- •Методичні вказівки до підготовки та проведення комплексного екзамену з фаху
- •I. Організація та проведення державного екзамену
- •1.1. Цілі та функції державного екзамену
- •1.2. Загальні вимоги до організації державного іспиту
- •1.3. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань
- •1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного екзамену
- •1.5. Форма проведення державного екзамену
- •Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •Виховання у первісному суспільстві.
- •Етапи навчання у давньому римі
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Я.А. Коменський про школу і вчителя. Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Коменський про школу і вчителя
- •Вікова періодизація та система шкіл за я.А. Коменським
- •Дидактичні погляди я.А. Коменського. Принцип природопровідності. Підручники я.А.Коменського. «Велика дидактика»
- •Експериментальна та прагматична педагогіка про освіту та виховання підростаючого покоління (е. Мейман, д. Дьюї, Біне, г. Кершенштейнер)
- •Педагогічні напрями в країнах Західної Європи в кінці хіх на початку хх ст. (неотомізм, екзистенціалізм та ін.)
- •Педагогіка неотомізму
- •Перелік питань до державного екзамену з “етнографії дитинства”
- •Стислий виклад основних питань Етнографія дитинства, як наука. Історія розвитку етнографії дитинства
- •Зв’язок етнографії з іншими науками
- •Світоглядні уявлення та вірування українського народу, їх роль у формуванні світогляду дітей
- •Педагогічна сутність народних традицій, звичаїв, обрядів
- •Виховні ідеали українського народу в їх історичному розвитку
- •Діти в зимовому циклі народної календарної обрядовості
- •13 Січня – Меланка, або Щедрий Вечір
- •14 Січня – перший день Нового року, день Святого Василя
- •19 Січня Водохрещі
- •15 Лютого – Зима зустрічається з Літом – це Стрітення
- •Діти у весняному циклі народної календарної обрядовості
- •Літні свята й обряди
- •Народні знання та їх передача молодими поколінням
- •Народна дидактика
- •Народ про родину, сім’ю та родинне виховання
- •Народна вікова періодизація дитинства
- •Обереги дитинства і материнства
- •Родинні традиції, свята, обряди та участь у них дітей
- •Обряди, пов'язані з народженням дитини
- •Основні напрями родинного виховання українців: моральне, трудове, фізичне, естетичне, розумове
- •Принципи, методи засоби родинного виховання українців.
- •Дозвілля дітей та молоді. Народні ігри, іграшки
- •Малі поетичні жанри дитячого фольклору
- •Особливості народного традиційного мовного етикету
- •Символіка українського народу як засіб виховання дітей та молоді
- •Народне мистецтво, його значення у процесі навчання та виховання дітей
- •4. Методичні рекомендації з дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.1. Мета та завдання дисципліни “педагогічна творчість”
- •4.2. Питання до державного екзамену з педагогічної творчості
- •4.3. Стислий виклад основних питань
- •Дати характеристику основним поняттям педагогіки творчості: творчість, творча діяльність, педагогічна творчість
- •Проаналізувати особливості педагогічної творчості. Відповідь обґрунтувати прикладами
- •Охарактеризувати зміст рівнів творчої педагогічної діяльності
- •Окреслити зовнішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Окреслити внутрішні умови розвитку педагогічної творчості. Обґрунтувати свою відповідь
- •Проаналізувати основні складові індивідуальної творчої концепції педагога
- •Охарактеризувати основні моделі педагогічної співтворчості. У чому Ви вбачаєте недолік першої та другої моделі? Обґрунтувати свою відповідь прикладами
- •Висвітлити особливості діяльності вчителя з творчого розвитку учнів. Відповідь підтвердити прикладами з шкільного буття
- •Проаналізувати сфери прояву творчості педагога
- •Обґрунтувати співвідношення творчість і майстерність. Чому творчість є обов’язковою умовою майстерності?
- •4.4. Список рекомендованих джерел
- •Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти.
- •Нова парадигма грамотності на порозі нового тисячоліття.
- •Орієнтація на неперервну освіту.
- •Проблема демократизації освіти.
- •Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності.
- •Порівняльна характеристика особливостей побудови змісту освіти, форм і методів навчання згідно теорій, побудованих на ідеях біхевіоризму та конструктивізму
- •Порівняльна характеристика особливостей оцінки знань відповідно до старої та нової парадигм навчання
- •Стандартизація змісту шкільної освіти та шляхи її оновлення.
- •Застосування інформаційних технологій у навчанні як умова підвищення ефективності навчального процесу.
- •Особливості дистанційного навчання.
- •Альтернативні та експериментальні школи.
- •Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання у провідних розвинених країнах світу і в Україні.
- •Тривалість навчання у початковій школі у різних регіонах світу
- •Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу
- •Євроінтеграція України і Болонський процес.
- •Основні напрями розвитку системи педагогічної освіти.
- •Навчальне видання
- •33028, М. Рівне, вул. Остафова, 31
1.5. Форма проведення державного екзамену
Голова комісії вітає студентів з початком держіспиту, знайомить їх зі складом ДЕК і коротко пояснює порядок її роботи.
Кожному зі студентів для підготовки відповідей виділяють окремий стіл. Необхідні записи студент робить на аркушах, що видається комісією.
У разі усного екзамену кульмінаційна частина іспиту – заслуховування комісією відповідей студента. Якщо останній відхиляється у бік від сформульованих у білеті питань, голові комісії необхідно спрямувати відповідь студента у правильному напрямі. Члени комісії, з дозволу голови ДЕК, мають право задавати уточнюючі й додаткові питання. Методично доцільно задавати питання після відповідей студента на всі питання екзаменаційного білета.
