- •Методичні вказівки до підготовки та проведення комплексного екзамену з фаху
- •I. Організація та проведення державного екзамену
- •1.1. Цілі та функції державного екзамену
- •1.2. Загальні вимоги до організації державного іспиту
- •1.3. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань
- •1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного екзамену
- •1.5. Форма проведення державного екзамену
- •Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •Виховання у первісному суспільстві.
- •Етапи навчання у давньому римі
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Я.А. Коменський про школу і вчителя. Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Коменський про школу і вчителя
- •Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Дидактичні погляди я.А. Коменського. Принцип природопровідності. Підручники я.А.Коменського. «Велика дидактика»
- •Експериментальна та прагматична педагогіка про освіту та виховання підростаючого покоління (е. Мейман, д. Дьюї, Біне, г. Кершенштейнер)
- •Педагогічні напрями в країнах Західної Європи в кінці хіх на початку хх ст. (неотомізм, екзистенціалізм та ін.)
- •Педагогіка неотомізму
- •Перелік питань до державного екзамену з “етнографії дитинства”
- •Стислий виклад основних питань Етнографія дитинства, як наука. Історія розвитку етнографії дитинства
- •Зв’язок етнографії з іншими науками
- •Світоглядні уявлення та вірування українського народу, їх роль у формуванні світогляду дітей
- •Педагогічна сутність народних традицій, звичаїв, обрядів
- •Виховні ідеали українського народу в їх історичному розвитку
- •Діти в зимовому циклі народної календарної обрядовості
- •13 Січня – Меланка, або Щедрий Вечір
- •14 Січня – перший день Нового року, день Святого Василя
- •19 Січня Водохрещі
- •15 Лютого – Зима зустрічається з Літом – це Стрітення
- •Діти у весняному циклі народної календарної обрядовості
- •Літні свята й обряди
- •Народні знання та їх передача молодими поколінням
- •Народна дидактика
- •Народ про родину, сім’ю та родинне виховання
- •Народна вікова періодизація дитинства
- •Обереги дитинства і материнства
- •Родинні традиції, свята, обряди та участь у них дітей
- •Обряди, пов'язані з народженням дитини
- •Основні напрями родинного виховання українців: моральне, трудове, фізичне, естетичне, розумове
- •Принципи, методи засоби родинного виховання українців.
- •Дозвілля дітей та молоді. Народні ігри, іграшки
- •Малі поетичні жанри дитячого фольклору
- •Особливості народного традиційного мовного етикету
- •Символіка українського народу як засіб виховання дітей та молоді
- •Народне мистецтво, його значення у процесі навчання та виховання дітей
- •4. Методичні рекомендації з дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.1. Мета та завдання дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.2. Питання до державного екзамену з педагогічної творчості
- •4.3. Стислий виклад основних питань
- •Дати характеристику основним поняттям педагогіки творчості: творчість, творча діяльність, педагогічна творчість
- •Проаналізувати особливості педагогічної творчості. Відповідь обґрунтувати прикладами
- •Охарактеризувати зміст рівнів творчої педагогічної діяльності
- •Окреслити зовнішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Окреслити внутрішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Проаналізувати основні складові індивідуальної творчої концепції педагога
- •Охарактеризувати основні моделі педагогічної співтворчості. У чому Ви вбачаєте недолік першої та другої моделі? Обґрунтувати свою відповідь прикладами
- •Висвітлити особливості діяльності вчителя з творчого розвитку учнів. Відповідь підтвердити прикладами з шкільного буття
- •Проаналізувати сфери прояву творчості педагога
- •Обґрунтувати співвідношення творчість і майстерність. Чому творчість є обов’язковою умовою майстерності?
- •4.4. Список рекомендованих джерел
- •Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти.
- •Нова парадигма грамотності на порозі нового тисячоліття.
- •Орієнтація на неперервну освіту.
- •Проблема демократизації освіти.
- •Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності.
- •Порівняльна характеристика особливостей побудови змісту освіти, форм і методів навчання згідно теорій, побудованих на ідеях біхевіоризму та конструктивізму
- •Порівняльна характеристика особливостей оцінки знань відповідно до старої та нової парадигм навчання
- •Стандартизація змісту шкільної освіти та шляхи її оновлення.
- •Застосування інформаційних технологій у навчанні як умова підвищення ефективності навчального процесу.
- •Особливості дистанційного навчання.
- •Альтернативні та експериментальні школи.
- •Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання у провідних розвинених країнах світу і в Україні.
- •Тривалість навчання у початковій школі у різних регіонах світу
- •Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу
- •Євроінтеграція України і Болонський процес.
- •Основні напрями розвитку системи педагогічної освіти.
- •Навчальне видання
- •33028, М. Рівне, вул. Остафова, 31
Висвітлити особливості діяльності вчителя з творчого розвитку учнів. Відповідь підтвердити прикладами з шкільного буття
Відповідь. Виділяють п'ять видів діяльності вчителя на уроці, які вважають сприятливими для творчого розвитку учнів:
діяльність, що мотивує учнів до процесу навчання та сприяє розумінню ними його значення для особистісного розвитку;
діяльність, що цілеспрямовує, орієнтує учнів на мету і результат, який треба отримати, спрямовує їхню увагу на зміст і значення творчої діяльності, яку вони виконують;
діяльність, що індивідуально диференціює учнів, розвиває різні рівні можливостей учнів, не обмежує їх у часі, стимулює всіх до відповідей;
діяльність, яка організує колективну творчу діяльність учнів забезпечує організацію групових форм творчої навчальної діяльності;
діяльність, яка організує контрольно-оцінювальну діяльність учнів.
