Додаткові питання

1. Яким чином національна філософія виявляє і обґрунтовує початкові принципи національної культури?

2. Проаналізуйте основні риси філософських пошуків у Київській Русі. Чому становлення української філософської традиції пов'язують з прийняттям християнства?

3. Чому основною формою філософствування в Київській Русі були повчання?

4. Чому ключовою проблемою другого періоду української філософії стало відношення «Людина – Світ»?

5. Чи можемо стверджувати, що ключовою проблемою ІІІ-го періоду української філософії стало відношення «Людина – Нація»?

6. Чому Г.С. Сковороду можна вважати релігійним філософом?

7. Сформулюйте принципи філософії у Києво-Могилянській академії.

8. Які основні проблеми української національної ідеї вирішує філософія та на які напрями вона поділяється? Дайте їх аналіз.

9. Сформулюйте принципи філософії Київської релігійно-філософської школи.

10. Які характерні риси основних етапів історико-філософського процесу в Україні?

Теми рефератів, доповідей

1. Своєрідність української національної філософії в контексті світової культури.

2. Світогляд і духовна культура східних слов’ян в історичній ґенезі.

3. Григорій Сковорода: філософія свободи.

4. Вчення просвітителів (ХVІІІ-ХІХ ст.) про суспільство і державу.

5. Світоглядні принципи «Кобзаря» Т. Шевченка.

6. Світогляд представників «нової релігійної свідомості» (С. Булгаков, М. Бердяєв, Л. Шестов).

7. Юридично-правові акти Давньої Русі.

Література до теми: [8, 21, 22, 27, 28, 44, 112, 113, 117, 122, 125, 130, 138, 140, 144, 145, 146, 154, 175, 197] Тестові завдання

1. Яка проблема є визначальною, головною для філософії досократиків:

а) методу пізнання;

б) першоречовини світу;

в) самовдосконалення;

г) відносності істини.

2. Світоглядною настановою для античної філософії є:

а) теоцентризм;

б) космоцентризм;

в) антропосоціоцентризм;

г) антропоцентризм.

3. Назвіть основні філософські школи Стародавньої Греції:

а) мілетська, елейська, атомістична, класична;

б) даосизм, моїзм, легізм;

в) піфагорійська, елейська, мілетська;

г) скептицизм, докласична, класична.

4. В чому суть апорій Зенона Елейського:

а) заперечення можливостей мислення;

б) заперечення руху як атрибута буття;

в) доведення руху як фікції;

г) заперечення єдності буття.

5. Назвіть основні риси діалектики античності:

а) унікальність, науковість;

б) всезагальність, суб’єктивність;

в) стихійність, наївність;

г) об’єктивність, конкретність.

6. Назвіть основоположника об’єктивного ідеалізму в філософії:

а) Арістотель;

б) Платон;

в) Діоген;

г) Демокріт.

7. Яка проблема є головною для філософії Сократа:

а) методу наукового пізнання світу;

б) морального самовдосконалення;

в) взаємовідносин особи та суспільства;

г) абсолютизація прагматичного розуміння істини.

8. Згідно з вченням Платона, ідеальною державою є така організація суспільного життя, де:

а) управлінням займаються винятково аристократи;

б) закріплюється природний розподіл праці;

в) громадяни прагнуть до загального благоденства;

г) кожен громадянин піклується про стабільність держави.

9. Які провідні напрями елліністичної філософії:

а) номіналізм, стоїцизм, епікуреїзм;

б) реалізм, скептицизм, епікуреїзм;

в) епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм;

г) ідеалізм, стихійний матеріалізм.

10. Для давньогрецької натурфілософії характерна увага до проблем:

а) першоречовини світу;

б) морально-етичного пізнання та вдосконалення;

в) обґрунтування споконвічної боротьби доброго і злого начала;

г) відносності істини.

