Література до теми: [36, 39, 46, 47, 52, 111, 120, 125, 130, 132, 138, 140, 145, 151, 160, 169, 200]

Тема № 4. Філософська методологія як відображення загальних законів буття. Діалектика та її альтернативи.

Всього годин ‑ 14, в т.ч. лекції ‑ 2; семінарські заняття ‑ 4; самостійна робота ‑ 4; індивідуальна робота ‑ 4.

Лекція №4 (2 год.)

Навчальні та виховні цілі:

Засвоїти сутність філософської методології як науки, світогляду і методологічної основи юридичних наук і практичної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Виявити універсальний, методологічний характер категорій, принципів і законів діалектики і їх значення для юриспруденції, роботи юриста-правоохоронця. Розкрити значення філософської методології як універсального способу усвідомлення людиною свого місця у світі та свого призначення.

семінарські заняття – 4 год.

Заняття 1 - 2 год.

Проблемні питання, що складають сутність теми:

1. Філософська методологія як система принципів та способів організації теоретичної та практичної діяльності на різних рівнях організації матеріального і духовного виробництва.

2. Загальна характеристика діалектики як методу пізнання і перетворення світу. Особливості діалектики, метафізики, герменевтики, синергетики, догматизму, софістики, схоластики.

3. Характеристика основних законів діалектики. Співвідношення філософських та юридичних законів.

Перелік ключових термінів та понять теми

«Метод», «методологія», «діалектика», «метафізика», «догматизм», «софістика», «розвиток», «схоластика», «категорії», «принципи», «закони».

Методичні рекомендації

До першого питання. У першу чергу, приступаючи до розгляду даного питання, необхідно усвідомити, що метод (у тій чи іншій своїй формі) зводиться до сукупності певних правил, прийомів, способів, норм пізнання і дії. Він є системою приписів, принципів, вимог, які орієнтують суб’єкта у вирішенні конкретного завдання, досягнення певного результату у даній сфері діяльності.

Необхідно також звернути увагу на те, що метод існує, розвивається лише у складній взаємодії суб’єктивного і об’єктивного при визначальній ролі останнього. Наведіть класифікацію методів: філософські (діалектика, метафізика, феноменологія, герменевтика та ін.), загальнонаукові (методи емпіричного дослідження, методи теоретичного пізнання, загальнологічні методи і прийоми дослідження); частково наукові (внутрішні і дисциплінарні).

Слід звернути, також, увагу на широкий діапазон застосування філософської методології, здійснити аналіз співвідношення понять «закон» та «закономірність».

До другого питання. В даному питанні необхідно з’ясувати історію розвитку діалектики, як вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, а також як заснований на цьому вченні універсальний метод мислення і дії, виокремити три основні історичні форми діалектики: античну, німецьку класичну та матеріалістичну; дати визначення об’єктивній та суб’єктивній діалектиці. До того ж важливо відмітити основні функції діалектики: онтологічну, гносеологічну, логічну, методологічну, світоглядну, праксеологічну (соціально-перетворюючу). Також потрібно зазначити відмінність між діалектичним і метафізичним методом пізнання; розглянути догматизм, софістику і схоластику як історично і культурно обумовлені методи пізнання і дати пояснення даному твердженню.

До третього питання. У даному питанні необхідно розглянути структуру діалектики та її елементи – категорії, закони і принципи, що у своїй єдності відображають єдність, цілісність реального світу, який розвивається, в його всезагальних характеристиках. Потрібно вказати, що категорії діалектики (розвиток, якість і кількість, протиріччя, необхідність і випадковість, причина і наслідок та інше) – це форми мислення, що відображають найбільш загальні і суттєві сторони, властивості і відношення реальної дійсності та пізнання на основі перетворюючої діяльності людей, суспільної практики. Багатоманітність зв’язків у світі, який нас оточує відображають закони діалектики (закон єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількісних змін у якісні, закон заперечення заперечення), зміст яких належить розкрити. Слід розкрити також сутність діалектики як науки, світогляду і методологічної основи юридичних наук, практичної діяльності юристів.