Додатковий протокол

до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року,

що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів

(протокол I)

РОЗДІЛ II

Цивільні особи і цивільне населення

Стаття 51 – захист цивільного населення

2. Цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу. Забороняються акти насильства або погрози насильством, основна мета яких – терор цивільного населення.

РОЗДІЛ III

Цивільні об'єкти

Стаття 55 – захист природного середовища

1. Під час ведення воєнних дій виявляється турбота про захист природного середовища від великих, довготривалих та серйозних збитків. Такий захист включає заборону використання методів i засобів ведення війн, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють таких збитків природному середовищу i тим самим нанесуть шкоду здоров'ю або виживанню населення.

Стаття 56 – захист установок i споруджень, які мають небезпечні сили

1. Установки i споруди, що становлять небезпеку, а саме: греблі, дамби i атомні електростанції не повинні бути об'єктом нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є воєнними об'єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил i подальші тяжкі втрати серед цивільного населення. Інші воєнні об'єкти, розміщені в цих установках або спорудженнях, або поблизу них, не повинні ставати об'єктом нападу, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил з таких установок або споруджень i подальші тяжкі втрати серед цивільного населення.

Розділ IV

Заходи безпеки

Стаття 57

1. Під час проведення воєнних операцій постійно проявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб та цивільні об'єкти.

ДОДАТКОВИЙ ПРОТОКОЛ

до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року,

що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру

(протокол II)

Частина II

Гуманне поводження

Стаття 4 – основні гарантії

1. Bci особи, які не беруть безпосередньої участі або припинили брати участь у воєнних діях (незалежно від того, обмежена їх свобода чи ні), мають право на повагу до своєї особи, своєї честі, своїх переконань i своїх релігійних обрядів.

За всіх обставин з ними поводяться гуманно, не роблячи різниці. Забороняється віддавати наказ не залишати нікого в живих.

Частина III

Поранені, хворі та особи, які зазнали корабельної аварії

Стаття 7 – захист i догляд

1. Bci поранені, хворі та особи, які зазнали корабельної аварії, незалежно від того, чи брали вони участь у збройному конфлікті, користуються повагою i захистом.

2. За вcix обставин з ними поводяться гуманно i надають їм у максимально можливій мipi i у найкоротші терміни медичну допомогу та догляд, яких вимагає їхній стан. Між ними не роблять жодної різниці з будь-яких міркувань, крім медичних.

Стаття 8 – розшук

В усіх випадках, коли дозволяють обставини i, особливо після бою, безвідкладно вживаються всі можливі заходи для того, щоб розшукати i підібрати поранених, хворих i ociб, які зазнали aвapiї корабля, i захистити їх від пограбування та поганого поводження, забезпечити їм необхідний догляд, а також для того, щоб розшукати мертвих i перешкодити їх пограбуванню та належним чином поховати.

Стаття 9 – захист медичного та духовного персоналу

1. Медичний та духовний персонал користується повагою i захистом, i йому надається вся можлива допомога для виконання ним своїх обов'язків. Він не повинен примушуватися до виконання завдань, що не сумісні з його гуманітарною місією.

2. Не можна вимагати, щоб при виконанні своїх функцій медичний персонал надавав перевагу будь-якій особі, крім міркувань медичного характеру.

Стаття 10 – загальний захист осіб, які виконують медичні функції

1. Ні за яких обставин жодна особа не може піддаватись покаранню за виконання нею медичних функцій, сумісних з медичною етикою, незалежно від того, в інтересах якої особи виконуються ці функції.

Стаття 11 – захист медичних формувань i санітарно-транспортних засобів

1. Медичні формування та санітарно-транспортні засоби у будь-який час користуються повагою i захистом i не можуть бути об'єктом нападу.

2. Захист, на який мають право медичні формування i санітарно-транспортні засоби, припиняється лише у тому випадку, якщо вони використовуються для здійснення ворожих дій, що виходять за рамки їх гуманітарних функцій. Проте, надання захисту може бути припинене тільки після попередження з встановленням, коли це потрібно, розумного терміну i після того, як таке попередження не було взяте до уваги.

Стаття 12 – розпізнавальна емблема

Під контролем відповідної компетентної влади передбачається носіння або розміщення на видному місці розпізнавальної емблеми червоного хреста, червоного півмісяця або червоного лева i сонця на білому фоні медичним або духовним персоналом, медичними формуваннями i санітарно-транспортними засобами.

Вона користується повагою за вcix обставин. Емблема не повинна використовуватися не за призначенням.

Додаток 35