11. Назвіть основні етапи розвитку філософії Середньовіччя:

а) патристика, схоластика;

б) реалізм, номіналізм;

в) класична патристика, рання схоластика, зріла схоластика;

г) теологія, гносеологія.

12. Назвіть головну світоглядну настанову середньовічного мислення:

а) космоцентризм;

б) теоцентризм;

в) антропоцентризм;

г) анторопосоціоцентризм.

13. Назвіть визначальну світоглядну настанову епохи Відродження:

а) соціоантропоцентризм;

б) космоцентризм;

в) антропоцентризм;

г) теоцентризм.

14. Назвіть основні проблеми, вирішенням яких займались представники філософії середньовіччя:

а) обґрунтування пріоритету науки над волею;

б) коментування Біблії;

в) місце волі і розуму в праворегуляції;

г) розвиток природничих наук.

15. Ідейними джерелами філософії Відродження були:

а) неоплатонізм, епікуреїзм, єресі, арабська філософія;

б) номіналізм, епікуреїзм;

в) вчення Сократа і неоплатонізм;

г) вчення Демокріта, філософія Епікура.

16. Який філософ середньовіччя наводить 5 доведень існування Бога:

а) Уільям Оккаам;

б) Аврелій Августин;

в) Фома Аквінський;

г) Епіктет.

17. Для філософських поглядів пізнього Відродження характерно:

а) гармонія розуму і віри;

б) гуманізм, деїзм, підтримка схоластики;

в) натурфілософське, пантеїстичне розуміння світу;

г) пріоритет віри над розумом.

18. Який філософ епохи Відродження, здійснив «перший переворот» в розумінні суспільства та історії:

а) Жан Боден;

б) Ніколо Макіавеллі;

в) Лоренцо Валла;

г) Мартін Лютер.

19. Пантеїзм - це:

а) методологія дослідження в епоху відродження;

б) світогляд філософа – атеїста;

в) компроміс між релігією та наукою;

г) філософський принцип, згідно з яким ідея Бога розчиняється в природі.

20. Згідно теорії Августина Блаженного, Бог є:

а) творець вічного закону;

б) джерело природного права;

в) джерело природного і натурального права;

г) природний і суспільний ідеал.

21. Основні напрями філософії Нового часу – це:

а) емпіризм і раціоналізм;

б) раціоналізм та ірраціоналізм;

в) монізм і дуалізм;

г) раціоналізм та агностицизм.

22. «Основне джерело знань – чуттєвий досвід. У знаннях немає нічого, чого б не було раніше у досвіді суб’єкта» – ці твердження характерні для:

а) емпіризму;

б) раціоналізму;

в) емпіріокритицизму;

г) креаціонізму.

23. Основними методами пізнання природи за Ф. Беконом є:

а) емпіризм і раціоналізм;

б) експеримент та індукція;

в) схоластика та дедукція;

г) розум і віра.

24. Чотири правила дедуктивного методу, перше з яких – «Піддавай усе сумніву!», сформулював:

а) Бекон;

б) Декарт;

в) Гоббс;

г) Локк.

25. Критерієм істинності знання, за Р. Декартом, є:

а) ясність та очевидність;

б) прозорість та послідовність;

в) стислість і простота;

г) ясність та доступність.

26. Автором визначення матерії як «того, що, діючи на наші органи чуття, викликає відчуття» був:

а) Гольбах;

б) Ленін;

в) Берклі;

г) Віндельбанд.

27. Автором творів «Про суспільний договір», «Еміль, або Про виховання» був:

а) Вольтер;

б) Дідро;

в) Руссо;

г) Гельвецій.

28. Чотири антиномії, що складаються із тез і антитез, які однаково успішно можна довести і спростувати, сформулював:

а) Гегель;

б) Кант;

в) Фіхте;

г) Фейєрбах.

29. Автором категоричного імперативу є:

а) Фіхте;

б) Шеллінг;

в) Гегель;

г) Кант.

