Тема 2.2. Розвиток європейських феодальних держав (хііі-хvііі ст.)

Станово-представницькі монархії ХІІІ-ХV ст. Зміни в суспільному ладі внаслідок кількісного росту рицарства та хрестових походів. Розвиток ремесла, торгівлі і товарно-грошових відносин. Ріст міст, корпоратизація ремісничих цехів і купецьких гільдій, університетів. Викуп міст на волю. Міські республіки-комуни та їх союзи. Формування сусільних станів духовенства, феодалів, селян і міщан.

Королівське свавілля в Англії і Велика хартія вольностей 1215 року. Оксфордські і Вестмінстерські „провізії”, виникнення англійського парламенту та його розвиток. Судова система, становлення прецедентного права.

Королівська боротьба зі свавіллям феодалів у Франції. Реформи Філіпа ІІ Августа і Людовіка ІХ Святого. Позбавлення імунітетів, створення регулярної армії. Суд королівської курії і Паризького парламенту. Бальяжі і сенешальства, їх штати. Генеральні штати. Великий березневий ордонанс 1357 року. Розвиток і занепад Генеральних штатів. Розвиток поліції.

Німецький федералізм. Міста і їх союзи: Ганзейський, Рейнський, Швабський. Князі, курфюрсти і ландтаги. Імператор і рейхстаг. „Золота булла” 1356 року Карла V. Колегія курфюрстів. Священна Римська імперія німецької нації.

Розпад Візантійської імперії та її завоювання Османською імперією.

Абсолютні монархії ХVІ-ХVІІІ ст. Причини і передумови абсолютизму. Технічний прогрес в ремісництві, зародження промисловості. Пролетаризація і поява буржуазії. Колоніалізм. Релігійні реформації.

Класичний абсолютизм у Франції. Болонський конкордат 1516 року. Реформи кардинала Рішельє. Король і його рада. Уряд. Армія і поліція. Централізація судової системи. „Карт-бланші”. Губернії: губернатори, інтенданти поліції, юстиції і фінансів. Тимчасові комісари.

Особливості англійського абсолютизму. Король, Висока комісія (Акт про супрематію 1534 року), Таємна рада, королівські секретарі. Лорди-лейтенанти у графствах, церковні приходи. З’їзди мирових суддів.

Релігійна децентралізація в Німеччині. Капітуляції імператорів. Абсолютизм князів і курфюрстів. Пруська поліцейська монархія у ХVІІІ ст. Австрійська імперія.

Некласичний розвиток польського королівства. Кошицький привілей 1374 року. Нешавські статути 1454 року. Концентрація влади у Вального сейму та сеймиків воєводств і повітів. Петраковський статут 1496 року і його наслідки для міст. Люблінська унія 1569 року і Річ Посполита. Генріхові артикули 1573 року. Право вільного вето 1589 і 1666 років. Конфедерації шляхти. Поділ Польщі у ХVІІІ ст. між Прусією, Австрією та Росією.

Тема 2.3. Європейське феодальне право

Формування ранньофеодального права. Джерела: звичаї, варварські правди, церковне канонічне право, капітулярії та імунітетні грамоти королів. Основні риси ранньофеодального права. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право. Судочинство. Становлення загального права (common law) і прецедентного права в Англії.

Розвиток європейського феодального права. Партикуляризм. Кутюми та їх збірники, королівські ордонанси у Франції. Земське, ленне і міське право, імператорські статути, Саксонське та інше дзеркала, Любекське і Магдебурзьке право в Німеччині. Рецепція римського права і його боротьба з канонічним церковним правом. Звід канонічного права 1500 року. Кодифікації джерел континентального права. Цивільний (1667 року), водний і лсовий (1669 року), карний (1670 року), комерційний (1672 року) і торговий (1673 року), морський (1681 року) кодекси у Франції. Карна конституція Карла V 1532 року („Кароліна”) в Німеччині. Кримінальні уложення в Баварії та Австрії, цивільний кодекс Баварії і Пруське земське уложення. Розвиток загального і прецедентного права в Англії, право справедливості. Королівське і парламентське законодавство та „Інституції законів Англії” Е. Кока.

Система європейського феодального права, її диференціація на континентальну та англійську острівну. Загальне і особливе в розвитку права власності і зобов’язальних відносин, шлюбно-сімейного і кримінального права, судочинства. Становлення і розвиток державного права.

Візантійське право. Кодекси Феодосія і Юстиніана. Еклога (вибрані закони) Л. Ісаврійського. Земельний, морський і військовий закони. „Василики” та „Шестикнижжя”. Особливі риси в розвитку візантійського права.