Творчі завдання

1. Знаки захисту (жести) свідчать про неприйняття позиції партнера, про намагання уникнути розмови, приховати інформацію тощо. Найчастіше при цьому в співрозмовника можна бачити насуплені брови, стиснуті губи, холодний погляд.

Змоделюйте і прокоментуйте, обравши правильну відповідь, такі знаки і жести:

• руки схрещені на грудях, пальці вп'ялися в біцепси;

• голова схилена, підняті плечі, малює щось невизначене на папері (кола, стрілки, квадрати і т. п.);

• підборіддя підперте великим пальцем, а вказівний палець – біля скроні;

• холодний, жорсткий погляд, силувана посмішка, людина ледве стримується від емоційного вибуху.

Відповіді:

а – критичне ставлення до почутого;

б – співрозмовник не йде на контакт, очевидно, образившись нетактовністю партнера, недоречністю сказаного; принижено гідність людини; поза незгоди й обурення;

в – співрозмовники гостро поленізують, намагаючись швидко переконати партнера в перевагах своєї позиції; людина "замкнулася";

г – співрозмовник от-от "зірветься" або "замкнеться".

2. Згадайте оцінні жести та пози, відтворіть їх, а потім розшифруйте ці жести й пози (оберіть правильну відповідь з наведених нижче) та заповнюють табл. 1.

Таблиця 1

Жести, пози	Значення	Бали
Рука біля щоки
Голова нахилена вниз і вбік, очі опущені
Потирання долонь
Пальці складені гостроверхим дашком
Виставлені з кишень великі пальці
Постукування пальцями по столу
Погладжування підборіддя
Руки закладенні за спину
Потирання кінчика носа
Ходіння по кімнаті

Відповіді: незгода, сумнів, намір завершити розмову; прийняття позитивного рішення; владність, агресивність; приємне очікування; нетерпіння; роздум щодо прийняття рішення; впевненість людини, вищої за становищем; недовіра; глибокий роздум; розмірковування, зважування.

Тема 4. Культура професійного мовлення правника

Семінар – 2 години

1. Поняття культури професійного мовлення. Основні вимоги до професійного мовлення.

2. Літературна мова. Мовні норми.

3. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

4. Роль лексикографічних джерел у підвищенні мовленнєвої культури.

5. Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні. Стандартні етикетні ситуації.

Методичні рекомендації

Щоб цілісне наукове уявлення про культуру професійного мовлення правника, її завдання та особливості, студентам потрібно розуміти, що правильна вимова, вільне, невимушене оперування словом, уникнення вульгаризмів, архаїзмів, слів-паразитів, зайвих іншомовних слів, наголошування на головних думках, фонетична виразність, інтонаційна розмаїтість, чітка дикція, розмірений темп мовлення, правильне використання логічних наголосів і психологічних пауз, узгодженість між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою — невідємні її складники.

Культуру мовлення  характеризують такі ознаки: 1) правильність, тобто відповідність прийнятим орфоепічним, орфографічним, граматичним, лексичним нормам. Еталоном правильності слугують норми, правила вимови, наголошування, словозміни, слововживання, орфографічні правила у писемному мовленні тощо. Завдяки цьому реалізується інформаційно-інформативна функція мовлення, здійснюється цілеспрямований вплив на свідомість людини; 2) різноманітність: володіння мовним багатством економічної і публіцистичної літератури; активне мислення; постійне удосконалення і збагачення мовлення; 3)  виразність забезпечується оригінальністю у висловлюванні думок з метою ефективного впливу на партнера по комунікації; 4)  ясність, тобто доступність мовлення для розуміння тих, хто слухає, вона забезпечує адекватне розуміння сказаного, не вимагаючи від співрозмовника особливих зусиль при сприйнятті. Ясності мовлення сприяють чітка дикція, логічне і фонетичне наголошування, правильне інтонування, розмірений та уповільнений темп, спокійний і ввічливий тон; 5) чистота, тобто бездоганність усіх елементів мовлення, уникнення недоречних, невластивих українській мові іншомовних запозичень. Забезпечується вона системою установок, мовною грамотністю;   6) стислість (раціональний вибір мовних засобів для вираження головної думки, тези). Ця ознака формує уміння говорити по суті; 7) доцільність, тобто відповідність мовлення меті, умовам спілкування, стану того, хто висловлюється.

При підготовці до заняття студентам потрібно також засвоїти такі поняття:

Мовна компетенція– це обізнаність з мовою: з мовними одиницями, їх виражальними засобами, тобто це знання мови, володіння мовними уміннями й навичками.Мовленнєва компетенція– це уміння використовувати мовні засоби, адекватно меті спілкування, тобто володіння мовленнєвими уміннями й навичками. Юридична лексикографія– досліджує різноманітні словники в галузі права та на стику права (юриспруденції) та суміжних наук, а також механізми створення й упорядкування відповідних словників, енциклопедій, довідників. Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.