- •Лекція 12. Оперативне планування у виробничих системах План
- •1 Загальна характеристика змісту, цілей і завдань оперативного планування та диспетчеризація виробництва Зміст і цілі оперативного планування
- •2 Види виробничих систем та особливості оперативного планування їх діяльності
- •3 Оперативне планування виробництва в системах з "виштовхуванням " виробів та особливості його реалізації
- •Масове виробництво з постійним ритмом
- •Багатопредметні потокові лінії (бпл)
- •Місячні оперативні програми
- •4. Оперативне планування в організаційних структурах із витягуванням виробів, принцип "точно в строк" та інформаційна система "канбан"
- •Інформаційна система «Канбан»
- •Лекція 13 Управління матеріально – технічними запасами організації План:
- •1 Суть управління запасами, мета створення та суспільно – необхідний рівень споживання запасів матеріальних ресурсів Суть та мета створення запасів
- •Суспільнонеобхідний рівень матеріалоспоживання
- •2 Типи запасів, витрати на їх формування та основні функції запасів Типи запасів організацій
- •5.Витрати, пов'язані з відсутністю (дефіцитом) ресурсів, які охоплюють:
- •Основні функції запасів
- •3. Види попиту на матеріально-технічні запаси, системи та моделі управління запасами Залежний і незалежний попит на запаси
- •Система управління запасами при залежному попиті
- •Системи управління запасами при незалежному попиті
2 Види виробничих систем та особливості оперативного планування їх діяльності
Оперативне планування виробництва охоплює функції календарного планування та диспетчеризації виробництва, рознарядки робіт і контролю строків їх виконання. Воно має велике значення як у сфері виробництва, так і у сфері надання послуг.
Оперативне планування виробництва передбачає визначення обсягу партії одночасно виготовлюваної продукції, видачу нарядів на виконання робіт, розміщення замовлень на матеріали, контроль строків виконання та завершення робіт.
У сфері послуг (наприклад, у фірмі з ремонту водопроводів) оперативне планування найчастіше покликано визначити, які роботи будуть виконуватися в той чи інший день, в якому порядку і хто буде їх виконувати. Сюди ж відноситься і видача нарядів слюсарям-водопровідникам, перевірка якості
виконаних робіт і за необхідності — внесення коректив у календарні графіки.
На типовому підприємстві виготовлення виробів, розпочинаючись в одному кінці виробничої лінії через послідовний ряд технологічних операцій закінчується обробкою виробів на іншому кінці виробничого ланцюжка. На таких підприємствах часто використовується система потокового виробництва з "виштовхуванням" виробу, запущеного у виробництво. По завершенні оброблення на одній дільниці виріб "виштовхується" на наступну незалежно від того, чи готова вона прийняти цей виріб на оброблення. Багато підприємств надають перевагу потоковій системі виробництва з "витягуванням" оброблюваних виробів, яке передбачає більш чітку координацію роботи виробничих дільниць. У цьому випадку оброблювані вироби послідовно "витягують" із попередньої дільниці в міру необхідності.
Обидві системи широко застосовується на різних підприємствах та в різних типах економіки (ринковій, централізовано керованій). Розглянемо спочатку їх узагальнені характеристики, а потім проаналізуємо більш конкретно їх переваги та недоліки й сфери використання.
Виштохувальна система планування
Систему планування, що ґрунтується на принципі виштовхування напівфабрикату на всьому шляху виготовлення виробу, показано на схемі 25.
Як свідчить схема 2, при даній структурі процесом централізованого планування охоплений кожний цех: цех отримує конкретні місячні завдання і звітує про їх виконання перед центральними органами планування заводоуправління. Готову продукцію цех передає на міжцеховий склад. При такому плануванні цех і центральні органи планування цікавить лише виконання строків та обсягів планового завдання. Кожний окремий цех при цьому існує ніби ізольовано. Його не цікавить, що буде з продукцією, яку він відправляє на проміжний склад. Його також не цікавить, чи є там залишки продукції від попереднього
Схема 2 Схема виштохувальної системи планування
місяця, чи проміжний склад порожній. Зрозуміло, що у випадку наявності залишків у системі виникає перенакопичення. Таке явище може спостерігатись повсюдно, тому вважається, що цей вид планування, якщо не вдаватися до спеціальних заходів, веде до перенакопичення запасів (заділів) у системі. З іншого боку, у випадку затримки виконання планових завдань можуть виникнути простої, основою яких є відсутність напівфабрикатів на забезпечуючих проміжних складах.
У колишній командній економіці такий вид планування був єдиним. В умовах ринкової економіки цей вид планування використовується на заготівельних підприємствах, що виробляють стандартизовану продукцію широкого призначення. Система планування, що базується на принципі витягування готового напівфабрикату з попередньої операції на наступну протягом усього часу виготовлення аж до готового продукту, передбачає розрахунок та створення на його основі величин оборотних заділів па всіх робочих місцях. Значення цих заділів визначається середньою потребою в конкретних виробах, що виготовляються даним підприємством, на короткий відрізок часу — від одного до трьох місяців. Цю систему показано на схемі 3.
Схема 3. Витягувальна система планування
Як бачимо, процесом виготовлення виробів управляє центральний плановий орган, який формує графік збирання кінцевих виробів і опускає його на головний збиральний конвеєр. Головний збиральний конвеєр відбирає необхідні напівфабрикати згідно з графіком збирання з найближчих проміжних складів. Вилучені з цих складів напівфабрикати поповнюються цехами-постачальниками напівфабрикатів. У свою чергу, для того щоб поповнити вилучене, вони повинні будуть забрати напівфабрикати від попередніх виробників і т. д.
Процес розгортається в зворотному напрямку руху матеріального потоку (технологічному процесу виготовлення виробів). Інформаційним повідомленням, що дає право забрати необхідні напівфабрикати на будь-якій стадії процесу, є відповідні картки. Ці картки виконують і роль планових завдань на робочих місцях, в цехах-виробниках.
Цей вид системи оперативного планування широко застосовується в масовому виробництві, яке базується на комбінуванні модулів, що створює можливість випускати широкий спектр різноманітних виробів і цим самим задовольняти різноманітний попит.
Отже, подані в загальному вигляді системи оперативного планування відрізняються одна від одної насамперед різними ритмами, що визначають рух матеріального потоку. Система виштовхувального виду при планових розрахунках використовує постійне значення середньорозрахункового ритму виготовлення продукції. Ця система орієнтована в основному на відносно постійний попит протягом досить тривалого проміжку часу (річний період), що створює можливість використовувати постійне значення середньорозрахункового ритму.
Витягувальна система орієнтована на роботу зі змінним відповідно до попиту ритмом виготовлення виробів. Тут плановими періодами для визначення величин середніх оборотних заділів є періоди від одного до трьох місяців. А оперативне управління в цій системі використовує значно менші планові періоди, аж до зміни, тому значення середньорозрахункових ритмів у цих системах перемінні.
Розглянувши в загальному плані вищенаведені системи, можна перейти до з'ясування особливостей їх функціонування та побудови виробничо-організаційних структур, згідно з якими відпрацьовуються форми оперативного планування.