Тема 5. Філософська гносеологія. Свідомість. Пізнання. Методи та форми наукового пізнання та їх роль в діяльності працівників міліції

Активність матерії і свідомості як передумова і основа творчої діяльності людей. Категорія свідомості як ключове поняття витлумачення форм проявлення духовної діяльності людини в їх єдності та цілісності.

Філософське вчення про відображення та його значення для криміналістики. Форми відображення. Генезис свідомості, її суспільна природа та функції. Свідомість та вищі форми психічної діяльності – мислення, пам’ять, воля, емоції, почуття та їх роль в діяльності працівників міліції. Свідомість та мова. Структура суспільної свідомості: буденна; теоретична; ідеологія; суспільна психологія. Проблема врахування деформацій суспільної свідомості в діяльності органів внутрішніх справ.

Духовне виробництво, його конкретно-історичний характер і особливості. Соціально-практична природа пізнання. Суб’єкт та об’єкт в філософії і кримінальному праві, їх взаємообумовленість та взаємодія. Чуттєве відображення як діяльність соціально-історичного суб’єкта та його роль в пізнанні. Єдність образного і знакового в чуттєвому відображенні. Форми чуттєвого пізнання.

Раціональне пізнання як якісно новий ступінь відображення дійсності. Форми мислення. Проблема істини в філософії і кримінальному праві. Об’єктивність істини. Діалектика абсолютної і відносної істини. Конкретність істини. Практика як критерій істини. Проблема критерію істини в філософії.

Наука як спеціалізована форма пізнання. Філософія і методологія науки. Відмінність наукового пізнання від буденного, духовно-практичного, художнього способів освоєння дійсності. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання, їх відмінність за предметом, методом і формами знання. Емпіричний рівень: методи отримання знань (спостереження, експерименти, модельний експеримент), методи систематизації та опрацьовування знань (аналіз, синтез, індукція, класифікація); форми знань (факт, емпіричні закони, гіпотеза, теорія, наукова концепція) та їх роль в професійній діяльності працівників міліції. Теоретичний рівень: методи побудови ідеального об’єкта (ідеалізація, формалізація, дедукція, аксіоматизація); форми знань – ідеї, принципи, знакові моделі; методи побудови та обґрунтування теорії (пояснювання, сходження від абстрактного до конкретного, гіпотетико-дедуктивний метод та інші).

Специфіка соціального пізнання. Суспільство, людина як об’єкт соціального пізнання. Методи, форми, засоби вирішення соціальних конфліктів працівниками міліції. Специфіка соціальної творчості. Інтуїція і гіпотеза в загальній структурі творчого процесу, їх роль в процесі розкриття злочинів. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

Змістовий модуль 3. Теоретичні і практичні проблеми філософії

Тема 6. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право

Матеріальні та духовні передумови становлення суспільства, всесвітньої історії як зміни виникнення, розвитку та занепаду цивілізацій. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Практика – як основа життєдіяльності людини. Матеріальне і духовне виробництво: їх зв’язок та взаємодія в історичному процесі. Матеріальне та ідеальне в суспільстві. Суспільне буття і суспільна свідомість. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин. Ідея спрямованості історичного процесу. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу історії людства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни суспільно-економічних формацій. Структура формацій і реальних суспільств. Методологія формаційного аналізу та його значення для пізнання сучасності. Варіативність в історичному розвитку.

Матеріальні та духовні передумови становлення цивілізацій, зовнішні та внутрішні фактори їх розвитку. Відмінність формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу всесвітньої історії. Суб’єкти та рушійні сили розвитку суспільства. Історичні спільності людей. Соціальна структура суспільства. Класи, соціальні страти, нації, етноси.

Філософське поняття культури. Культура як світ людини, як спосіб самовизначення і розвитку особистості. Суспільство і культура. Цивілізація як конкретно-історичне буття культури. Культура як світ людини, як спосіб самовизначення і розвитку особистості, розкриття її родової сутності.

Право – невід’ємна складова культури та необхідна умова розвитку цивілізацій.

Цивілізація та гуманізм. Тип цивілізації як ступінь соціалізації людства. Об’єктивація свободи в праві як результат розвитку цивілізації. Тип правової цивілізації як міра свободи людини.

Сучасна глобальна ситуація як природно історичний результат стихійного і нерівномірного соціально-економічного розвитку та суперечностей науково-технічного процесу. Пошуки вирішення глобальних політичних, екологічних, демографічних, соціально-правових та інших глобальних проблем для виживання людства в умовах взаємозв’язаного і цілісного світу. Глобальні проблеми в сучасній Україні та можливості їх вирішення.