Тема 6. Людина та її діяльність.

26. Людина як предмет науки та філософії. Природа, сутність та призначення людини.

27. Діалектика природного, біологічного та соціального в людині.

28. Діяльність та її творчий характер. Багатоманітність форм людської діяльності. Місце творчості в лікарській діяльності.

29. матеріально-виробнича діяльність людини. Виробництво і здоров’я людини.

30. Соціально-економічна діяльність людини. Екологічні аспекти розвитку медицини та охорони здоров’я людини.

31. Духовно-пізнавальна діяльність людини. Місце медичної науки у структурі пізнава­льної діяльності людини.

32. Проблема індивідуального життя та здоров’я людини. Сенс життя. Людина і людс­тво.

Тема 7. Уроки людського пізнання. Діалектика чи її альтернативи?

26. Діалектика як філософський метод пізнання. Структура діалектики. Протилежність діалектики метафізиці.

27. Пронцип загального зв’язку та протилежність його діалектичного та метафізичного розуміння, його методологічне значення для медичного пізнання.

28. Принцип розвитку, протилежність його діалектичного та метафізичного розуміння. Поняття патогенезу як прояв принципу розвитку в патології.

29. Принцип детермінізму: методологічне значення для пізнання проблем патології. Ме­тафізичне та діалектичне тлумачення детермінізму.

30. Закон єдності та боротьби протилежностей: основне поняття, структура. Хвороба як єдність та боротьба протилежних процесів нормо- та патогенезу. Метафізичне тлума­чення цтого закону.

31. Закон взаємопереходу кількісних та якісних змін: основні поняття та структура. Здо­ров’я та хвороба як якісно різні стани життєдіяльності організму людини. Метафізи­чне розуміння закону.

32. Закон заперечення заперечення: основне поняття та структура. Методологічне зна­чення закону для медицини. Метафізика про цей закон.

33. Категорії одиничного та загального. Діалектика їх взаємозв’язку і проблема хвороби в медицині (нозологічний принцип).

34. Категорії причини та наслідку. Проблема причинності в медицині. Критика монока­узалізму та кондиціоналізму.

35. Категорії необхідності та випадковості, діалектика їх взаємозв’язку. Методологічне значення для пізнання механізму виникнення та розвитку хвороб.

36. Категорії змісту та форми (структура та функція). Обмеженість морфологічного та функціонально-фізіологічного напрямів у медицині.

37. Категорії сутності та явища, діалектика їх взаємозв’язку. Медичний діагноз як пере­хід від явища до сутності.

38. Категорії частини та цілого. Типи цілосностей. Організм як ціле. Проблема місце­вого в патології.

Тема 8. Діалектика та методологія пізнання.

26. Проблема пізнаваності світу, різні філософські підходи до її розв’язання.

27. Пізнання як відображення дійсності. Суб’єкт та об’єкт пізнання, діалектика їх взає­мозв’язку.

28. Діалектичний характер процесу пізнання. Єдність чуттєвого та раціонального в пі­знанні. Обмеженість сенсуалізму та раціоналізму.

29. Чуттєве пізнання, його особливості та форми використання в лікарській діяльності.

30. Абстрактне мислення, його особливості та форми.

31. Медичний діагноз як єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні. Значення лікар­ської інтуїції в діагнозі.

32. Проблема істини. Об’єктивність істини. Істина та заблудження. Істина як процес і діалектика відносного та абсолютного в істині. Критика релятивізму та догматизму в пізнанні.

33. Практика як основа, мета та критерій істини. Види практики. Особливості практич­ної діяльності в медицині.

34. Методологія наукового пізнання. Класифікація методів пізнання: емпіричний, теоре­тичний, філософський.

35. Соціальне пізнання, його специфіка. Суб’єкт соціального пізнання. Пізнання медич­них проблем.