84. Принцип виняткової юрисдикції над судами свого прапора

Держава забезпечує реєстр суден із вказівкою назв суден, що плавають під її прапором, бере на себе зобов'язання з здійснення юрисдикції над своїми суднами, їх капітанами й екіпажами.

Держава вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки плавання своїх судів у морі. Особливо це стосується питань конструкції, устаткування і придатності суден до плавання, питань комплектування, умов праці і навчання екіпажів суден, а також користування сигналами підтримки, зв'язку і попередження зіткнень.

Кожне судно перед реєстрацією, а надалі через відповідні проміжки часу, повинне інспектуватися кваліфікованим судновим інспектором і мати на борту такі карти, морехідні видання, навігаційне устаткування і прилади, які необхідні для безпечного плавання судна.

Капітан, офіцери й у необхідній мірі екіпаж повинні бути цілком ознайомлені з діючими міжнародними правилами в галузі охорони людського життя на морі, попередження зіткненням, запобігання, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища і підтримки зв'язку по радіо.

Кожна держава організує розслідування достатньо кваліфікованою особою кожного нещасного випадку із суднами або навігаційним інцидентом у відкритому морі, за участю держави, під прапором якої плаває судно, що призвів до загибелі громадян іншої держави або нанесення їм серйозних каліцтв, або до серйозного збитку судноплавству, або спорудам іншої держави, або морському середовищу.

У порядку уточнення змісту виняткової юрисдикції держави над судами свого прапора у відкритому морі, необхідно підкреслити, що цю юрисдикцію держава здійснює через капітана судна. Капітан є представником влади держави прапора на судні. На нього, крім питань судоведення, покладається обов'язок із вжиття всіх заходів,

Термін "виключна юрисдикція держави" слід розуміти як юрисдикція лише держави прапора і судна.

Розпорядження капітана в межах його повноважень підлягають беззаперечному виконанню всіма особами, що перебувають на судні, включаючи пасажирів, у тому числі й іноземців.

Юрисдикція держави над суднами свого прапора у відкритому морі означає, що піддавати оглядові або здійснювати інші акти влади над торговельними й іншими невоєнними суднами у відкритому морі можуть тільки військові або спеціально на те уповноважені судна держави прапора.

Правило про виняткову юрисдикцію держави прапора над своїми суднами у відкритому морі припускає, що кримінальне, адміністративне, або дисциплінарне переслідування щодо капітана або іншого члена екіпажу, необхідність у якому виникає у випадку зіткнення із судном або іншої події у відкритому морі, може бути порушено тільки перед судовою або адміністративною владою держави прапора. Ні арешт, ні затримка цього судна не можуть бути здійснені навіть як захід розслідування за розпорядженням якої-небудь іншої влади крім держави прапора.

85. Принцип мирного використання Світового океану

Головне завдання цього принципу полягає у виключенні застосування сили або загрози силою в морській діяльності держав і в кінцевому рахунку заборону військової діяльності держав на морях і в океанах, забезпеченні на ділі лише мирного використання просторів Світового океану.

Даний принцип спочатку був закріплений в Договорі про заборонурозміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1971

У загальній формі цей принцип відображений у ст. 88 Конвенції ООН з морського права 1982 р. У цій статті зазначено, що відкрите море резервується для мирних цілей. У преамбулі цієї Конвенції відзначається, що встановлений нею правової режим має сприяти використанню морів і океанів у мирних цілях. Згідно зі ст. 141 Конвенції міжнародний район морського дна «відкритий для використання винятково в мирних цілях». Такі ж розпорядження закріплені відносно режиму виключної економічної зони (ст. 58), транзитного проходу через міжнародні протоки (ст. 39) і архіпелажних води (ст. 54), морських наукових досліджень (ст. 240).