Якщо студент допускає у відповіді помилки, його треба негайно виправляти. При необхідності можна супроводжувати свої зауваження короткими поясненнями, щоб запобігти можливим повторенням аналогічних помилок у наступних відповідях студента.
Додаткові питання члени комісії задають на держіспиті за таких обставин:
відповідь студента не достатньо повна, позбавлена логічності й визначеності;
у відповіді допущені суттєві помилки;
виникають сумніви в оцінці знань студента.
Уточнюючі й додаткові питання треба чітко сформулювати. Члени комісії повинні пам’ятати про необхідність підтримки на іспиті невимушеної, доброзичливої обстановки, яка сприятиме спокійній підготовці студентів до відповідей.
Разом із тим важливо органічно поєднувати на державному іспиті високу вимогливість і об’єктивність в оцінках, індивідуальний підхід до студентів у визначенні рівня їх знань.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ ЗАРУБІЖЖЯ”
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ ЗАРУБІЖЖЯ”
Метою викладання навчальної дисципліни «Історія педагогічної думки зарубіжжя» є формування у майбутніх вчителів дидактичної культури, професійно-прикладних навичок і вмінь на основі творчого ставлення до педагогічної спадщини минулого; допомогти майбутнім педагогам повніше і глибше осмислити історію розвитку виховання, шкільництва та педагогічних теорій, оволодіти методами порівняльного аналізу історико-педагогічних явищ.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія педагогічної думки зарубіжжя» є:
формувати в студентів цілісну систему знань про історико-педагогічні процеси, явища і факти, що мали місце в світі;
забезпечити оволодіння майбутніми вчителями кращими здобутками зарубіжної педагогіки, вміннями застосовувати їх у школі, здійснювати пошукову діяльність, розвивати свій творчий потенціал;
розкрити внутрішні закономірності і специфічні ознаки, притаманні розвиткові школи, виховання і педагогіки зарубіжних країн;
розкрити питання розвитку освітньо-виховної практики та педагогічної теорії у зарубіжних країнах від найдавніших часів до ХХ ст.;
формувати у майбутніх вчителів цілісну наукову картину світу, професійний педагогічний світогляд, національну свідомість, висвітлити витоки історичної пам'яті, духовності, гуманізму;
формувати знання історичного генезису концепцій вчених-педагогів минулого;
розвивати уміння критичного осмислення і творчого використання передового педагогічного досвіду минулого;
навчити студентів оперувати педагогічними категоріями й розуміти їх генезис;
виховання історичної й національної свідомості, педагогічної обізнаності, ерудиції і культури майбутнього педагога;
оволодіння студентами методологією наукового аналізу педагогічної теорії і практики.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
розвиток освіти, школи, педагогічної думки з найдавніших часів;
найважливіші зарубіжні педагогічні теорії, що склалися у різні історичні епохи;
погляди та спадщину найвидатніших зарубіжних педагогів, вчених.
вміти:
аналізувати та вміти давати принципову оцінку зарубіжним педагогічним концепціям і теоріям;
творчо використовувати кращі надбання зарубіжної педагогіки під час розв’язання сучасних актуальних проблем.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ З “ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ ЗАРУБІЖЖЯ”
Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
Підходи до виникнення виховання в людському суспільстві. Виховання у первісному суспільстві
Виникнення перших шкіл та організація виховання в них у світовій цивілізації
Виховання у Древній Греції (Спарта, Афіни)
Давньогрецькі філософи про шляхи формування людської особистості (Сократ, Платон, Демокріт, Аристотель)
Школа і педагогіка в Стародавньому Римі
Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
Виникнення перших університетів у західній Європі. Організація та методика навчання в них.
Культура епохи Європейського Відродження. "Будинок радості" Вітторино да Фальтре.
Поєднання навчання з продуктивною працею в утопіях Томаса Мора й Томазо Кампанелли
Педагогічні ідеї гуманістичного виховання (Ф.Рабле, Е.Роттердамський, М.М.Монтень)
Класно-урочна система Я.А.Коменського. Я.А.Коменський про школу і вчителя. Вікова періодизація та система шкіл за Я.А.Коменським
Дидактичні погляди Я.А.Коменського. Принцип природовідповідності. Підручники Я.А.Коменського. "Велика дидактика".
Педагогічні ідеї Дж.Локка та Дж.Беллерса
Ідея природовідповідності та "Вільного виховання" Ж.-Ж.Руссо. Вікова періодизація за Ж.-Ж.Руссо.
Педагогічні погляди французьких філософів-матеріалістів К.Гельвеція та Д.Дідро.
Освітні ідеї німецьких педагогів-філантропістів. І.Базедова та В.Хр.Зальцман.
Теорія елементарної освіти Песталоцці та методика початкового навчання
Педагогічні думки Ф.Дістервега
Теорія навчання й виховання Й.Гербарта
Педагогічні погляди та просвітницька діяльність соціалістів-утопістів (Р.Оуен, Ш.Фур'є, Сен-Сімон)
Педагогічна теорія і практика М.Монтессорі
Експериментальна та прагматична педагогіка про освіту та виховання підростаючого покоління (Е.Мейман, Д.Дьюї, Біне, Г.Кершенштейнер )
Педагогічні напрями в країнах Західної Європи в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. (неотомізм, екзистенціалізм та ін.)
Неогуманізм В.Гумбольдта, його план класичної гімназії
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ПИТАНЬ