- •1.Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •3.Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •4.Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •5.Поняття та ознаки злочинності.
- •6.Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину.
- •8.Функції злочинності.
- •9.Показники злочинності та їх загальна характеристика.
- •12.Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •10.Поняття структури злочинності.
- •10.Поняття динаміки злочинності.
- •13.Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •15.Характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •16.Характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •17.Основні світові тенденції змін злочинності.
- •19.Біологічні концепції причин злочинності.
- •21.Психологічні теорії причин злочинності.
- •22.Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •24. Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •26. Економічний детермінізм та його значення для сучасного розуміння причин злочинності. Критична кримінологія.
- •28.Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •29.Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •30.Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •31.Маргінальність та злочинність.
- •32.Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •33.Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •38.Соціалізація та її роль у формуванні особистості злочинця.
- •37.Типологія та класифікація злочинців.
- •41. Механізм злочинної поведінки.
- •42.Мотивація злочинної поведінки.
- •43.Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •46.Віктимізація та віктимність.
- •48.Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •49.Методика кримінологічних досліджень.
- •50.Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •52.Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •53.Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •56.Основи кримінологічного планування.
- •57.Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •58.Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •59.Профілактичне значення кримінального закону.
- •60.Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •61.Прокуратура як суб'єкт попереджувальної діяльності.
- •62.Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •65.Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •66.Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •67.Ситуативна профілактика злочинів.
- •69-70.Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •72.Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками.
- •73.Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •75.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні.
- •76.Попередження насильницьких злочинів.
- •79.Попередження злочинності неповнолітніх.
- •82.Організована злочинність в Україні. Кр. Х-ка.
- •85.Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •86.Правове регулювання протидії організованої злочинності та корупції: загальна характеристика.
- •88.Вивчення та попередження економічної злочинності.
- •89.Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •91.Протидія тероризму за законодавством України.
- •92.Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •93. Попередження професійних злочинів.
- •94.Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •98.Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.
- •93. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
67.Ситуативна профілактика злочинів.
На ситуаційному рівні виділяються два основних види заходів з попередження злочинності, це заходи безпеки, що утрудняють вчинення злочину, і заходи, що знижують зацікавленість у скоєнні злочину.
Фізична середу, в якій існує людина, поставляє як жертви, так і цілі, які ставлять перед собою злочинці. В результаті образ життя, навколишнє середу, соціально-економічна структура суспільства, включаючи демографію, географію, урбанізацію та індустріалізацію, охорона здоров'я і освіта, а також правові та політичні інститути, створюють ситуаційну середу злочинів. Число потенційних злочинців і їхні мотиви, також частково визначаються соціально-економічною структурою суспільства через багато механізмів (відчуження, субкультурні впливу, відсутність турботи і брак любові, безробіття, труднощі в отриманні вищої освіти і т. д.).
Виділяються такі методи попередження злочинності в області ситуаційної профілактики:
1. Контроль доступу до захищається простору. До таких заходів можна віднести відеоспостереження, огорожа автомобільних стоянок, введення ПІН кодів, складна система ідентифікації, наприклад, в Лондоні в деяких районах допускається запис телефонних розмов.
2. Фізичні бар'єри. Найчастіше досить ефективним способом зниження злочинів стають додаткові замки, сейфи, екрани спостережень, замки на кермі автомобіля і ін.
3. Управління можливими знаряддями злочинів. Вилучення ножів, різних видів зброї, скляних пляшок на транспорті, в магазинах і стадіонах, використання пластмасою посуду в місцях скупчення народу, обмеження в часі та географії продажу спиртних напоїв.
4. Ізоляція потенційних правопорушників. Організована доставка уболівальників на стадіони та рознесення прибуття уболівальників-супротивників, скорочення кількості припаркованих автомобілів в безпосередній близькості від кіосків і дрібних магазинів, вдосконалення управління дорожнім рухом по запобігання заторів, обмеження швидкісного руху, часта установка (дублювання) знаків дорожнього руху.
5. Скринінг документів, квитків, штрих-кодування, введення електронних баз даних.
6. Спостереження. Формальні спостереження здійснюється з боку міліції, охоронців, основною функцією яких є стримування загрози потенційних правопорушників. Також до такої форми спостереження вдаються і менеджери (в магазинах, на виставках).
7. Додаткова підсвічування в магазинах, будинках, банках.
8. Скорочення спокус, що провокують злочини: рекомендації з використання особистих прикрас в темний час доби, недопущення входу сторонніх осіб в приватне житло, зберігання навігаторів та інших предметів поза автомобілем, використання пін-кодів на всій електронній техніці, щоб при крадіжці їй не можливо було користуватися.
9. Стимулювання совісті. Таблички на складах і в магазинах «Йде відеоспостереження», «Куріння заборонено». Використання телебачення для антирекламних цілей, наприклад, показу злочинів, скоєних під дією алкоголю, наркотиків.
69-70.Участь громадськості у профілактиці злочинів.
До числа неспеціалізованих суб'єктів попередження злочинності відносяться первинні осередки громадянського суспільства: сім'я, трудові та навчальні колективи, утворені ними об'єднання громадян чи органи громадської самодіяльності. Ці суб'єкти, безпосередньо впливаючи на людину, умови його життя та виховання, знімають криміногенні ситуації, запобігають злочину, з'ясовують і усувають їх причини і умови.
Сім'я, особливо на ранніх етапах формування особистості, відіграє вирішальну роль в попередженні злочинності. Вона може ефективно попереджати, а неблагополучна сім'я породжувати злочинність. Історичний досвід свідчить про те, що в тих суспільних системах, де є культ сім'ї, батьків і дітей, рівень злочинності нижче. Сім'я як суб'єкт запобігання злочинам успішно діє при добре налагодженому взаємодії з навчально-виховними, дитячими установами, службою опіки та піклування, профілактичними структурами місцевих органів влади та правоохоронних органів.
Трудові та навчальні колективи - наступне первинна ланка суспільства, в якому вирішуються його людські проблеми. Особливістю проведеної в них індивідуального та спеціалізованої профілактики є використання особливостей трудового процесу як форми виховання людини. На основі трудових колективів громадяни можуть створювати громадські об'єднання для попередження злочинів окремими групами осіб (неповнолітніми, наркоманами і т. д.), для профілактики окремих видів злочинів.
Певний внесок у попередження злочинності вносять різні громадські формування: політичні партії, рухи, фонди, релігійні організації. Так, все активніше виявляють себе релігійні конфесії, представники яких займаються виховно-профілактичною роботою із засудженими, проводять благодійні акції у відношенні жебраків, осіб без певного місця проживання, інших соціально невлаштованих груп населення Козачі формування активно беруть участь в охороні громадського порядку, попередження злочинів на вулицях , у громадських місцях, у сфері побуту.