
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1. Основні поняття хімії
- •1.2. Фундаментальні та стехіометричні закони хімії
- •1.2.1. Закон збереження маси речовини
- •1.2.2. Закон сталості складу речовин
- •1.2.3. Закон кратних відношень
- •1.2.4. Закон еквівалентів.
- •1.3. Закони газового стану
- •1.3.1. Закон об’ємних відношень гей-люсака
- •1.3.2. Закон авогадро
- •1.3.3. Закон бойля – маріотта
- •Контрольні завдання
- •Б) Із закону Авогадро випливає, що об’єм 0,025 моль h2s за нормальних умов
- •В) Відомо, що 1 моль будь-якої речовини містить 6,02 · 1023 молекул. Молярний об’єм газу за нормальних умов складає 22,4 л. Тому справедливо
- •Приклад 3. Який об’єм за нормальних умов займуть 4 10-4 м3 газу, що знаходиться при 50оС й тиску 9,54 104 Па?
- •Приклад 4. При згорянні 5 г металу утворилося 9,44 г оксиду металу. Визначити еквівалентну масу металу.
- •Приклад 5. Деяка кількість металу, еквівалентна маса якого дорівнює 28 г/моль, витісняє з кислоти 1,4 л водню, виміряного за нормальних умов. Визначити масу металу.
- •Розв’язання. Відповідно до закону еквівалентів (1.1), маси взаємодіючих речовин пропорційні їхнім еквівалентним масам:
- •Зі співвідношення (1.8) знаходимо еквівалентну масу h3ро4:
- •Приклад 8. Обчислити точну атомну масу металу, якщо питома теплоємність металу дорівнює 0,23 кДж/(кг к), а хлорид цього металу містить 61,2% металу.
- •Приклад 10. Визначити формулу речовини, якщо відомо, що її густина за воднем дорівнює 29, а масові частки елементів наступні: с – 82,76%, н – 17,24%.
- •Глава 2. Класи неорганічних сполук
- •2.1. Оксиди.
- •2.1.1. Способи одержання оксидів
- •2.1.2. Класифікація та хімічні властивості оксидів
- •2.2. Гідроксиди металів
- •2.2.1. Способи одержання гідроксидів
- •2.2.2. Хімічні властивості гідроксидів металів
- •2.3. Кислоти
- •2.3.1. Способи одержання кислот
- •2.3.2. Хімічні властивості кислот
- •2.4.1.Основні способи одержання солей
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •3.2. Корпускулярно-хвильова природа електрона
- •3.3. Принцип невизначеності
- •3.4. Періодичний закон
- •3.5. Періодична система елементів
- •3.6. Електронні хмари
- •3.7. Квантові числа
- •3.8. Принцип паулі
- •3.9. Послідовність заповнення електронами енерґетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •Приклад 8. Які найвищий та найнижчий ступені окислення у фосфору, сульфуру та хлору? Скласти формули сполук даних елементів, що відповідають цим ступеням окислення.
- •Приклад 12. Як залежать кислотно-основні властивості оксидів і гідроксидів від ступеня окиснення атомів елементів, що їх утворюють?
- •Приклад 13. Відомо, що кремній є неметалом з напівпровідниковими властивостями. Які властивості будуть виявляти алюміній і фосфор?
- •Приклад 15. Як змінюються властивості вищих оксидів елементів третього періоду?
- •4.1.1. Характерні властивості ковалентного зв’язку
- •4.1.1.1. Насиченість ковалентного зв’язку
- •Мал. 4.3. Різновиди σ-зв’язків.
- •Мал. 4.3. Різновиди π-зв’язків.
- •4.1.1.3. Полярність і поляризованість ковалентного зв’язку.
- •4.3. Водневий зв’язок
- •4.5. Міжчастинкові взаємодії
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач Приклад 1. Довжина диполя молекули дорівнює 2,2 10-11 м. Обчисліть дипольний момент молекули.
- •Приклад 2. Обчислити довжину зв’язку в молекулі hBr, якщо між’я-дерні відстані у молекулах h2 та Br2 відповідно дорівнюють 7,4 · 10-11 м та 2,28 10-10 м.
