49.Методика кримінологічних досліджень.

Кримінологічний аналіз злочинності дає можливість розроб¬ляти конкретні заходи, спрямовані па боротьбу з нею, будувати цю роботу цілеспрямовано та планомірно, правильно коор¬динувати діяльність правоохоронних органів і громадських організацій. Тож вивчення злочинності, виявлення її детермінант дає змогу згодом проводити ефективний комплекс економічних, соціальних, ідейно-виховних, організаційно-управлінських, правових заходів запобігання злочинності.

Отже, кримінологічні дослідження дають змогу на основі комплексного вивчення стану злочинності розробити та втілити в правоохоронну практику ефективні заходи запобіжної діяль¬ності.

Наукове дослідження в кримінології - це процес отримання нових знань про злочинність, причини й умови, що її зумовлюють, особу злочинця для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявам.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи: підготовчий; збір первинної кримінологічної інформації; упорядкування й обробка зібраної інформації; аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулю¬вання висновків, розробка рекомендацій.

Отож підготовка кримінологічного дослідження охоплює: добір методології дослідження; обґрунтування теоретичних засад і логічної послідовності дослідження; вироблення інструментарію (анкети, бланки інтерв'ю тощо); розробка методичних документів для збирання первин¬ної інформації (поради інтерв'юерові, спостерігачеві тощо); формування дослідницької групи відповідно до мети та за¬вдань дослідження (розробників програми й інструментарію, виконавців досліджень, аналітиків для підготовки підсум¬кового звіту); навчання спеціалістів досліджень (інтерв'юерів, спо¬стерігачів та ін.); розробка програми обробки даних.

Криміно¬логічне дослідження проводиться, щоб отримати нові знання: про рівень, структуру, динаміку, характер злочинності в регіоні за визначений відрізок часу, про осіб, винних у вчиненні злочи¬нів, розробити наукові рекомендації щодо усунення чи ней¬тралізації криміногенних факторів, підвищення ефективності запобігання їй.

Завдання дослідження злочинності витікають з постав¬леної мети. До них належать: вивчення кількісних і якісних показників злочинності (рівень, структура, динаміка, характер, географія); вивчення причин й умов злочинності; дослідження тих обставин, які формують особу злочинця; дослідження системи заходів, що здійснюються право¬охоронними органами з метою встановлення ефективності їхньої діяльності.

Наукове дослідження в кримінології виконує чотири основних функції: описову, пояснювальну, прогностичну й регулятивну.

Описова функція — це повна й об'єктивна фіксація харак¬теристик об'єктів дослідження та наявних між ними зв'язків і відносин.

Пояснювальна функція — це теоретичний аналіз при¬чиново-наслідкових зв'язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку й функціонування злочинності.

Прогностична функція - це наукове передбачення роз¬витку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірно¬стей її розвитку в перспективі.

Регулятивна функція - полягає в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

Складовими елементами кримінологічного дослідження є об'єкти та суб'єкти дослідження.

Об'єкти - це суспільні відносини об'єктивного характеру, що існують поза та незалежно від людської свідомості. Найбільш загальними об'єктами кримінологічних досліджень є такі: злочинність; причини й умови здійснення злочинів; особа злочинця; заходи, яких вживають державні органи та громадські організації для запобігання злочинам.

Суб'єктами кримінологічного дослідження є конкретні організації, установи чи конкретні особи, що вивчають зло¬чинність. До них належать: правоохоронні органи, суди, науково-дослідні інститути; творчі колективи та конкретні наукові працівники, а також працівники навчальних закладів.