1.2. Загальні вимоги до організації державного іспиту

Організаційна підготовка до державного екзамену проводиться згідно з розпорядженням ректора університету. Кафедра педагогіки початкової освіти разом із навчальним відділом, деканатом педагогічного факультету організовує підготовку до комплексного державного екзамену за заздалегідь розробленим планом.

На підготовку і складання державних іспитів надається не менше п’яти навчальних днів, упродовж яких організовується проведення групових та індивідуальних консультацій.

Для проведення державного іспиту створюється державна екзаменаційна комісія. Державна комісія:

• перевіряє і оцінює теоретичну та практичну підготовку студентів з дисциплін;

• встановлює відповідність освітнього та кваліфікаційного рівня підготовки студентів до вимог стандарту якості освіти;

• вирішує питання про присвоєння кваліфікації вчителя початкових класів.

Результати державного іспиту оголошуються головою ДЕК після обговорення результатів членами ДЕК. Оцінка результатів складання державного іспиту здійснюється з урахуванням поточної успішності в порядку, передбаченому системою контролю знань, прийнятому в університеті. Повторне складання державного іспиту, з метою підвищення оцінки, не дозволяється.

У тих випадках, коли складання державного іспиту не відповідає вимогам рівня атестації, державна комісія приймає рішення про те, що студент є не атестованим. Якщо студент не з’явився на державний іспит, він вважається не атестованим у зв’язку з неявкою. Студенти, які не атестовані за результатами державного іспиту, або з причини неявки, мають право на повторну атестацію виключно у термін роботи державної комісії (наступний навчальний рік). Державний іспит складається повторно з урахуванням змін, що відбулися у навчальній програмі дисципліни.

1.3. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань

Підготовка і формування екзаменаційних білетів є одним із найбільш складних і відповідальних питань. При їх формуванні можна користуватися двома різними підходами.

Перший полягає у збереженні специфіки кожної дисципліни. Це полегшує вирішення організаційних моментів: питання оглядових лекцій, проведення консультацій, підведення підсумків іспитів тощо. Але можливе дублювання окремих питань.

Другий підхід – комплексний, системний, являє собою синтез усіх наскрізних проблем фахової підготовки. У цьому випадку екзаменаційні питання повинні формуватися на засадах методологічного їх значення, актуальності з погляду на сучасні вимоги. Безумовно, за таким підходом частина питань може залишитися поза увагою укладачів екзаменаційних білетів. Тому доцільно включати їх в білети як самостійні питання.

1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного екзамену

Отримавши екзаменаційний білет, студент знайомиться зі змістом питань, визначає місце кожного з них у загальній структурі фахової підготовки. Визначивши логіку відповіді на питання, потрібно скласти розгорнутий план відповіді у формі окремих тез.

Комплексний екзамен з фаху передбачає перевірку й оцінку сформованості у студентів компетенцій, які передбачають наявність фундаментальних знань методологічних засад, а також здатності реалізувати здобуті знання та вміння у майбутній професійній діяльності. На державному екзамені студенти-випускники повинні продемонструвати певний рівень володіння програмним матеріалом,категоріальним апаратом .

У разі сумніву щодо розуміння сформульованих у білеті питань або умов задачі студент має право звернутися за поясненням до екзаменаційної комісії.