5.Витрати, пов'язані з відсутністю (дефіцитом) ре­сурсів, які охоплюють:

• утрачений виробничий час чи понадурочні роботи, спричинене відсутністю матеріалів, деталей чи інших ресурсів;

• витрати на прискорення доставки необхідних ма­теріалів (витрати на зв'язок, роз'їзди, премії за швидкість доставки тощо);

• витрати, пов'язані з коригуванням виробничої програ­ми, прискоренням відвантаження готової продукції, що виготовлена з порушенням графіку;

• вартість відстежування відкладених замовлень клієнту­ри на готову продукцію, якої не виявилося на складі;

• втрачений обсяг збуту або навіть втрачені клієнти та час і додаткові кошти на відновлення відносин із ними.

Основні функції запасів

Незважаючи на значні витрати, пов'язані як з надлишком, так із недостатньою кількістю запасів, наявність запасів є обов'язковою, що зумовлюється їх основними функціями. Є три основні функції запасів: функція безпеки, функція зав­бачливості (обачливості) та функція отримання переваг при наданні скидок.

Функція безпеки. Ця функція передбачає нагромадження продуктів виробництва, щоб уникнути невпевненості, коли по­стачання чи попит на певний ресурс нерегулярні. Чим більша невпевненість і чим триваліші періоди реакції на замовлення, тим вищим має бути рівень необхідного запасу безпеки.

Нагромадження продуктів виробництва для задоволення попиту дає можливість уникнути втрат, спричинених відсутністю товарів, чи простоїв, пов'язаних з недостатком за­пасів. Щоб не залежати від ненадійності постачальника, нере­гулярності його поставок чи поганої роботи його транспорту, на складі створюється невеликий запас, який має бути завжди під рукою. Розміри його завжди залежать від надійності по­ставок та якості того, що поставляється.

Функція завбачливості (обачливості). Ця функція забез­печує уникнення передбачуваних коливань у поставках, ви­робництві чи вивезенні продукції. Відмінність її від поперед­ньої полягає в тому, що при створенні завбачливого запасу коливання передбачувані. Водночас фірма закуповує значну кількість сировини, бо очікує значні зміни цін і інфляції чи пе­редбачається страйк з боку постачальника. Інший приклад, ко­ли попит на продукти виробництва високий лише влітку. Фірма повинна бути впевнена, що вона має досить запасів, щоб зустріти високий попит. Це може зумовити необхідність виробництва в зимовий період, протягом якого рівень запасів зростатиме, щоб було чим забезпечити літній попит.

Функція отримання переваг при наданні скидок.

Більшість постачальників пропонують скидки (дисконти) при більших замовленнях. Закупівля великих кількостей запасів може знизити вартість продуктів, що виробляються. Але існує й цілий ряд недоліків, пов'язаних із купівлею великих партій запасів. Це і більш висока вартість зберігання, псування, руй­нування складу, зростання величини страхування, крадіжки тощо. Крім того, збільшуючи інвестиції в запаси, фірма змен­шує грошову готівку і відповідно зменшує можливість інвес­тування за іншими напрямами.

3. Види попиту на матеріально-технічні запаси, системи та моделі управління запасами Залежний і незалежний попит на запаси

Створення та зберігання запасів потребують значних вит­рат, щорічна сума яких перевищує 1/4 вартості самих запасів. Тому необхідно чітко управляти запасами, щоб ці витрати бу­ли мінімальними і щоб забезпечити той рівень обслуговуван­ня та задоволення потреб клієнтів, до якого прагне компанія.

Водночас використання матеріалів із запасу визначається швидкістю їх споживання, тобто не піддається регулюванню з боку операційних менеджерів. Вони можуть зосередитись ли­ше на управлінні надходженням матеріалів у запаси, прийма­ючи два основних рішення: про час видачі замовлення на за­купівлю чи виробництво товару для поповнення запасу і про кількість або обсяг замовлення.

Характер і ефективність цих рішень залежать від виду по­питу на конкретний тип запасу. Теорія менеджменту виділяє залежний і незалежний попит.

Якщо використання предмету безпосередньо пов'язане з планами виробництва інших виробів, то такий попит нази­вається залежним. Іншими словами, тут попит на певний виріб має вплив на попит на інші вироби. Цей попит (залеж­ний) існує в основному на матеріали та комплектуючі вироби, що застосовуються при випуску продукції.

Скажімо, попит на автомобільні колеса й радіатори зале­жить від виробництва автомобілів. Чотири колеса й один радіатор ідуть на кожний виготовлений автомобіль. Тому ко­ли менеджер може спрогнозувати попит на кінцевий продукт, то кількість усіх потрібних компонентів цього продукту може бути підрахована, бо вони залежать від цього кінцевого про­дукту і зумовлені планами виробництва останнього. Оскільки плани виробництва відпрацьовуються завчасно, залежний по­пит можна прогнозувати досить точно.

Якщо ж попит на предмети споживання не зумовлюється планами виробництва інших виробів, то такий попит нази­вається незалежним. Попит на більшість готових виробів, що знаходяться в гуртових чи роздрібних торгових запасах, неза­лежний. Наприклад, попит на холодильники може бути неза­лежним від попиту на телевізори. Більше того, попит сьогодні може мати не більше значення, ніж попит завтра. Прогнозува­ти такий попит набагато важче, ніж залежний попит.

Деякі предмети споживання мають як залежний, так і не­залежний попит, наприклад, запасні частини. Вони можуть ви­роблятися як для конкретного певного виробу, так і для роздрібного продажу в магазинах.

У будь-якому випадку процесом створення та використан­ня ресурсів необхідно управляти. Залежно від характеру, виду попиту застосовують різні системи управління запасами.