Основні терміни дисципліни

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на обʼєкті або території загрозу життю та здоровʼю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Безпека – збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, при якому з певною вірогідністю виключена можливість нанесення шкоди її здоровʼю.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Виробничо-обумовлена захворюваність – захворюваність на загальні захворювання різноманітної етіології, що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи субʼєкті господарювання на ній, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоровʼю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи обʼєкті, провадження на ній господарської діяльності.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Небезпека – сукупність факторів, що діє постійно або виникає внаслідок певної ініціюючої події і певного збігу обставин, що чинять (здатні чинити) негативний вплив на реципієнтів.

Нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обовʼязків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоровʼю або настала смерть.

Обʼєкт підвищеної небезпеки – обʼєкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.

Охорона праці – система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоровʼя і працездатності людини в процесі праці.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, зумовлений роботою і повʼязаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Ризик – імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) – сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність з виконання завдань охорони праці в галузі, скерованих на усунення неприпустимих ризиків.

Сили цивільного захисту – аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Тяжкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залученості до роботи мʼязів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоровʼя і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Утома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які зʼявляються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності та призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Управління охороною праці – планомірний процес впливу на виробничу систему для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці.

Цивільний захист – функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим.