Розділ VI Санітарні транспорти

Стаття 35. Транспорти з пораненими i хворими або санітарним майном будуть користуватися покровительством i охороною на такій же підставі, що i pyxoмi санітарні формування.

Потрапивши до рук противника, такі транспорти, перевізні засоби підпадають під дії законів війни за тієї умови, що сторона, яка захопила їх i перебуваЄ у конфлікті, потурбується у всіх випадках про поранених i хворих, які знаходяться на них.

Цивільний особовий склад i всі транспортні засоби, що здобуті шляхом реквізиції, підпорядковуються загальним нормам міжнародного права.

Женевська конвенція

ВІД 12 СЕРПНЯ 1949 РОКУ

ПРО ПОВОДЖЕННЯ 3 ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

РОЗДІЛ II

Постанови загального характеру про захист військовополонених

Стаття 12. Військовополонені перебувають під владою ворожої Держави, а не окремих осіб або військових частин, що взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яка може припасти на окремих осіб, Держава, що тримала у полоні, несе відповідальність за поводження з військовополоненими.

Стаття 13. З військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Будь-який незаконний акт або бездіяльність зі сторони Держави яка тримає у полоні, що призводить до смерті військовополоненого, що перебувають під її владою, або які ставлять здоров'я військовополоненого під серйозну загрозу, забороняються i будуть розглядатися як серйозні порушення даної конвенції. Зокрема, жоден військовополонений не може підлягати фізичному каліченню або ж науковому або медичному досліду будь-якого характеру, що не виправдовується міркуваннями лікування військовополоненого та його інтересами.

Військовополонені також повинні завжди користуватися захистом, особливо, від будь-яких актів насилля або залякування, від зневаги i цікавості натовпу.

Застосування до них репресалій забороняється.

Стаття 14. За будь-яких обставин військовополонені мають право на повагу до їх особистості i честі. До жінок потрібно ставитися з усією належною до їх статі повагою i поводитися з ними повинні, в усіх випадках, не гірше, ніж з чоловіками.

Військовополонені повністю зберігають свою громадянську правоздатність, якою вони користувалися під час захоплення в полон. Держава, що тримає у полоні, може обмежувати здійснення прав, що надаються нею правоздатністю, на своїй власній території або поза нею, лише в такій мірі, якої вимагають умови полону.

Стаття 15. Держава, що тримає у полоні, зобов'язана безкоштовно забезпечити утримання військовополонених, а також медичну допомогу, яку вимагає стан їхнього здоров'я.

Розділ III Полон

Стаття 17. Кожен військовополонений, під час його допиту, зобов'язаний повідомити тільки свої прізвище, ім'я та звання, дату народження i особистий номер або, якщо такого немає, іншу рівноцінну інформацію.

У випадку, якщо військовополонений свідомо порушує це правило, йому може загрожувати обмеження привілеїв, що надають військовополоненому, його звання i становище.

Кожна сторона, що перебуває у конфлікті, зобов'язана забезпечувати посвідченням особи із зазначенням прізвища, iмeнi, звання, особистого номера або piвноцінних відомостей i дати народження будь-яку особу, на яку розповсюджується її юрисдикція i яка може бути військовополоненим. Це посвідчення особи може, крім того, мати підпис або відбитки пальців власника або те та інше, а також може містити будь-які відомості, які сторона, що перебуває у конфлікті, захоче додати щодо осіб, які належать до складу її власних збройних сил. Посвідчення особи повинне, по можливості, бути розміром 6,5x10 см i повинне мати дублікат. Військовополонений зобов'язаний пред'явити посвідчення особи на будь-яку вимогу, але воно в жодному випадку не може бути у нього відібране.

Будь-які фізичні або моральні катування i інші заходи примушування не можуть застосовуватися до військовополонених для отримання від них будь-яких відомостей. Військовополоненим які відмовляться відповідати, не можна погрожувати, ображати, переслідувати i обмежувати.

Військовополонені, які не можуть дати відомості про свою особу через свій фізичний або психічний стан, будуть передані під опіку медичної служби. Особа цих військовополонених буде встановлена всіма можливими засобами з урахуванням положень попереднього абзацу.

Допит військовополонених повинен проводитися мовою зрозумілою для них.