белова шпоры / testi_byelova (1)
.docАвтором ключових гіпотез стр упр є: Ігор Ансофф
База стр даних (БСД) — це: стислий системний опис найсуттєвіших стратег елем, що належ до зовн сер-ща підпр
Базовими стратег організ є: Лідерство за витр, диференціація, фокусув, оптимізація витрат.
Базові стратегії підпр відрізн за: Типом конкурентної переваги та масштабом ринку.
В процесі стр упр акт уч прийм: Всі ключові менеджери підпр.
В рамках підходу «Упр на основі ранжування стр завдань» стр завд поділяються на такі категорії: найтерміновіші, важливі середньотермінові, важливі нетермінові, хибні.
Вибір моделі стр упр залеж від: рівня стабільності сер-ща
Використання стр упр забезпечує персонал організ таким засобом передбач та адаптації до змін, що відбув у зовн середовищі: Стратег.
Впроваджя стратег – це здійсн керівництвом підпр: Стр змін для ств необх передумов для успішної реалізації стратегії.
Гіпотеза випадковості стверджує, що: немає єдиного рецепта оптимал упр організ
Гіпотеза про багатоелементн ствердж, що: успіх організ залеж від взаємодії та взаємодоповнюваності декількох компонентів упр.
Гіпотеза про відповідн ствердж, що: для досягн успіху рівень агресивності стратегії організ має відповідати рівню нестабільн сер-ща
Гіпотеза про залежн від зовн сер-ща ствердж, що: проблеми, які ставить перед організ зовн сер-ще, визнач оптимал модель поведінки організації
Головним завд розроблення стратегії є: Досягн перспект цілей, забезпеч конкурентних переваг та конкур позиції підпр.
Головним критерієм оц стратегії є: Досягн встановл цілей.
До осн базових стратегій підпр не віднос: Диверсифікацію.
До показн, що характериз стратегію, належ такі: Ступінь досягн цілей, частка рин, рентабельн підпр, ступінь викор ресурсів.
Домінантними поняттями в стр упр є: Стратегія, потенціал, конкурентоспром.
За формою стратегія організ є: Управл док.
Зміст місії організ повинен складатися з визнач (хар-ки) таких елем: Потреб споживачів, цільового рин, конкур переваг.
Інф, що викор в процесі стр упр: поєднання (а) і (б)
Критерієм ефективн стр упр є: Точність передбач змін у зовн сер-щі та наявн часу на адаптацію.
Місія підприємств– це його: Довгостр функціональне признач.
аналіт упр ствердж, що: майбутнє неможливо дослідити методами екстраполяції
Модель принципологічного упр ствердж, що: неможлив передбач змін свідчить про недоцільн дій, пов'язаних з намаганням їх прогнозув
Модель формалізов стр упр ствердж, що:є чітка регламентація процедур обгрунтування і реалізації стратегії. Модель ситуативного упр ствердж, що: реакція організ на прояв нових факторів зовн сер-ща повинна бути швидкою і адекватною
Найбільш правильним визнач поняття стратегії підпр є: Розрах на перспективу сист зах, яка забезпеч досягн цілей підпр.
Об’єкти стр аналізу – це: поєднання (а), (б) і (в).
Основою конкур переваг для підпр, що реаліз стратегію диференціації, є: Товар, функціональні хар-ки якого суттєво відрізн від тов – конкур.
Передумовами викор терміна "стратегія" в упр теорії та практиці підпр є: Посил нестабільн зовн сер-ща та зрост значущості його факторів для підпр.
Потенціал – це:сукупн можлив досліджуваного об’єкта до оптимального викор наявн ресурсів.
Принцип стр упр, який спрямовує сист на досягн високих результ найбільш ефективним способом – це принцип: результативн та ефективн.
Принцип стр упр, який характериз постійно відтворювану послідовн етапів проц стр упр – це принцип: циклічності
Результатом стр контр є: Своєчасне коригув діяльн підпр.
Специфіка стратегії полягає у: Комплексн характері стратегії.
Специфіка стратегії полягає у: Комплексному хар-рі стратегії.
Стр аналіз – це: вірні відповіді (а), (б) і (в).
Стр планув діяльн підпр – це: Сукупн дій та рішень щодо розробл стратегій.
Стр упр – це: Комплекс проц і способів розробки та реалізації стратегії підпр.
Стр упр – це: Комплекс процесів і способів розробки та реалізації стратегії підпр.
Стратегія лідерства за витратами недоцільна за умови, коли: Незначні обсяги вироб, збуту продукції.
Стратегія підпр – це: Довгострок пріоритети розв та засоби для їхньої реалізації.
Стратегія фокусув зусиль підпр на ринк сегменті має переваги, коли: Конкур не намагаються спеціалізув на певн сегменті, а підпр не має ресурсів для захоплення декількох сегментів ринку.
Стратегія фокусування успішно реаліз за умови: Виняткової компетенції підпр в обраній ринк ніші.
Сутність стр упр визнач: Всі відп правильні.
Упр на основі врахув “слабких сигналів” передбачає:поєднання (а) і (в).
