Міністерство освіти та науки України

Одеська національна академія харчових технологій

Індивідуальне завдання

з предмету:

Менеджмент готельно-ресторанного господарства

Тема: «Основи, функції та етапи стратегічного управління. Місія та цілі готельно-ресторанного господарства»

Виконала

Студентка групи

ГРС 712 – 42(с)

Подольна Вікторія

Шифр 111003

Одеса, 2012

Зміст

1. Визначення стратегічного управління

1.1 Передумови виникнення стратегічного управління

1.2. Структура стратегічного управління

1.3. Загальне призначення організації

1.4. Цілі організації

1.5.Стратегічний аналіз

1.6. Необхідність організаційних змін

1.7.Системний аналіз

1.8. Стратегічний вибір

1.9. Стратегія

1.10. Організовування

1.11. Мотивація

1.12. Поточна діяльність

1.13. Стратегічний контроль

2. Місія, мета та завдання менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу

3. Практична частина

Список використаної літератури

1. Визначення стратегічного управління

Стратегічне управління (стратегічний менеджмент) – це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечити бізнесуприбутокв довгостроковій перспективі.

Стратегічний менеджмент — це, перш за все, безперервний процес, а не одноразове зусилля по розробці стабільного стратегічного плану.

Він починається з оцінки ситуації зовні і усередині компанії, вироблення можливих напрямів застосування сил компанії, вибору якнайкращою з виявлених альтернатив і розробки докладного тактичного плану, направленого на поетапне здійснення вибраної стратегії.

Здійснення вибраної стратегії вимагає постійного моніторингузмін навколишнього зовнішнього і внутрішнього середовища і відповідною даним змінам корекції самої стратегії.

1.1. Передумови виникнення стратегічного управління

Хоча управління як вид діяльності людини існує дуже давно, але усвідомлення необхідності систематизації досвіду в цій сфері відбулося лише на початку XX століття. Поштовхом для осмислення того, що управління повинно ґрунтуватися на об'єктивних наукових засадах стала опублікована в 1911 р. книга Фредеріка Уінслоу Тейлора"Принципи наукового управління". Тейлор на конкретних прикладах показав можливість підняття продуктивності праці в кілька разів шляхом стандартизації інструментів і методів виконання робіт та шляхом спеціалізації управлінської діяльності - замість одного майстра вводяться декілька майстрів-спеціалістів, інструкторів, інспекторів з якості. Майстри за допомогою наукових методів постійно здійснюють пошук нових та ефективніших способів виконання операцій, потім складають письмові інструкції та навчають передовим методам робітників. За продуктивну і якісну роботу робітники винагороджуються підвищеною платнею та преміями. В 1916 р. основоположник класичної (адміністративної) системи управління Анрі Файольпублікує працю"Загальне і промислове управління", де він систематизує основні функції управління, основні принципи управління та основні елементи управління. Наведена класифікація з певними доповненнями і уточненнями використовується і досі.

Елементи управління:

• передбачення (постановка цілей і створення програми дій по їх досягненню);

• організовування (побудова організаційної структури, розподіл повноважень та обов'язків, відбір персоналу виходячи з його професійних якостей, навчання персоналу);

• розпорядництво (реалізація планів);

• координація (взаємне узгодження діяльності всіх підрозділів та гармонійне пристосування всіх наявних засобів для досягнення цілей організації);

• контроль (перевірка виконання планів та наказів, виявлення помилок і їх виправлення).

Функції управління:

• технічна функція (виробництво продукції);

• комерційна функція (купівля, продаж, обмін);

• фінансова функція (залучення і ефективне використання фінансових коштів);

• страхова функція (зменшення ризиків від непередбачуваних обставин);

• облікова функція (фіксація реального стану справ на підприємстві, бухгалтерія, статистика );

• адміністративна функція (5 елементів управління наведених вище).

Загальні принципи управління:

• розподіл праці;

• влада (повноваження і відповідальність);

• дисципліна;

• командування, єдність розпорядництва;

• єдність керівництва;

• підпорядкування приватних інтересів загальним;

• справедлива винагорода;

• баланс між централізацією і децентралізацією;

• ієрархія, вертикаль влади але для ефективної роботи необхідні і горизонтальні звя'зки;

• порядок;

• справедливість;

• постійність складу персоналу;

• ініціатива;

• єднання персоналу.