- •Методичні вказівки до підготовки та проведення комплексного екзамену з фаху
- •I. Організація та проведення державного екзамену
- •1.1. Цілі та функції державного екзамену
- •1.2. Загальні вимоги до організації державного іспиту
- •1.3. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань
- •1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного екзамену
- •1.5. Форма проведення державного екзамену
- •Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •Виховання у первісному суспільстві.
- •Етапи навчання у давньому римі
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Я.А. Коменський про школу і вчителя. Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Коменський про школу і вчителя
- •Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Дидактичні погляди я.А. Коменського. Принцип природопровідності. Підручники я.А.Коменського. «Велика дидактика»
- •Експериментальна та прагматична педагогіка про освіту та виховання підростаючого покоління (е. Мейман, д. Дьюї, Біне, г. Кершенштейнер)
- •Педагогічні напрями в країнах Західної Європи в кінці хіх на початку хх ст. (неотомізм, екзистенціалізм та ін.)
- •Педагогіка неотомізму
- •Перелік питань до державного екзамену з “етнографії дитинства”
- •Стислий виклад основних питань Етнографія дитинства, як наука. Історія розвитку етнографії дитинства
- •Зв’язок етнографії з іншими науками
- •Світоглядні уявлення та вірування українського народу, їх роль у формуванні світогляду дітей
- •Педагогічна сутність народних традицій, звичаїв, обрядів
- •Виховні ідеали українського народу в їх історичному розвитку
- •Діти в зимовому циклі народної календарної обрядовості
- •13 Січня – Меланка, або Щедрий Вечір
- •14 Січня – перший день Нового року, день Святого Василя
- •19 Січня Водохрещі
- •15 Лютого – Зима зустрічається з Літом – це Стрітення
- •Діти у весняному циклі народної календарної обрядовості
- •Літні свята й обряди
- •Народні знання та їх передача молодими поколінням
- •Народна дидактика
- •Народ про родину, сім’ю та родинне виховання
- •Народна вікова періодизація дитинства
- •Обереги дитинства і материнства
- •Родинні традиції, свята, обряди та участь у них дітей
- •Обряди, пов'язані з народженням дитини
- •Основні напрями родинного виховання українців: моральне, трудове, фізичне, естетичне, розумове
- •Принципи, методи засоби родинного виховання українців.
- •Дозвілля дітей та молоді. Народні ігри, іграшки
- •Малі поетичні жанри дитячого фольклору
- •Особливості народного традиційного мовного етикету
- •Символіка українського народу як засіб виховання дітей та молоді
- •Народне мистецтво, його значення у процесі навчання та виховання дітей
- •4. Методичні рекомендації з дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.1. Мета та завдання дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.2. Питання до державного екзамену з педагогічної творчості
- •4.3. Стислий виклад основних питань
- •Дати характеристику основним поняттям педагогіки творчості: творчість, творча діяльність, педагогічна творчість
- •Проаналізувати особливості педагогічної творчості. Відповідь обґрунтувати прикладами
- •Охарактеризувати зміст рівнів творчої педагогічної діяльності
- •Окреслити зовнішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Окреслити внутрішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Проаналізувати основні складові індивідуальної творчої концепції педагога
- •Охарактеризувати основні моделі педагогічної співтворчості. У чому Ви вбачаєте недолік першої та другої моделі? Обґрунтувати свою відповідь прикладами
- •Висвітлити особливості діяльності вчителя з творчого розвитку учнів. Відповідь підтвердити прикладами з шкільного буття
- •Проаналізувати сфери прояву творчості педагога
- •Обґрунтувати співвідношення творчість і майстерність. Чому творчість є обов’язковою умовою майстерності?
- •4.4. Список рекомендованих джерел
- •Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти.
- •Нова парадигма грамотності на порозі нового тисячоліття.
- •Орієнтація на неперервну освіту.
- •Проблема демократизації освіти.
- •Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності.
- •Порівняльна характеристика особливостей побудови змісту освіти, форм і методів навчання згідно теорій, побудованих на ідеях біхевіоризму та конструктивізму
- •Порівняльна характеристика особливостей оцінки знань відповідно до старої та нової парадигм навчання
- •Стандартизація змісту шкільної освіти та шляхи її оновлення.
- •Застосування інформаційних технологій у навчанні як умова підвищення ефективності навчального процесу.
- •Особливості дистанційного навчання.
- •Альтернативні та експериментальні школи.
- •Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання у провідних розвинених країнах світу і в Україні.
- •Тривалість навчання у початковій школі у різних регіонах світу
- •Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу
- •Євроінтеграція України і Болонський процес.
- •Основні напрями розвитку системи педагогічної освіти.
- •Навчальне видання
- •33028, М. Рівне, вул. Остафова, 31
Особливості дистанційного навчання.
Технологія дистанційного навчання здійснюється за допомогою сучасних систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення та Інтернет. З огляду на зростаючі потреби у якісній освіті у регіонах, технологія дистанційного навчання дає можливість одержати її всім, хто з різних причин не може навчатися стаціонарно.
