені на дендрити та аксони, відростки тісно стикаються між собою і проходять через усе тіло гідри. Дифузна нс досягає свого апогею у голкошкірих(голотурій, морських зірок і їжаків). У їх нс диференціюються нервові тяжі – провідні шляхи.

Вузлова(гангліолярна) нервова система. Пов’язана з розвитком двобічної симетрії, тім що у тварин з’являється передній і задній кінець.

Величезним досягненням, пов’язаним з двобічною симетрією, стала централізація контролюючого органа. Концентрація нервових структур у нервові центри відбувалась одночасно в різних частинах організму, утворюючи уздовж осі тіла низку вузлів. Передній кінець тіла тварин виконував найважливішу контролюючу функцію, у той час як решта вузвів підпорядковувалась йому. Ця нервова система притаманна тваринам починаючи від плоских червів до членистоногих. У плоских червів драбинчастий тип н.с.

У кільчастих червів н.с складається із кількох поздовжніх нервових тяжів, найкраще розвинуті черевні тяжі. У передньому кінці тіла є потовщення – примітивний мозок, який генерує активність, що поширюється нервовими тяжами і впливає на локомоцію. У зв’язку з розвитком вузлів і спеціалізацією нервових тяжів для проведення збудження примітивний мозок все більше занурюється вглиб тіла тварини. Розміщення вузлів у ”стратегічних пунктах” дуже чітко виявляється у черевоногих і двостулкових молюсків, які втрачають двобічну симетрію і внаслідок цього мають розкидано-вузлову нервову систему. З усіх безхребетних найбільший мозок мають головоногі молюски. У них надглоткові вузли значно збільшені і з підглотковими утворюють складний спеціалізований мозок. У молюсків добре розвинена поведінка. Нс комах забезпечує складні поведінкові реакції. Головний мозок добре розвинений, здатний переробляти велику кількість інформації. Нс всіх хребетних трубчастого типу, добре розвинений головний мозок. У хрящових риб добре розвинені півкулі мозку, середній мозок та мозочок. У кісткових нс дещо простіша.У земноводних передній мозок значних розмірів, ділиться на 2 півкулі, мозок складається зі структур – архіпаліумом. Плазуни мають ще більш розвинені півкулі, складаються з клітин – неопаліум. Мозок вкритий корою.

У птахів значний розвиток і розміри півкуль, добре розвинений мозочок. У ссавців мозок розвинений найкраще з усіх хребетних.

Цефализация – это эволюционное развитие, усложнение головного мозга. Благодаря ей создано самое сложное, а потому самое невероятное существо – человек разумный.