83. Поняття і види фінансового контролю

Фінансовий контроль — це один із видів фінансової діяльності держави з перевірки суб'єктів господарювання всіх форм власності шляхом застосування встановлених чинним законодавством методів контрольної діяльності для виявлення недоліків у фінансовій звітності підприємств, установ, організацій в процесі створення, розподілу, використання грошових фондів.

В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють такі його види:

• Державний фінансовий контроль проводять державні органи влади і управління. Весь державний контроль поділяється на загальнодержавний і відомчий. Загальнодержавний контроль має надзвичайно велике значення, від його організації і дієвості багато в чому залежать шляхи економічного розвитку суспільного виробництва, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів. Проводять загальнодержавний контроль Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, місцеві державні адміністрації, Державний митний комітет та ін.

• Відомчий фінансовий контроль застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств.

• Громадський фінансовий контроль — здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).

• Аудит — новий вид фінансового контролю. Це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.

В залежності від часу проведення виділяють такі форми фінансового контролю:

• попередній, що проводиться до здійснення фінансових операцій;

• поточний, в процесі фінансових операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.);

• наступний, що проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року.

84. Фінансово-правові акти та їх різновиди

Фінансово-правові акти - це прийняті в передбаченій формі і мають юридичні наслідки рішення державних органів та органів місцевого самоврядування з питань фінансової діяльності, що входять в їх компетенцію. Вони встановлюють, змінюють або відміняють фінансово-правові норми або служать підставою для виникнення, припинення, зміни конкретних правовідносин.

Фінансово-правові акти класифікують за: а) юридичними властивостями, б) юридичною природою, в) органами, що видають фінансово-правові акти.

За юридичними властивостями фінансово-правові акти поділяються на

1) нормативні (регулюють відносини, які складають предмет фінансового права і містять тільки загальнообов’язкові правила поведінкиДо них відносяться Бюджетний кодекс України, закони, які встановлюють режим різних податків і зборів та ін.);

2) індивідуальнірегулюють конкретні фінансові відносини за участю конкретних суб’єктів з допомогою нормативних правових засобів);

За юридичною природою фінансово-правові акти поділяються на: а) законодавчі і б) підзаконні. До законодавчих фінансово-правових актів відносяться закони України, які регулюють відносини, що складають предмет фінансового права. До підзаконних фінансова-правових актів відносяться всі інші.

Залежно від органу, який приймає фінансово-правовий акт, вони поділяються на:

- законодавчі фінансово-правові акти, до яких відносяться закони з питань фінансової діяльності держави;

- підзаконні фінансово-правові акти являють найбільш чисельну групу фінансових нормативно-правових актів, які видано на підставі й на виконання закону. Серед них виділяються фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування – це публічні, офіційні документи, прийняті органами місцевого самоврядування, що мають юридичну силу й спрямовані на врегулювання владних відносин в сфері фінансової діяльності місцевих утворень. Їх характерними ознаками є: підзаконність; обмеження їх юридичної сили певною територією; обов’язковість виконання усіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами на відповідній території; відсутність необхідного затвердження з боку органів державної влади; можливість їх оскарження в судовому порядку.