6.2. Підвіски трубопроводів
Підвіски (підвісні опори) можуть бути віднесені до рухомих опор, оскільки вони звичайно дозволяють трубопроводу переміщатися в певному напрямі. Підвіски служать для кріплення вертикальних і горизонтальних трубопроводів, коли останні не можуть бути змонтовані на опорних конструкціях. Підвіски класифікують таким чином:
за призначенням – для кріплення горизонтальних і вертикальних трубопроводів;
по виконанню — нерегульовані (жорсткі), регульовані (жорсткі з гвинтовими стягуваннями, так званими талрепами) і пружинні;
за способом кріплення — хомутові, в яких трубу кріплять до вертикальної тяги за допомогою хомута, і приварні, в яких до труби приварюють деталь, що прикріплюється потім до тяги
На рис. 6.2 приведені деякі типи підвісок простої конструкції. Підвіски складаються з вузлів кріплення трубопроводу (хомутових або приварних), тяги і вузлів кріплення підвіски до перекриття або іншої несучої конструкції. Розмір тяги уточнюють по місцю. У тих випадках, коли довжину підвіски треба регулювати, застосовують тягу з гвинтовими стягуваннями (рис. 6.2, г), що є муфтами з правим і лівим різьбленням.
Окремі вузли підвісок сполучають з тягою за допомогою приварних сережок.
Підвіски кріплять до перекриттів будівлі, металоконструкцій, консолей, кронштейнів і т.п. Залежно від несучої конструкції застосовують тягу з різьбленням (рис. 6.2, а, б и в) або приварні проушини, до яких тягу кріплять через приварну серьгу (рис. 6.2, г).
В деяких випадках для кріплення трубопроводів застосовують пружинні підвіски (рис.. 6.2, а). Їх використовують, наприклад, для кріплення вертикальних трубопроводів, довжина яких змінюється під
дією високої температури середовища. Якщо такий трубопровід закріпити жорсткими підвісками, то при нагріві і відповідному подовженні його частина підвісок перестане підтримувати трубу, а деякі виявляться переобтяженими.
Пружинні підвіски застосовують також для кріплення горизонтальних трубопроводів, що мають вертикальні ділянки, якщо зміна довжини останніх сприймається горизонтальною гілкою. За допомогою пружинних підвісок слід кріпити також трубопроводи, що піддаються вібраційним навантаженням.
Підвіски виготовляють переважно (за винятком особливих випадків) із сталі Ст.3сп, тяга підвісок — із сталі Ст..4сп.
Приварні блоки для кріплення горизонтальних і вертикальних трубопроводів застосовують в тих випадках, коли навантаження на підвіски відносно невелике, тобто коли вони розташовані з невеликим кроком. У решті випадків труби підвішують за допомогою хомутів, причому між хомутами і гарячими трубопроводами встановлюють ізоляційні прокладки.
При виборі типу підвісок необхідно керуватися вказівками проекту, а також враховувати масу трубопроводів в робочому стані і максимально допустимі відстані між опорами.
7.Монтажні роботи
7.1 Вимоги до фундаментів для монтажу компресорів
7.1.1 Фундаменти
Фундамент – підземна частина будівлі (споруди), через яку передається навантаження на грунт підстави. Навантаження – силова дія, що 'викликає зміну напружено-деформованого стану конструкцій будівель і споруд. По характеру змін в часі розрізняють статичні і динамічні навантаження. Статичні навантаження можуть бути постійними, наприклад від ваги встановленого устаткування, і тимчасовими, якщо вага встановленого устаткування міняється в часі. По характеру додатки до тіла, на яке вони впливають, розрізняють навантаження зосереджені, такі, що додаються до вельми малого майданчика (крапка), і розподілені, такі, що додаються до всієї поверхні або частини її.
При роботі компресорів, насосів і вентиляторів мають місце як статичні, так і динамічні навантаження. Наприклад, динамічні навантаження у турбокомпресорів можуть виникнути від роторів, що не відбалансувані, у поршневих – від неврівноважених возвратно-поступателъно частин механізму руху, що обертаються і рухомих.
Динамічні навантаження викликають коливання фундаменту (вібрацію) і через грунт передаються на будівлю компресорної станції і інші сусідні будівлі і споруди. Вібрація надає шкідливу дію на здоров'я людей і працездатність устаткування (наприклад, може викликати підвищений знос деталей компресора). Крім того, вона може викликати нерівномірне осідання будівлі і фундаментів і, як наслідок, – зсув розміщеного на фундаменті устаткування і його поломку.
Зменшують коливання різними способами: наприклад, у турбокомпресорів балансують ротори, у поршневих – зміщують на певний кут один щодо одного кривошипи колінчастих валів, ставлять противаги на кривошипи, встановлюють компресори на віброізолюючих опорах. Крім того, ослаблення дії вібрації досягається правильно спроектованим фундаментом.
Щоб обмежити зону розповсюдження вібрації на навколишні будівельні конструкції, фундаменти відокремлюють від наземних і підземних конструкцій будівлі шляхом пристрою траншей по періметру фундаменту, заповнених керамзитом, сухим піском або не- трамбованим шлаком.
Пристрій фундаменту. Для установки компресорів, насосів і вентиляторів фундаменти виготовляють з бетону, а для машин з великою масою і підвищеною динамічністю – із залізобетону.
По конструкції фундаменти бувають монолітними, збірно-монолітними, збірними. Вибір конструкції визначається геологічними і гідрогеологічними умовами будівельного майданчика, характером і призначенням споруди, що зводиться, значеннями діючих навантажень.
Рис. 7.1. Фундамент:
1 – фундамент, 2 – колодязь, 3 – планка, 4 – висотна відмітка. 5 – осьова відмітка
Розміри фундаменту повинні відповідати кресленням і вимогам технічних умов на споруду фундаменту: вони залежать від габаритів устаткування, його розміщення, від характеристики грунту, рівня грунтових вод, глибини промерзання грунту, розміщення каналів і тунелів.
Фундамент 1 (Рис. 7.1) складається з верхньої частини, виступаючої над підлогою, на якій розміщується устаткування, і нижньої, такої, що спирається на грунт. Нижня площина фундаменту називається підошвою, а шар грунту, на який спирається підошва, - підставою. Надійна підстава запобігає осіданню фундаменту і забезпечує стійке положення устаткування на фундаменті.
Для установки фундаментних або анкерних болтів, до яких кріпиться устаткування, у фундаменті влаштовують колодязі 2.
Для визначення висотної і горизонтальної відміток (положень) в тіло фундаменту закладають планки 3 з нанесеними висотною 4 і осьовий 5 відмітками.
Приймання фундаменту. Фундамент виготовляє будівельна організація. Перед початком монтажу приймають підготовлений до монтажу фундамент. Фундаменти повинні бути очищені від будівельного сміття і звільнені від опалубки і будівельних конструкцій, якщо останні не будуть використані при монтажі. Спалювати опалубку в колодязях фундаментів забороняється, оскільки кіпоть, що залишається, заважає схоплюванню бетону при підливці його в колодязі. Канави в підлозі, і отвори повинні бути захищені або закриті.
Порядок
приймання залежить від типу фундаменту.
В процесі приймання фундамент
піддають всебічному обстеженню і
перевіряють на відповідність кресленням
і технічним умовам. Правила приймання
фундаментів регламентуються відповідними
Будівельними нормами
і правилами (СНіП). На всі фундаменти
складають
формуляр з прив`язочними
фактичними і проектними розмірами.
Рис.7.2 Схема розмітки фундаменту:
1 – струна, 2 – схил, 3 – скоба, 4 – планка з осьовими і висотними відмітками, 5 – фундамент, 6 – вантаж
Фундаменти не повинні мати раковин, поверхневих тріщин, а якість бетону повинна підтверджуватися актом випробування контрольних кубиків.
Далі перевіряють правильність геометричних розмірів і осей фундаменту, фундаментних колодязів, різних ніш, отворів по схемі (Рис 7.2). Уздовж головних осей машини на висоті 200 – 250 мм від фундаменту підвішують струни 1 з рояльного дроту діаметром 0,3 – 0,5 мм і натягують їх за допомогою вантажу 6 так, щоб опущені з них схили 2 попадали в точки перетину висотних і осьових відміток планок4. Геометричні розміри фундаменту і правильність заставляння колодязів, ніш і каналів перевіряють від встановлених струн масштабною лінійкою або металевою рулеткою. Одночасно перевіряють правильність положення його по відношенню до будівлі, а також до фундаментів інших машин, якщо в будівлі встановлюють їх декілька. Прямокутність фундаменту в цілому перевіряють натягненням шнурів по його діагоналях: діагоналі повинні бути рівні.
Від якості виготовлення фундаментів залежать правильність установки машин і терміни монтажу. Виправлення фундаментів в процесі монтажу – трудомістка операція, тому необхідно ретельно перевіряти фундаменти при прийманні.
Приймання фундаментів оформляють актом, який підписують представники будівельної і монтажної організацій і замовника.
Несправності, виявлені при прийманні фундаменту, необхідно усунути до початку монтажу устаткування.