Нині технологія дистанційного навчання використовується у вищій школі, а також для підвищення кваліфікації й перепідготовки фахівців. Відмітимо той факт, що сучасні інформаційні освітні технології дозволяють вчитися незрячим, глухим і страждаючим захворюваннями опорно-рухового апарата. Дистанційне навчання передбачає таку організацію навчального процесу, згідно з якою викладач розробляє навчальну програму, орієнтовану, головним чином, на самостійне навчання студента. Студент відділений від викладача у просторі, в той же час він має можливість у будь-який момент почати діалог за допомогою засобів телекомунікації або інших.
Дистанційне навчання (від англ. –відстань) – навчання за допомогою навчальних програм на комп’ютері.
Розглянемо особливості організації навчального процесу при дистанційному навчанні на прикладі Відкритого університету Великобританії, студенти якого – дорослі люди, що мають досвід роботи і поєднують навчання з трудовою діяльністю:
будь-які вступні вимоги відсутні. Структура навчальних курсів є модульною, що дозволяє компонувати їх у відповідності з потребами студентів;
студентам надаються великі можливості у виборі навчальних курсів та їх компонуванні;
протягом першого року навчання всі студенти вивчають однакові курси фундаментальних наук, на знанні яких базується спеціалізована підготовка за бажанням студентів;
методи навчання є індивідуалізованими;
кожен студент просувається вперед у вивченні курсів тими темпами, які відповідають його здібностям та можливостям;
звичайний строк навчання у 4 роки може бути подовжений до 8 років;
студенти навчаються вдома (260 регіональних навчальних центри);
до кожного студента прикріплюється тьютор, який спрямовує його навчання та консультує при виникненні проблем.
У процесі навчання використовуються радіо, ТV, телефон, письмові навчальні курси, що надсилаються студенту поштою.
Альтернативні та експериментальні школи.
Експериментальні школи – це навчально-виховні заклади, призначені для перевірки, вироблення або обгрунтуваня нових для свого часу педагогічних ідей, а також практичного досвіду вчителів і педагогів. Перші такі школи почали виникати в країнах Західної Європи ще в ХVІІ – ХVІІІ ст.
Критерії інноваційності навчальних закладів (за І.П.Підласим):
навчально-виховний процес, що ґрунтується на принципі природо доцільності і підпорядкованих йому принципах класичної педагогіки;
педагогічна система, що еволюціонує в гуманістичному напрямі,
організація навчально-виховного процесу, що не допускає перевантажень школярів і педагогів;
підвищення результатів навчально-виховного процесу (досягається не внаслідок селекції учнів або педагогів, а завдяки використанню нерозкритих і незадіяних можливостей системи);
продуктивність навчально-виховного процесу – не є прямим наслідком запровадження дорогих засобів і медіа-систем.
Такі типи шкіл виникли наприкінці 60-х рр.. ХХ ст. у розвинених країнах у межах анти авторитарних педагогічних рухів. Найбільшого поширення вони набули в США.
Завдання альтернативної школи – забезпечення індивідуалізації і диференціації викладання великої кількості елективних предметів і курсів навчання за допомогою спеціалізованої навчальної бази і методів. Ці школи представлені різними видами, а саме:
«відкриті школи»- діють без поділу на традиційні класи; з фіксованим складом учнів;
«школи без стін»- орієнтуються на широке використання виховних можливостей місцевої громади, що, у свою чергу, є об’єктом навчально-виховної роботи;
«навчальні центри» - спеціалізовані, навчально-виробничі комбінати, відкриті для всіх школярів певної місцевості з відвідуванням занять за власним вибором протягом однієї навчальної чверті або один раз на тиждень протягом навчального року;
«магнітні школи» - навчальні центри, до яких пиймають учнів для поглибленого вивчення конкретної галузі знання (навчального предмета, практичного курсу). Оскільки такі школи є позапрограмними навчальними закладами, то вони організовуються при місцевих університетах, фабриках, лікарнях;
«навчальні парки» - найбільші з альтернативних позапрограмних навчальних закладів, що організовують численні додаткові курси для старшокласників із різних предметів (від грецької мови до собаківництва і літаководіння);
«вуличні академії», на відміну від попередніх альтернативних шкіл, не доповнюють звичайну освіту, а забезпечують середню освіту молоді, яка з різних причин, зазвичай соціальних, її не здобула.
Як показує світовий досвід, експериментальні школи дають якіснішу підготовку, ніж звичайні навчальні заклади; вони є рушієм розвитку шкільного навчання і виховання і слугують для втілення нових ідей, післ випробування яких школа або приймає, або відкидає нетрадиційні рішення.
Найбільшого розповсюдження у провідних країнах світу набули такі альтернативні та експериментальні школи:
Англійська «нова школа» А.Ніла. діяльність якої ґрунтувалася на теорії вільного виховання;
Бельгійська школа «Ермітаж», навчання ґрунтується на протистоянні словесно-вербальним традиціям та врахуванні дитячих інтересів, особливостей мислення (О.Декролі);
«Дальтон-план» - система індивідуалізованого навчання, пристосування темпу роботи в школі до можливостей кожного учня (Е.Паркхерст);
«Метод проектів» - система навчаня, при якій учні набувають знань та вмінь у процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань – проектів;
«Вальдорфська педагогіка» - виховання духовно вільної особистості (Р.Штайнер);
Школа Селестена Френе – базується на ідеях нового виховання, популярним є експеримент;
Система Марії Монтессорі заснована на ідеях вільного виховання тощо.