При застосуванні творчих завдань значний ефект дає оптимальне поєднання фронтальних форм роботи з груповими «за варіантами», коли учні виконують самостійні завдання відповідно до власних можливостей. Це приводить до істотного поліпшення успішності навчання й рівня розумового розвитку учнів. Разом з тим, така організація навчання має і свої недоліки для формування творчої особистості учня. Головний полягає в тому, що відкритий поділ дітей за рівнем інтелектуального розвитку негативно відбивається на формуванні адекватної Я-концепції. У сильних може розвинутися Я-концепція з підвищеною самооцінкою, зневажливе ставлення до «слабких», у останніх – низька самооцінка, втрата бажання вчитися.
Саме тому ефективними для розвитку творчих можливостей учнів є різні види диференціації навчання, які ефективно застосовуються при формуванні в учнів системи інтелектуальних і практичних умінь і включають такі основні етапи:
– перший – учням дають необхідні знання, вміння, навички, після чого ставлять завдання щодо їх застосування. Учень самостійно розв'язує задачу, визначаючи шляхом «спроб» і «помилок» відповідні орієнтири і прийоми діяльності. Це навчання за першим типом орієнтованої основи діяльності (ООД за П.Гальперіним та Н.Тализіною);
– другий полягає в тому, що учням пропонують орієнтири діяльності в готовому вигляді (наприклад, у вигляді алгоритму дій). Учень виконує всі операції і дії згідно із зазначеними орієнтирами, вказівками і досягає кінцевого результату діяльності. Це навчання за другим типом орієнтовної основи діяльності;
– третій тип – учнів озброюють загальним методом діяльності, за допомогою якого вони самостійно й усвідомлено визначають послідовні дій, орієнтири для розв'язання завдання.
У практичній діяльності вчителі, як правило, здійснюють навчання за першим і другим типами орієнтованої основи діяльності. Навчання ж за третім типом, яке найбільше відповідає вимогам розвитку творчих можливостей учнів, сприяє їх підготовці до застосування набутих знань і засобів діяльності в нестандартних навчальних і практичних ситуаціях, у школі практично не реалізується.
Проаналізувати сфери прояву творчості педагога
Відповідь. Творчість – це діяльність, що породжує щось нове на основі реорганізації наявного досвіду та формування нових комбінацій знань, умінь, продуктів.
Педагогові доводиться часто вирішувати безліч типових і нестандартних педагогічних завдань у мінливих обставинах. Вирішуючи ці завдання, педагог, як і будь-який дослідник, будує свою діяльність відповідно до загальних правил евристичного пошуку: аналізує педагогічну ситуацію; проектує результат відповідно до початкових даних; аналізує наявні засоби, необхідні для перевірки припущення та досягнення шуканого результату; оцінює отримані дані; формулює нові завдання.
Отже, творча педагогічна діяльність складається з таких етапів: виникнення задуму, його опрацьовування та перетворення в ідею – гіпотезу, пошук способу втілення задуму й ідеї. Досвід творчості педагог набуває за умови систематичних вправ у вирішенні спеціально підібраних завдань, що відображають педагогічну дійсність, та організації як навчальної, так і реальної професійно-орієнтованої діяльності майбутніх педагогів.
Частіше сферу прояву творчості педагога мимоволі звужують, зводячи її до нестандартного, оригінального вирішення педагогічних завдань. Тим часом творчість педагога виявляється і при вирішенні комунікативних завдань, що виступають своєрідним фоном і підставою педагогічної діяльності.
У сфері особистості педагогічна творчість виявляється як самореалізація педагога на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, як визначення індивідуальних шляхів свого професійного зростання та побудова програми самовдосконалення.
Сфера прояву педагогічної творчості визначається структурою педагогічної діяльності й охоплює всі її сторони: конструктивну, організаторську, комунікативну і гностичну. Проте для здійснення творчості в педагогічній діяльності необхідна низка умов:
– тимчасова “спресованість” творчості, коли між завданнями і способами їх вирішення немає великих проміжків часу (ситуація браку часу);
– пов’язаність творчості педагога з творчістю учнів та інших педагогів;
– відстроченість результату й необхідність його прогнозування;
– атмосфера публічного виступу;
– необхідність постійного співвідношення стандартних педагогічних прийомів і нетипових ситуацій.
Отже, педагогічна творчість – це процес, що починається із засвоєння того, що вже було накопичено (адаптація, репродукція, відтворення знань і досвіду) і завершується перетворенням існуючого досвіду. Це шлях від пристосування до педагогічної ситуації, до її перетворення, що становить суть динаміки творчості вчителя.
Кожен педагог так чи інакше перетворює педагогічну діяльність, але тільки педагог-творець активно бореться за кардинальні перетворення й сам у цій справі є прикладом.