72.Претензії до річкових пароплавств. Документи, що підтверджують пред’явлення претензії.

Для стягнення штрафів учасникам перевезень необхідно виставляти претензії і подавати скарги.

Перевізник чи начальник порту (пристані) зобов’язаний в п’я-

тиденний термін розглянути скарги і письмово повідомити заявника про результати розгляду і вжиті заходи.

Позови до пароплавств, що виникають із перевезення і буксирування, можуть пред’являтися тільки у випадку повної чи часткової відмови перевізника в задоволенні претензії після закінчення терміну, встановленого для розгляду претензії.

Згідно зі Статутом внутрішнього водного транспорту Союзу РСР  До претензійної заяви мають бути додані документи, що підтверджують претензію. До заяви про відшкодування повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, крім документів, що підтверджують право на пред'явлення претензії, повинен бути додано документ, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

73. Претензії до річкових пароплавств. Право на пред’явлення претензії.

Учасники перевезень з метою стягнення штрафів подають скарги та претензії.

Перевізник чи начальник порту (пристані) зобов’язаний розглянути в п’ятиденний термін і письмово повідомити заявнику про результати розгляду скарги та про вжиті заходи.

Позови до пароплавств, що випливають з перевезення та буксирування, можуть пред’являтися лише в разі повної чи часткової відмови перевізника в задоволенні претензії після закінчення тер-

міну, встановленого для розгляду претензії.

Право на пред’явлення до перевізника претензій і позовів мають:

а) у випадку повної втрати вантажу: вантажоодержувач — за умови подання вантажної квитанції з відміткою на ній порту (пристані) призначення про неприбуття вантажу, а за неможливості представлення вантажної квитанції — документа про оплату вартості вантажу та довідки перевізника про відправлення вантажу з відміткою порту (пристані) призначення про неприбуття вантажу; відправник вантажу — за умови представлення вантажний квитанції;

б) у разі часткової втрати, псування чи ушкодження вантажу вантажоодержувач — за умови подання накладної та комерційного акта, виданого йому перевізником, чи акта, зазначеного в статті 215 Статуту внутрішнього водного транспорту (для нафтоналивних вантажів);

в) у випадку прострочення доставки вантажу — вантажоодержувач за умови представлення накладної;

г) у разі затримки видачі вантажу — вантажоодержувач за умови представлення накладної й акта;

ґ) у випадку перебору провізних платежів — відправник вантажу чи вантажоодержувач залежно від того, хто представить накладну;

д) у разі втрати, псування, ушкодження чи прострочення доставки багажу: при повній утраті — пред’явник багажної квитанції, у всіх інших випадках — пред’явник виданого перевізником акта про часткову втрату, псування, ушкодження чи прострочення доставки багажу.

Вищевикладене поширюється і на претензії, що випливають з буксирування.

Передача іншим організаціям чи особам права на пред’-

явлення претензій і позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права відправником вантажу вантажоодержувачеві чи вантажоодержувачем відправникові вантажу, а також вантажоодержувачем чи відправником вантажу організації вищого чи нижчого підпорядкування. Передача права на пред’явлення претензій засвідчується переуступочним написом на документі.

Претензії, що виникають з перевезення вантажу в прямому змішаному залізнично-водному сполученні, пред’являються:

а) до керівництва дороги призначення, коли кінцевим пунктом перевезення є залізнична станція;

б) до керівництва пароплавства призначення, коли кінцевим пунктом перевезення є пристань чи порт.

Претензії відправників вантажу по належних їм штрафах чи преміях пред’являються до пароплавства відправлення.