Упр стр можлив» основну ув приділяє взаємозв’язку таких базових елементів, як: нестабільність зовн сер-ща, стратегії досягн цілей організ та можлив підпр до реалізації стратегій.
Базовими стратегіями підприємства є:Лідерство за низькими витратами, диференціація, фокусування, оптимальні витрати.
Базові стратегії підприємства відрізняються за:Типом конкурентної переваги та масштабом ринку.
Бар'єром входження у галузь для потенційних конкурентів не є:Рівень диверсифікації основних виробників галузі.
В процесі стратегічного управління активну участь приймають:Всі ключові менеджери підприємства.
В процесі стратегічного управління керівники підприємств можуть застосовувати такі індивідуальні стилі розроблення стратегій:Підхід головного стратега, співробітництво, делегування повноважень, змагання.
В системі управління підприємством в умовах неочікуваних подій здійснюється:Перерозподіл обов’язків менеджерів, створення спеціальних оперативних груп, зміна комунікаційної мережі зв’язків.
В умовах критичної ситуації (неочікуваного виникнення проблем функціонування) підприємству доцільно використовувати:1. Систему управління на базі передбачення змін.2. Систему управління в умовах стратегічної випадковості.
В умовах нестабільності зовнішнього середовища потенціал підприємства залежить від:Дій конкурентів, темпів зростання попиту, постачальників, політики уряду.
В умовах ринку управління потенціалом підприємства означає:Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства.
Виберіть варіант, який відображає розташування стратегій за рівнями ієрархії управління підприємством:Операційна, функціональна, ділова, корпоративна.
Вибір стратегії управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства визначається такими факторами:Обсяг потенціалу підприємства, частка ринкової участі підприємства, конкурентна стратегія поведінки на ринку, рівень конкурентоспроможності потенціалу.
Визначення можливих шляхів досягнення довгострокових цілей підприємства при наявних ресурсах передбачається у системі:Стратегічного планування.
Визначте основні завдання, які виконуються у процесі стратегічного планування:1,Вибір оптимальної стратегії, розподіл обов'язків між персоналом відповідно до реалізації стратегії, координація діяльності функціональних підрозділів з вищим керівництвом підприємства. 2.Своєчасна адаптація до зовнішнього середовища, розподіл ресурсів, вибір оптимальної стратегії, ефективна внутрішня координація діяльності підрозділів у процесі формування стратегічного плану підприємства.
Визначте функціональні зони управлінського обстеження слабких і сильних позицій підприємства:1. Маркетинг, прибутковість, фінанси, виробництво, трудові ресурси, імідж підприємства.2. Маркетинг, культура та імідж підприємства, фінанси, виробництво, трудові ресурси, НДДКР.
Використання стратегічного управління забезпечує персонал організації таким засобом передбачення та адаптації до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі:Стратегією.
Високий імідж підприємства у громадськості характеризується показником:Споживчий рейтинг.
Від чого залежить вибір моделі стратегічного управління підприємством?Від нестабільності факторів зовнішнього середовища.
Відповідно до матриці "Бостонської консалтингової групи" для підприємств (підрозділів) типу "знак питання" передбачається такий стратегічний розвиток:Зростання.
Відповідно до матриці "Бостонської консалтингової групи" кожний вид бізнесу класифікується за такими критеріями:Темп зростання ринку та частка підприємства на ринку порівняно з основним конкурентом.
Впровадження стратегії – це здійснення керівництвом підприємства:Стратегічних змін для створення необхідних передумов для успішної реалізації стратегії.
Впровадження стратегії диференціації не вимагає від підприємства мати:Технологічно нескладну (стандартну) продукцію.
Впровадження стратегії лідерства за витратами не вимагає від підприємства мати:Широкий асортимент продукції.
Впровадження стратегії фокусування не вимагає від підприємства мати:Широкий асортимент продукції.
Галузева привабливість не характеризується параметрами:Потребою стартового капіталу та бар'єрами входження, а також галузевими можливостями і загрозами.
Головним завданням розроблення стратегії є:Досягнення перспективних цілей, забезпечення конкурентних переваг та конкурентної позиції підприємства.
Головним критерієм оцінки стратегії є:Досягнення встановлених цілей.
Головним напрямком стратегічного бюджету підприємства є інвестиції для:Покращення конкурентних позицій в стратегічних зонах господарювання.
Диверсифікація не передбачає:Фокусування на найпривабливішому сегменті ринку.
Діяльність відділу стратегічного розвитку підприємства спрямована на:Збільшення потенційних можливостей підприємства і зміцнення його позиції на ринку, забезпечення конкурентоспроможності.
Для вирішення завдання щодо забезпечення своєчасної адаптації підприємства до змін у зовнішньому середовищі та мінімізації його негативного впливу необхідно:Впровадити на підприємстві стратегічне управління.
Для забезпечення своєчасної адаптації підприємства до зовнішнього середовища та зниження до мінімуму його негативного впливу, керівництву необхідно:Впровадити на підприємстві принципи стратегічного управління.
Для здійснення стратегічних змін на підприємстві доцільно розробити:Спеціальну програму.