- •Приклад 3. Яка гібридизація електронних хмар має місце в атомі карбону при утворенні молекули cf4? Якою є просторова конфігурація цієї молекули?
- •Приклад 4. Якими є валентні можливості атома фосфору в основному та збудженому станах?
- •Приклад 5. Визначте, що є донором електронної пари при утворенні йона bh4-.
- •Глава 5. Основи хімічної термодинаміки
- •5.2. Перший закон термодинаміки
- •5.3. Закони термохімії
- •5.4. Поняття про ентропію
- •5.5. Другий закон термодинаміки
- •5.6.Третій закон термодинаміки
- •5.7. Вільна енергія Ґіббса
- •Приклад 1. Складіть термохімічне рівняння реакції горіння 1 моль ацетилену, якщо при цьому виділяється 1255,61 кДж теплоти.
- •Приклад 3. Не здійснюючи обчислень, поясніть, як змінюється ентропія системи (s): а) при переході води в пару; б) у реакції:
- •Приклад 4. Обчисліть зміну енерґії Ґіббса у хімічній реакції
- •І зробіть висновки про можливість мимовільного перебігу даної реакції за стандартних умов.
- •Стандартні зміни енерґій Ґіббса простих речовин прийнято вважати рівними нулю. Для даної системи:
- •6.1. Поняття про швидкість хімічної реакції
- •6.2. Основний закон хімічної кінетики – закон діючих мас.
- •Межі застосування закону діючих мас.
- •6.3. Молекулярність реакції.
- •6.4. Порядок реакції.
- •6.5. Особливості кінетики гетероґенних реакцій.
- •6.6. Механізм хімічних реакцій.
- •6.7. Вплив температури на швидкість реакції. Правило Вант-Гоффа.
- •6.8. Рівняння Арреніуса. Енерґія активації
- •Вихідні Активов. Продукти
- •Мал.6.3. Енерґетична діаграма Мал.6.4. Розподіл молекул за
- •Глава 7. Хімічна рівновага.
- •7.1. Константа хімічної рівноваги
- •7.2. Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє
- •7.3. Рівновага у гетероґенних системах
- •Константа рівноваги.
- •Глава 8. Поняття про каталіз.
- •8.1. Автокаталіз
- •8.2.Промотори та каталітичні отрути
- •8.3. Селективність каталізаторів
- •8.4. Механізми гомоґенного та гетероґенного каталізу
- •Підставляючи дані нашої задачі, одержуємо:
- •Глава 9. Розчини
- •9.1. Процес розчинення. Типи розчинів
- •9.2. Способи виразу концентрації речовин
- •9.3. Хімічна (гідратна) теорія розчинів д.І. Менделєєва
- •9.4. Теплові ефекти розчинення
- •9.5. Розчинність
- •Глава 10. Властивості розчинів
- •10.1. Тиск пари розчинника над розчином
- •10.2. Температури замерзання та кипіння розчинів
- •10.3. Осмотичний тиск
- •Глава 11. Електролітична дисоціація.
- •11.1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації
- •11.2. Ступінь дисоціації
- •11.3. Слабкі електроліти. Константа дисоціації слабких електролітів
- •11.4. Вплив однойменних іонів на дисоціацію слабких електролітів
- •11.5. Розчини сильних електролітів
- •11.6. Електролітична дисоціація води. Йонний добуток води. Водневий показник
- •11.7. Поняття про індикатори
- •11.8. Іонні реакції
- •11.8. Гідроліз солей
- •Типові випадки гідролізу.
- •11.8.1. Ступінь і константа гідролізу
- •Глава 12. Комплексні сполуки
- •12.1. Основні положення координаційної теорії а.Вернера
- •12.2. Класифікація комплексних сполук
- •12.3. Номенклатура комплексних сполук
- •12.3.1. Назви катіонних комплексних сполук
- •12.3.2. Назви аніонних комплексних сполук
- •12.3.3. Назви нейтральних комплексних сполук
- •12.4. Ізомерія комплексних сполук
- •12.5. Дисоціація комплексних сполук
- •Якщо у гібридизації беруть участь d-орбіталі передостаннього рівня, тоді йон називається внутрішньоорбітальним. Іноді у комплексах проявляється йонно-дипольний зв’язок, наприклад в аквакомплексах.
