48.Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.

Застосування сукупності методів зумовлює отримання до¬стовірної повної інформації та відповідно сприяє отриманню обґрунтованих висновків, підвищенню ефективності й обґрунтованості рекомендацій і пропозицій.

А. Зелінський пропонує всі методи поділяти за: обсягом; джерелами отримання інформації; способами обробки й аналізу кримінологічної інформації; дисциплінарною приналежністю.

За обсягом кримінологічне дослідження може бути: суціль¬ним, коли досліджується весь масив, так званої, генеральної сукупності, чи вибірковим, коли дослідження охоплює тільки певну частину генеральної сукупності.

За джерелами отримання інформації розрізняють: опиту¬вання, спостереження, вивчення документів, експеримент, експертні оцінки, а також психологічні й економічні методи збирання інформації.

За способами обробки й аналізу кримінологічної інформації виокремлюють такі методи кримінологічного дослідження, як: статистика, типізація (класифікація), системно-структурний метод, математичне моделювання та загальнонаукові методи, що застосовують для опису й аналізу фактів, обґрунтування висновків і рекомендацій.

За дисциплінарною приналежністю (за початковим походжен¬ням) методи кримінології можуть бути: статистичними, соціо¬логічними, психологічними, математичними, кібернетичними й економічними.

Коротко розглянемо деякі методи кримінологічного дослідження.

Опитування - метод збору соціальної інформації про до¬сліджуваний об'єкт підчас безпосереднього (інтерв'ю) чи опо¬середкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога та респондента через реєстрацію відпо¬відей респондентів на сформульовані запитання. Методи опитування поділяються, в свою чергу, на: анкету¬вання й інтерв'ювання.

Анкетування - це збирання кримінологічної інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет. Відповідно, анкета - це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка.

Інтерв'ю - метод збору соціальної інформації, що ґрунту¬ється на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтер¬в'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікав¬лять дослідника. Порівняно з анкетуванням, інтерв'ю має певні переваги та недоліки. По-перше, інтерв'ю надає можливість більш глибоко проникнути у соціально-психологічні причини людської по¬ведінки. По-друге, під час його проведення можливо встановити ступінь відвертості респондента. По-третє, інформація, що збира¬ється за допомогою інтерв'ю, надходить більш швидко й повно; вона, зазвичай, є безпосередньою та яскравою.

Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності. Для спостереження характерними є систематичність, плано¬мірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпо¬середньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реаль¬ному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз").

Метод експертних оцінок широко вико¬ристовують при прогнозуванні злочинності й конкретних видів злочинів, для оцінювання рівня латентної злочинності, вивчення ефективності норм кримінального права, причин змін у динаміці злочинності та ін. Сутність методу експертних оцінок полягає в тому, що цен¬тром кількісної та якісної оцінки об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на злочинність або зумовлюють її, стає думка спеціалістів, котра спирається на їхній професійний науковий і практичний досвід. Основне завдання дослідження - сформулювати запитання, правильно обрати експертів й органі¬зувати роботу з ними.

Соціальний експеримент - різновид експериментально¬го методу, пов'язаний зі штучною, дослідною зміною умов і форм суспільного життя, а звідси, й з вивченням людської поведінки в умовах, які змінилися. Він дає можливість виявити нові чи уточнити раніше відомі факти, перевірити певну гіпо¬тезу або нововведення, а також слугує джерелом одержання фактичного матеріалу.