Транспортне право

Щодо поняття транспортного права України, то його можна розглядати в кількох значеннях: як галузь права, як галузь законодавства, як галузь юридичної науки і як навчальну дисципліну.

Транспортне право України як галузь права – це сукупність юридичних норм і правових інститутів, які регулюють суспільні відносини, що складаються в звʼязку з організацією і діяльністю транспорту по забезпеченню внутрішніх і зовнішніх транспортно-економічних звʼязків і потреб населення у перевезеннях.

Транспортне право як галузь законодавства України – це система (вся сукупність) нормативно-правових актів, що містять норми транспортного права, уособлені у вигляді кодифікованих і поточних законів, указів Президента України, статутів, настанов, постанов уряду, інструкцій, правил, технічних умов, інших нормативних актів.

Транспортне право України як галузь юридичної науки – це сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про транспортне право, його правові інститути, історичні аспекти становлення і перспективи розвитку, предмет і метод правового регулювання та сферу застосування. Предметом транспортного права як науки є належне визначення поняття і змісту основних категорій, всебічне дослідження механізму правового регулювання суспільних відносин, розкриття і пояснення складних процесів, визначення правового статусу субʼєктів транспортних відносин, а також підготовка кваліфікованих кадрів, здатних вирішувати питання на належному науковому рівні.

Як навчальна дисципліна транспортне право України являє собою системне викладання теоретичного і прикладного матеріалу відповідно до навчальної програми з курсу цієї галузі права. Такий матеріал утворює відповідну систему практичного та теоретичного засвоєння норм транспортного права як соціального явища.

Метою дисципліни є ознайомлення студентів з транспортним правом, оскільки вивчення дисципліни "Транспортне право" має важливе значення в системі всебічної підготовки майбутніх спеціалістів. Студенти засвоюють найважливіші поняття цивільного права в регулюванні транспортних правовідносин, набувають навички з використання чинного законодавства у професійній діяльності.

Недостатня правова підготовка фахівців призводить до втрат у сфері економіки, порушень в транспортній інфраструктурі.

Вивчення і засвоєння студентами зазначеної дисципліни сприяє усвідомленню необхідної побудови правової держави і дотримання верховенства Конституції України та права в суспільстві.

Семінарські заняття, як і підготовка до них, є активними формами навчального процесу. При підготовці до аудиторних занять студентам необхідно уважно опрацювати навчальну і наукову літературу з конкретної теми, добре вивчити діючі закони та інші нормативні акти, передбачені навчальною програмою і планом семінарських занять.

Студенти повинні вести робочий зошит, в якому треба конспектувати або реферувати обовʼязкову літературу з теми, занотовувати план виступу тощо.

Семінари проводяться переважно у формі заслуховування та обговорення відповідей студентів на запитання плану занять або дискусії з відповідних юридичних джерел. Відповіді мають грунтуватися на положеннях чинного законодавства.

На семінарах можуть заслуховуватись реферативні повідомлення, наукові доповіді і повідомлення студентів, виконуватись тестові завдання, що сприятиме поглибленому вивченню студентами транспортного права.

Практичне заняття проводиться у вигляді обговорення розвʼязань задач з дотриманням таких же вимог.

Вирішення задач має здійснюватися тільки у письмовій формі з обовʼязковою аргументацією та посиланням на відповідні правові норми.

Під час вивчення дисципліни "Транспортне право" студенту належить опанувати відповідну сукупність знань, вмінь і навичок.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати

• проблеми науки;

• чинне транспортне законодавство;

• поняття, предмет і метод транспортного права України;

• систему, функції та принципи транспортного права;

• поняття, ознаки, структуру норм транспортного права;

• джерела транспортного права;

• особливості цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобовʼязань;

уміти

• правильно тлумачити та застосовувати транспортно-правові норми;

• використовувати знання для вирішення практичних завдань;

• здійснювати юридичний аналіз обставин для кваліфікації транспортних відносин;

• правильно застосовувати розʼяснення судових та інших органів у процесі застосування норм транспортного права;

• аргументувати власну точку зору та приймати рішення за конкретним завданням.