- •Глава 13. Електрохімічні процеси
- •13.1. Хімічні процеси на електродах
- •13.2. Електродний потенціал
- •13.3. Електрохімічний ряд напруг металів
- •13.4. Гальванічний елемент
- •13.5. Окисні й відновні потенціали
- •13.6. Рівняння Нернста
- •13.7. Акумулятори
- •13.8. Паливні елементи
- •13.9. Електроліз
- •13.9.1. Закони Фарадея
- •1. Кількість речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, пропорційна кількості електрики, яка пройшла крізь електроліт.
- •2. Однакова кількість електрики виділяє на електродах під час електролізу еквівалентну кількість різних речовин.
- •13.10. Корозія металів
- •0,01 Моль/л 0,1 моль/л
- •Глава 14. Окисно-відновні реакції складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Додаток 6 – Перехідні коефіцієнти
- •Предметний покажчик
- •Відновлення 18-19, 77, 81, 124, 126, 128, 135-139
- •Водень 14, 17, 37, 75, 125, 130-132, 139
- •Ізомерія 119
- •Лантаноїди 25
- •Натрій 20-21, 69, 89
- •Термодинамічні 8, 54
- •Атомів 33, 50
- •Список рекомендованої літератури
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії ........................ 5
13.9.1. Закони Фарадея
Кількісно електроліз виражають двома законами Фарадея (1833):
1. Кількість речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, пропорційна кількості електрики, яка пройшла крізь електроліт.
2. Однакова кількість електрики виділяє на електродах під час електролізу еквівалентну кількість різних речовин.
У такому формулюванні другий закон Фарадея є наслідком закону еквівалентів (еквівалентні кількості всіх речовин, що беруть участь у реакції, однакові) для електрохімічних реакцій.
Виходячи з законів електролізу, кількість електрики, необхідна для розрядження одного моля еквівалентів будь-якої речовини відповідає одному молю елементарних електричних зарядів — постійній Фарадея.
Математично закони виражають рівнянням: v = kQ = kIτ, де v – кількість речовини (моль); k – коефіцієнт пропорційності; Q – кількість електрики (Кл); І – сила струму (А); τ – тривалість електролізу (с).
Якщо Iτ = 1 Кл, то v = k.
Електрохімічний еквівалент – це кількість речовини, що виділяється на електродах при проходженні через електроліт одного кулона електрики.
Перейдемо від кількості речовин до їх мас (через молярні маси) і врахуємо, що електрохімічний еквівалент визначається відношенням:
K=M/(zF),
де М – молярна маса речовини (г/моль); z – еквівалентне число або число електронів, що надходять від відновника до окисника; F – число Фарадея. Підставивши значення К, одержимо:
m = (MIτ)/(zF) = (EmIτ)/F
де Ет – молярна маса еквівалента (г/моль).
Отже, електрохімічний еквівалент пропорційний хімічному еквіваленту Ет = FК, а число Фарадея є добутком числа Авогадро на заряд електрона:
F = NА · e = 6,02 · 1023 · 1,60 · 10 -19 = 96485 Кл/моль.
При електролізі маси речовин, що виділяються на електродах, не залежать від температури та концентрації розчину.
13.10. Корозія металів
Процеси руйнування металів внаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії їх з навколишнім середовищем називають корозією.
Хімічна, або газова корозія зумовлюється взаємодією металів із сухими газами або рідинами, що не проводять електричний струм, і поділяється на атмосферну та виробничу. Оксидні плівки, що при цьому утворюються, часто захищають метал від подальшої корозії або сповільнюють її дію.
Існують різні способи захисту металів від корозії, які ґрунтуються на зниженні агресивності корозійного середовища (введення інгібіторів), нанесенні захисних покрить, застосуванні електрохімічних методів (катодний і протекторний захист). Захисні покриття створюють фарбуванням, оксидуванням, металізацією та пасивуванням. За характером захисної дії металів розрізняють анодне та катодне покриття.
