3. Моделі см

Циклічна модель СМ передбачає вирішення 6 взаємопов‘язаних завдань:

1. Формулювання теорії бізнесу та місії орг-ії

2. Розроблення системи стратегічних цілей

3. Здійснення стратегічної діагностики середовища підпр-ва

4. Вибір стратегічної альтернативи розвитку та стратегії

5. Впровадження та реалізація обраної стратегії

6. Здійснення контролю реалізації стратегії

Ієрархічна модель

1. Формулювання місії

2. Встановлення цілей

   1. Довгострокових

   2. Середньострокових

   3. Короткострокових

3. Розроблення забезпечувальних планів і вказівок щодо ухвалення оперативних рішень

   1. Політика

   2. Тактика

   3. Процедури

   4. Правила

   5. Бюджет

Ієрархія функцій:

• Керівництво

  • Планування

  • Організування

  • Мотивування

  • Контролювання

  • Регулювання

Система упр-ня орг-єю:

• Ланки упр-ня

• Зв‘язки між ланками (вертикальні горизонтальні)

Інновація – принципово нове, що дає більший соціально-економічний ефект.

Властивості:

• Підвищення ризиковості

• Тривалий період від розробки, впровадження і отримання доходу

Переваги:

• Швидкість

• Окупність

• Надійність

4. Основні рівні ухвалення стратег-их рішень в орг-іях

Розподіл праці:

• Горизонтальний – передбачає покомпонентний розподіл і виконання роботи виконавця, розставлення конкретних керівників на чолі окреми х підрозділів

• Вертикальний – передбачає координування роботи виконання, формування рівнів упр-ня

Талкотт Парсонс виділяє 3 рівні упр-ня орг-єю в залежності від тих ф-ій, які виконує керівник в орг-ії:

1. Інституціональний – формулюються цілі та стратегії, визначаються заходи з адаптації потенціалу орг-ії до зовн-го середовища, здійснюється упр-ня відносинами із зовн-м середовищем

2. Управлінський – здійснюються всі заг-ні ф-ії упр-ня, узгодження різноманітних форм діял-ті

3. Технічний – щоденні операції та дії, що забезп-ть необхідні умови для ефективної роботи конкретного підрозділу, що приймає участь у вир-ві продукції (товарів, послуг)

В системі стратегічного упр-ня підпр-вом як правило існує 3-4 рівні упр-ня:

1. Корпоративний (корпорація, диверсифікована орг-ія) – власників орг-ії та вищих менеджерів (президент та віце-президенти, директор та його заступники, директори дочірніх підпр-в, якщо вони мають статус стратегічних підрозділів)

   1. формулюють орієнтири і стратег-ні цілі

   2. визначають тип стратегії, її структуру та зміст

   3. приймають рішення про створення нового підрозділу або купівлю підпр-ва

   4. ліквідацію або продаж підрозділу

   5. купівлю або впровадження нової технології вир-ва

   6. розроблення, провадження та вир-во інноваційної продукції

   7. зміну асортименту продукції, що виробляється

   8. входження на новий ринок або вихід з ринку

2. Бізнесу (дочірнього підпр-ва або самостійного) – власники та його перші керівники

3. Ф-ний – рівень керівників ф-них підрозділів

   1. розробляють ф-ні стратегії (підтримувальні): маркетингова, фін-ва, виробнича, кадрова, інвестиційна, ресурсозбереження

4. Лінійний – рівень керівників найменших підрозділів орг-ії (бригади у складі цеху, ділянки, секції у складі підрозділу, філіали)

   1. розробляються короткостр-ві плани діял-ті підрозділів на основі підтримувальних, корпоративних стратегій, стратегії бізнесу

   2. іноді розробляються спеціальні стратегії (проведення рекламної компанії продукту на певному ринку, навчання персоналу певних підрозділів, стратегія форм-ня кадрового резерву орг-ії, стратегія переобладнання певного підрозділу)