Література до теми: [10, 84, 86, 111, 115, 122, 125, 126, 130, 132, 138, 140, 145, 169, 194, 195, 196, 197, 199]

Тема № 5. Філософська гносеологія. Свідомість. Пізнання. Методи та форми наукового пізнання та їх роль в діяльності працівників міліції.

Всього годин – 12 у т.ч. лекції – 2, семінарські заняття – 4, самостійна робота – 4; індивідуальна робота – 2.

Лекція №5 (2 год.)

Навчальні та виховні цілі:

Визначити соціально-практичну природу пізнавальної діяльності людини, специфіку емпіричного та теоретичного рівнів пізнання. Сформувати творче мислення та розкрити закономірності усвідомлення людиною об'єктивної та суб'єктивної реальності. Усвідомити методологічне значення філософського тлумачення свідомості для практичної діяльності юристів-правознавців.

семінарське заняття – 4 години

Заняття 1 - 2 год.

Проблемні питання, що складають сутність теми:

1. Проблема свідомості в історії філософії. Історичний характер та суспільна природа свідомості.

2. Виникнення свідомості. Основні ознаки (властивості) свідомості.

3. Структура, рівні та форми суспільної свідомості.

Перелік ключових термінів та понять теми

«Відображення», «свідомість», «ідеальне», «суспільна свідомість», «мислення», «пам’ять», «воля», «емоції», «самосвідомість», «позасвідоме», «ідеологія», «суспільна психологія», «рефлексія», «наука», «амбівалентність», «реверсивність», «інформація».

Методичні рекомендації

До першого питання. Необхідно проаналізувати, яких тлумачень у історико-філософському процесі набувала проблема свідомості. Перш за все поясніть, які аргументи використовує ідеалізм, вважаючи свідомість активним джерелом буття. Далі, простежте особливості дуалістичного трактування свідомості, аналізуючи погляди Тейяра де Шардена. Наступним є з’ясування розуміння природи свідомості матеріалістичною філософією XVII-XVIII ст. Важливо врахувати, що підхід до проблеми свідомості цих філософів відкрив широкі можливості для вульгарно-матеріалістичних концепцій (Л. Бюхнер, Я. Молєшот, К. Фогхт, а також призвів до «відродження» ідей Б. Спінози. Далі простежте особливе розуміння генезису свідомості представників німецької класичної філософії, нейрофізіології (І. Сєчєнов, І. Павлов) та експериментальної психології (Е. Вебер, В. Вундт, У. Джемс та ін.). Наступним є аналіз питання про походження і сутність свідомості у марксистській філософії, а саме, врахуйте, по-перше, свідомість розглядається як функція головного мозку; по-друге, як необхідна сторона практичної діяльності людини; по-третє, свідомість як найвища форма відображення. Виявіть позитивні та негативні аспекти такої позиції. Щодо сучасної світової філософії, то необхідно з’ясувати, чому вона особливо виділяла роль суб’єктивних чинників у функціонуванні свідомості (Е. Гуссерль, Ж.-П. Сартр, М. Мерло-Понті, герменевтика, психоаналіз, структуралізм, «лінгвістична філософія» Л. Вітгенштейна). Проблема свідомості в історії філософії переважно досліджується через призму проблеми ідеального. Об’єктивне існування якого визнається й окремими представниками діалектичного матеріалізму (Е. Ільєнков), з’ясуйте особливості цього підходу, використовуючи досягнення сучасної науки (синергетики, кібернетики).

До другого питання. Необхідно проаналізувати процес виникнення та становлення свідомості. Врахуйте, що свідомість має не тільки свою соціальну історію, а й природну передісторію – розвиток своїх суто біологічних передумов. Спробуйте віднайти спільні риси в процесах, які відбуваються на різних сходинках матерії. Зауважте, що ці спільні риси і становлять зміст поняття відображення, а свідомість є найвищою формою і результатом розвитку атрибута, загальної властивості матерії – відображення. У зв’язку з цим можна виділити кілька рівнів розвитку властивості відображення (неорганічне, органічне, соціальне). Далі, з’ясуйте які основні тенденції має еволюція біологічного відображення. А також, чи можна вважати відображення процесом, результатом якого є інформаційне відтворення властивостей взаємодіючих об’єктів. Наступне, простежте розвиток конкретних форм і видів відображення, їхнє ускладнення і розвиток у процесі вдосконалення організації матеріальних систем. Зверніть увагу, що обґрунтування основних ознак свідомості (а саме, універсальності, об’єктивності, цілепокладання, творчості, необхідного зв’язку з мовою та як важливої складової процесу соціалізації та індивідуалізації тощо) дає змогу більш конкретно уявити природу духовного життя.

До третього питання. Необхідно виокремити будову (структуру) свідомості, яка забезпечує її функціонування і розвиток. Слід підкреслити, що свідомості як одному з найскладніших феноменів соціальної форми руху матерії властива поліструктурність; кожна з її структур, відображає одну з численних граней свідомості: компонентну та рівневу. Простежте єдність цих структур. Наступною є відповідь на питання: яку роль виконує суспільна свідомість у житті суспільства? Яким є співвідношення суспільної свідомості і суспільного буття? У вирішенні цих питань слід подолати крайнощі ідеалізму та вульгарного матеріалізму. Зверніть увагу, що крім компонентів і рівнів суспільна свідомість містить у собі форми (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, філософську, наукову тощо) тобто окремі види її, кожний з яких характерний певним співвідношенням цінностей, знань та норм, що існують як на стихійному, так і на усвідомленому рівні. Проаналізуйте співвідношення форм суспільної свідомості.