У випадку анодного покриття на поверхню менш активного металу наносять активніший метал, який утворює стійку проти корозії захисну плівку (наприклад, оцинковане залізо). При катодному покритті більш активний метал ізолюється малоактивним (наприклад, луджене залізо). Іржавіння оцинкованого та лудженого заліза в місцях дефектів покриття відбувається по-різному (рис. 4.7). В оцинкованому залізі руйнується цинк: він віддає електрони й переходить у гідроксид, а на поверхні заліза виділяється водень, захищаючи його від корозії. У лудженому залізі олово перестає захищати залізо, яке руйнується швидше, бо стає анодом утвореного гальванічного елемента.
Катодний захист полягає у приєднанні металу, який захищають (катода), до негативного полюса джерела постійного струму, а до позитивного полюса приєднують допоміжний матеріал (графіт, залізо), який поступово окиснюючись, захищає основний метал.
Протекторний захист здійснюється з'єднанням металу, який захищають (катода), з протектором (анодом) – більш активним металом (цинком, магнієм), який легше окиснюється.
Електрохімічна корозія – це руйнування металів у розчинах електролітів з появою у системі електричного струму. Процес виникає внаслідок утворення на поверхні металу величезної кількості гальванічних мікроелементів (гальванічних пар), в яких електродами є метал і його домішки, а електролітом – розчини кислот і солей. Потік електронів при цьому спрямований від більш активного (анода) до менш активного металу (катода). На катодах виділяється водень, аноди розчиняються.
Розчинений у воді кисень та іони Гідрогену є найважливішими окисниками, що спричинюють електрохімічну корозію.
Для прикладу розглянемо розчинення заліза з домішкою міді у розчині соляної кислоти (рис. 4.8). Більш активний метал – залізо – окиснюється, віддаючи електрони атомам міді, і переходить у розчин у вигляді іонів Fе2+. Іони ж Н+, приймаючи електрони, розряджаються на міді. Іони ОН– сполучаються з іонами Fе2+ : Fе2+ + 2ОН– = Fе(ОН)2. Гідроксид Феруму (+2) за наявності кисню переходить у гідроксид Феруму (+3) 4Fе(ОН)2 + 2Н2О + О2 = 4Fе(ОН)3, який частково відщеплює воду й перетворюється на буру іржу.
Швидкість електрохімічної корозії залежить від взаємного розміщення контактуючих металів у ряді напруг, складу розчину електроліту та температури. Руйнування металів може відбуватися й під дією блукаючих струмів, які з'являються при експлуатації електротранспорту та електрокабелів у трубопроводах і підземних спорудах (електро-корозія).
Питання для самоперевірки.
1. Що таке електродні чи окисно-відновні потенціали?
2. Наведіть формулу Нернста і покажіть, як визначається потенціал електрода, зануреного в розчин з певною концентрацією катіона металу в ньому.
3. Як визначається ЕРС гальванічного елемента?
4. Який процес називається електролізом? Наведіть приклади реакцій, що відбуваються на електродах при електролізі водяних розчинів хлориду натрію і сульфату калію. Електроліз перебігає з інертним анодом.
5. Що показує число Фарадея?
6. Яка величина називається електрохімічним еквівалентом?
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1. Напишіть схему гальванічного елемента, складеного з цинкового й кадмієвого електродів, занурених у розчини їхніх солей. Обчисліть ЕРС даного гальванічного елемента при стандартних умовах.
Відповідь : 0,36 В.
2. Обчисліть, за якої концентрації йонів срібла (моль/л) потенціал срібного електрода становитиме 95% його стандартного електродного потенціалу.
Відповідь : 0,21 моль/л.
3. Обчисліть потенціал свинцевого електрода, зануреного у розчин нітрату свинцю, якщо об’єм розчину 200 см3, а маса солі в ньому 0,1 г.
Відповідь : 0,21 В.
4. Складіть схеми гальванічних елементів, електродами яких є: а) марганець і мідь; б) цинк і свинець; в) нікель і срібло, занурені в розчини відповідних солей. Який метал є анодом, а який катодом у кожному гальванічному елементі? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються на анодах і катодах.
Відповідь : 0,36 В.
5. Поясніть принцип роботи концентраційного гальванічного елемента. Обчисліть електрорушійну силу елемента, схема якого:
CuCuSO4 CuSO4Cu