Додаткові питання

1. Чому жодна з теорій походження людини не є загальноприйнятою?

2. Які сутнісні ознаки антропосоціогенезу?

3. Чи припинилися анатомічні зміни у людини?

4. Чому становлення людини і суспільства це взаємообумовлені процеси?

5. Сутність марксистської моделі людини?

6. Чи залежить людина тільки від впливу суспільних відносин?

7. Яка ознака людини є найважливішою для організації її життя?

8. До чого повинна прагнути людина: до того, щоб розвинути до досконалості якусь одну свою здібність чи до того, щоб забезпечити гармонійний розвиток здібностей?

9. В чому полягає головне призначення людини?

10. Сутність неофрейдизму щодо позасвідомих чинників деструктивної поведінки злочинця?

Теми рефератів, доповідей

1. Духовно-біологічна природа походження людини за М. Шелером.

2. Марксизм, психоаналіз та неофрейдизм про сутність людини.

Тестові завдання

1. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

в) буття людини постає частиною буття як такого;

г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

2. До найбільш авторитетних творців некласичної онтології слід зарахувати:

а) К. Ясперса;

б) М. Хайдеггера;

в) Ф. Гегеля;

г) Б. Спінозу.

3. «Антропний принцип» ‑ це поняття введене у філософію:

а) екзистенціалістами для характеристики своєї позиції щодо осмислення людського буття;

б) сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до людини;

в) сучасною фізикою для констатації факту неможливості вилучити людину із результатів дослідження;

г) представниками філософської антропології.

4. Якими визначальними властивостями характеризується «буття світу»:

а) конкретністю;

б) предметністю;

в) абсолютністю;

г) остаточною невизначеністю.

5. Розуміння буття у східній філософії передбачає:

а) протиставлення небуттю, порожнечі;

б) надання переваги буттю над небуттям;

в) через поняття буття Людина прирівнюється до інших видів сущого;

г) буття як матерія, яка є потенцією усіх можливих речей.

6. Як тлумачать «матерію» представники об’єктивного ідеалізму:

а) абстракція, яка не сприймається відчуттяит людини;

б) об’єктивна реальність, що існує поза та незалежно від свідомості;

в) фізичний світ, що створений нематеріальною субстанцією із нічого;

г) еманація ідеальної першооснови, іманентної світу.

7. Для кожної епохи характерні певні історичні моделі людини. Який філософський напрямок запропонував змінити класичне розуміння сутності людини на філософію людського існування:

а) середньовічна схоластика;

б) неопозитивізм;

в) екзистенціалізм;

г) фрейдизм.

8. К. Маркс обгрунтував свою концепцію сутності людини, акцентуючи увагу на тому, що людина, це:

а) розумна істота, здатна до праці;

б) сукупність суспільних відносин;

в) істота, що характеризується наявністю мислення та мови;

г) істоти, що здатна творити.

9. Які, з точки зору А. Гелена, одного з засновників філософсько-біологічної антропології, визначальні риси людського буття:

а) інстинктивно-вітальна природа людини;

б) дуалізм душі та тіла;

в) біологічна невизначеність і відкритість людини світові;

г) парадокс біологічного та соціального в людині.

10. Прихильники визначальної ролі соціального в сутності людини переконані, що:

а) на зміну біологічної еволюції прийшов соціальний розвиток;

б) сутність людини конкретно – історична, вона змінюється разом з історичним часом;

в) сутність людини абстрактна, незмінна, обумовлена родовим генофондом;

г) людина біосоціальна істота, сутність якої лише соціальна.