30. Автором вчення про абсолютну ідею, яка мислить і пізнає себе, будучи активною і діяльною, проходить у своєму розвитку три етапи, був:

а) Кант;

б) Гегель;

в) Фіхте;

г) Фейєрбах.

31. Відомі вчені Б. Рассел, Л. Вітґенштейн, Р. Карнап є представниками:

а) аналітичної філософії;

б) прагматизму;

в) неогегельянства;

г) неокантіанства.

32. Основні ідеї прагматизму вперше сформулював:

а) Остін;

б) Карнап;

в) Рассел;

г) Пірс.

33. Одним із засновників філософії екзистенціалізму вважається:

а) К’єркегор;

б) Камю;

в) Сартр;

г) Брентано.

34. Автором феноменології, основні ідеї якої були викладені у праці «Логічні дослідження», є:

а) Ясперс;

б) Хайдеггер;

в) Гуссерль;

г) Поппер.

35. Центральним у методологічній концепції Т. Куна є поняття:

а) парадигма;

б) творчість;

в) акт;

г) інтуїція.

36. Пропагував вчення про три світи (макрокосм, мікрокосм, символічний світ) та дві натури є:

а) Куліш;

б) Оріховський-Роксолан;

в) Драгоманов;

г) Сковорода.

37. Засновником антропокосмізму, в основі якого лежало вчення про ноосферу, був:

а) Грушевський;

б) Вернадський;

в) Винниченко;

г) Кістяківський.

38. Автором трактату «Конкордизм», в якому було викладені основні ідеї філософії щастя, був:

а) Сковорода;

б) Чижевський;

в) Франко;

г) Винниченко.

39. Автором «Слова для розслабленого», в якому стверджується рівноцінність макро - та мікрокосму, є:

а) Ярослав Мудрий;

б) Володимир Мономах;

в) Туровський;

г) Іларіон.

40. Два шляхи пізнання істини – приточний та благодатний – розрізняв давньоруський мислитель:

а) Дрогобич;

б) Смолятич;

в) Кониський;

г) Полоцький.

41. Письменник, містично-символічні твори якого внесли у російську літературу екзистенційність, це:

а) Костомаров;

б) Куліш;

в) Франко;

г) Гоголь.

42. Послідовно захищав ідеї суспільства як добровільної організації гармонійно розвинених особистостей:

а) Шевченко;

б) Драгоманов;

в) Франко;

г) Потебня.

43. Творцем філософії всеєдності, головне місце в якій належало концептам Софії та Бого-Людини, був:

а) Булгаков;

б) Соловйов;

в) Шестов;

г) Бердяєв.

44. Автором праці «Самостійна Україна», яку можна вважати маніфестом українського національно-визвольного руху ХХ століття, був:

а) Винниченко;

б) Донцов;

в) Міхновський;

г) Липинський.

45. Провідний діяч «Руської трійці», який досліджував естетику романтизму та етнопсихологію українців, закодовану в мові й фольклорі, це:

а) Шашкевич;

б) Костомаров;

в) Куліш;

г) Драгоманов.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Філософське розуміння світу

Всього годин 36, у т. ч. лекції ‑ 6, семінарські заняття ‑ 12, самостійна робота ‑ 8, індивідуальна робота ‑ 10.

Тема № 3. Філософські проблеми онтології. Буття, світ, матерія, людина як філософські категорії.

Всього годин ‑ 14 у т.ч. лекції ‑ 2; семінарські заняття ‑ 4; індивідуальна робота ‑ 2; самостійна робота ‑ 2.

Лекція №3 (2 год.)

Навчальні та виховні цілі:

Ознайомити курсантів з основним змістом проблемного поля онтології, продемонструвати місце онтології в системі інших філософських дисциплін. Усвідомити відмінність між категоріями буття, світ, матерія. Звернути увагу курсантів на світоглядний аспект антропосоціогенезу та на людиноцентричність як основну рису сучасних філософських парадигм.

семінарське заняття – 4 години

Заняття 1 - 2 год.