7.3. Взвод у морському десанті

7.3.1. Підготовка взводу до дій у морському десанті

385. Під час висадки морського десанту механізований взвод може діяти в складі головних сил передового загону десанту, а також у складі десантно-штурмової групи (підсилена механізована рота), яка діє від передового загону десанту.

Взводу, який діє в морському десанті, вказується об’єкт атаки і напрямок подальшого наступу.

Завдання взводу, який діє в складі десантно-штурмової групи, є знищення об’єкту противника і його вогневих засобів у пункті висадки і продовження наступу з метою оволодіння ротою рубежем, який виключає ведення противником прицільного вогню зі стрілецької зброї по головних силах передового загону і який забезпечує його висадку і введення в бій.

Завдання взводу, який діє в складі головних сил передового загону морського десанту, – знищення противника у вказаному об’єкті і продовження наступу у вказаному напрямку з метою знищення противника в опорних пунктах рот першого ешелону й оволодіння ним, а також участь у розгромі противника в глибині його оборони у взаємодії з тактичним повітряним десантом для оволодіння плацдармом у пункті висадки головних сил десанту.

Плацдарм у пункті висадки повинен бути фронтом не менше 2-3 км і 3-5 км вглиб та виключати можливість ведення противником вогню артилерії прямою наводкою.

Завдання взводу, який діє в складі головних сил десанту – знищення противника в об’єкті атаки і продовження наступу у вказаному напрямку з метою взаємодії з іншими підрозділами головних сил морського десанту, передового загону, тактичного повітряного десанту, розгромі противника в глибині його оборони і виконання завдань, покладених на головні сили десанту.

Вогневе ураження противника при бої за висадку і ведення бойових дій десанту на узбережжі включає: вогневу підготовку при висадці і вогневу підтримку дій десанту на узбережжі.

Вогнева підготовка висадки розпочинається за сигналом старшого командира і закінчується з виходом десантно-транспортних (висадкових) засобів з передовим загоном десанту на рубіж (2-3 км від берега), з якого противник може їх ефективно уражати з переднього краю оборони.

Вогнева підтримка дій десанту розпочинається за сигналом старшого командира після закінчення вогневої підготовки і продовжується до оволодіння десантом основним опорним пунктом противника на глибину 3-5 км, а іноді й більше. Вона здійснюється авіацією, корабельною артилерією, а з висадкою – артилерією та іншими вогневими засобами.

386. Проходи у мінно-вибухових загородженнях у морі, а також у мілководді проробляються підрозділами сил висадки і позначаються буями (віхами). Пророблення проходів у районі пункту висадки здійснюється інженерними підрозділами десанту і сил висадки. Кількість проходів, як правило, 1-2 на роту.

387. Підготовка взводу до дій у складі морського десанту включає: організацію десантування і бойових дій після десантування (безпосередню підготовку підрозділів: зосередження взводу у вихідному районі, підготовку до десантування озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів, екіпірування і підготовку особового складу: проведення занять і тренувань з підрозділами щодо підготовки до десантування і майбутніх бойових дій, виходячи з їх специфіки); заходи морально-психологічного забезпечення; вихід підрозділів до району завантаження; завантаження озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів на десантно-транспортні засоби; посадку особового складу.

Під час підготовкикрім звичайних питань, проводяться: тренування підрозділів у посадці (завантаженні) і висадці (розвантаженні), у веденні бою щодо захоплення узбережжя з урахуванням протидесантної оборони і характеру місцевості в пункті висадки, підготовка озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів до завантаження і розвантаження, а також танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) для подолання водної перешкоди своїм ходом.

Отримавши завдання на дії в морському десанті, командир взводу з’ясовує завдання морського десанту і своєї роти, замисел старшого командира, об’єкти (цілі), які вражаються засобами старшого командира на напрямку дій взводу, наявність тактичного повітряного десанту і порядок взаємодії з ним, час готовності до посадки (завантаження).

388. В ході з'ясування завдання командир взводу, крім звичайних питань, повинен усвідомити: місце і порядок посадки (завантаження) і висадки (розвантаження) з десантно-транспортних засобів; засоби посилення взводу і тривалість дій.

389. При оцінці обстановки командир взводу окрім звичайних питань вивчає: можливий характер дій противника і місцевості в пункті висадки, ділянки узбережжя, що підлягають захопленню, характер їх оборони і систему загороджень противника у воді і на березі та спосіб їх подолання.

У висновках з оцінки обстановки командир взводу додатково повинен визначити: послідовність висадки і виконання бойового завдання, на захопленні якої ділянки узбережжя зосередити основні зусилля; які сили і засоби залучати для її захоплення; які елементи бойового порядку необхідно мати.

При прийнятті рішення командир взводу, крім звичайних питань, визначає: завдання щодо знищення противника в пункті висадки і у вказаному об’єкті на березі, розподіл штатних підрозділів і доданих засобів по десантно-транспортних засобах і черговість їх посадки (завантаження) і висадки (розвантаження).

390. Під час постановки завданькомандир взводу вбойовому наказі,крім звичайних питань, вказує: засоби підсилення, завдання щодо знищення противника, місце висадки, десантно-транспортний засіб для переходу морем, черговість посадки (завантаження) і висадки (розвантаження).

Бойове завдання взводу може уточнюватися під час переходу морем залежно від додатково отриманих старшим командиром даних про протидесантну оборону противника і гідрометеорологічні умови в районі висадки.

391. При організації взаємодії командир взводу зобов'язаний уточнити і погодити: порядок зосередження взводу у вихідному районі, завантаження і посадки десанту у десантно-транспортні засоби; порядок висадки; напрямки висування взводу, його бойове завдання підрозділів при захваті пункту висадки, при висадці і подоланні загороджень.

392. При організації управління командир взводу визначає своє місце і заступника у вихідному районі, під час висадки і ведення бойових дій на узбережжі, порядок підтримання зв’язку при переході морем і з початком висадки.

393. Після організації дій у складі морського десанту командир взводу керує отриманням і підготовкою необхідних (вказаних) запасів матеріальних засобів; підготовкою озброєння і військової техніки до бойового застосування; підготовкою особового складу; перевіряє готовність відділень щодо виконання бойового завдання.

394. Перед посадкою (завантаженням) взвод розташовується в районі очікування і завершує підготовку до десантування. Висування до пункту посадки (завантаження) здійснюється за сигналами командирів у колонах підрозділів з урахуванням черговості підходу десантних кораблів.

Посадка (завантаження) у десантно-транспортні засоби озброєння, бойової техніки та інших матеріальних засобів розпочинається у встановлений час або за командою командира, що застосовує морський десант, відповідно до розрахунку на десантування.

Для посадки (завантаження) взводу на десантно-транспортні засоби вказується місце і час посадки (завантаження) повітряно-десантних засобів та визначається черговість. Посадка (завантаження) взводу на десантно-транспортні засоби здійснюється з урахуванням забезпечення швидкої його висадки (розвантаження) і ведення бою на узбережжі. Послідовність завантаження бойової техніки повинна бути у зворотному порядку її розвантаження.

Після посадки взводу доводиться бойовий розрахунок щодо боротьби за живучість корабля і ліквідації наслідків застосування противником засобів ураження.

Готовність до десантування визначається завершенням завантаження і проведенням огляду десантно-транспортних засобів командиром морського десанту спільно з командирами десантних засобів.