Для оцінки відносної значущості для підприємства окремих факторів середовища і визначення ступеня впливу середовища на підприємство розробляється:Профіль середовища.
Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства використовують такі дві групи методів:Матричні та індикативні.
Для успішної реалізації стратегії підприємства за наявності можливостей і відсутності загроз у зовнішньому середовищі важливу роль відіграє:Часовий фактор.
Для якого типу систем управління характерна децентралізація управлінських дій і демократичний стиль управління?Системи управління у динамічному зовнішнім середовищі.
До можливостей підприємства у зовнішньому середовищі належать:Зниження конкурентного тиску; можливості виходу на нові ринки; прискорення темпів зростання ринку.
До етапів процесу стратегічного управління не належить:Поточний контроль та оцінювання результатів діяльності за рік.
До внутрішніх факторів, що здійснюють вплив на вибір стратегії, належать:Сильні та слабкі позиції підприємства, цілі підприємства, взаємовідносини з конкурентами, трудовий потенціал підприємства, величина фінансових ресурсів, інтереси власників підприємства.
До загроз у зовнішньому середовищі для підприємства не належать:Прискорення темпів зростання ринку, статичність конкурентного тиску, можливість розширення виробництва.
До зовнішніх факторів, що здійснюють вплив на вибір стратегії, належить:Чинне законодавство, громадський рух, соціальний тиск на підприємство, конкурентні позиції підприємства, становище підприємства на ринку, чинник часу.
До конкурентних стратегій (за Ф. Котлером) відносяться стратегії:Лідера товарного ринку, "кидаючого виклик лідеру", "послідовника", "жителя ринкової ніші".
До обов'язків менеджерів середнього (виконавчого) рівня управління належать:Розробка стратегії, контролювання та координування роботи підлеглих, розподіл відповідальності між виконавцями.
До основних базових стратегій підприємства не відносять:Диверсифікацію.
До основних показників, за параметрами яких здійснюють виокремлення стратегічних зон господарювання належать:Потреби, технологія, тип споживача, географічні особливості.
До основних сфер стратегічних змін належать:Лідерство і стиль менеджменту; організаційна структура; фінанси і ресурсне забезпечення; корпоративна культура; компетенції персоналу; мотивація та інформованість персоналу.
До показників, що характеризують стратегію, належать такі:Ступінь досягнення цілей, частка ринку, рентабельність підприємства, ступінь використання ресурсів.
До показників, параметри яких визначають стан стратегічної зони господарювання, належать:Зростання, прибутковість, нестабільність, чинники успіху підприємства у конкурентній боротьбі.
До управлінських обов'язків менеджерів вищого управлінського рівня належать:Забезпечення швидкої реакції підприємства на проблеми, що стосуються процесу реалізації стратегії, формулювання стратегічних цілей і стратегії; розподіл стратегічних ресурсів.
До функціональних сфер застосування стратегічного управління на підприємстві належать:Маркетинг, виробництво/торгівля, фінанси, персонал, соціальна сфера, НДДКР.
До чинників, що впливають на вибір стратегії управління потенціалом підприємства, належать:Рівень конкурентоспроможності підприємства, стратегія поведінки у конкурентному середовищі, рівень забезпеченості ресурсами, частка фірми на ринку.
До якого рівня нормативних індикаторів конкурентоспроможності потенціалу підприємств належить значення індикаторів конкурентоспроможності провідних підприємств у галузі?Галузевого лідерства.
До якого рівня нормативних індикаторів конкурентоспроможності потенціалу підприємства належить значення індикаторів конкурентоспроможності провідних підприємств у національній економіці:Народногосподарського лідерства.
До якого рівня управління підприємством належить стратегія маркетингу?Функціонального.
До якого типу належить стратегія виходу підприємства з кризи?Спеціальна стратегія.
Домінантні поняття в стратегічному управлінні – це:Конкурентоспроможність, стратегія, потенціал.
Доцільним стратегічним розвитком для підприємств (підрозділів) типу "дійна корова" є:Обмежене зростання.
Економічна сила покупців зменшується, коли:1.Кількість покупців скорочується.2.Забезпечується швидке зростання галузі.
Економічний вплив постачальників є незначним, коли:Галузь постачання розподілена серед великої кількості незначних за масштабами діяльності виробників.
За матрицею "Бостонської консалтингової групи" підприємство, що займає 15% ринку галузі при наявності конкурента, який охоплює 30% ринку, має таку відносну частку ринку:0,5.
За умови раптового, всупереч очікуванням, виникнення проблеми підприємству слід використовувати:Систему управління в умовах стратегічної випадковості.
За умови швидкого зростання ринку та сильної конкурентної позиції підприємства на ринку доцільним стратегічним напрямом його розвитку є:1.Зосередження на певному виді бізнесу.2.Розширене зростання.
Завдання стратегічного управління полягає у:Підготовці підприємства до можливих змін ринкової ситуації, протистояння несприятливому впливу зовнішніх факторів.
Завданням стратегічного контролю є:Постійне відстеження результатів реалізації стратегії та порівняння їх із вставленими цілями.
Засобом розподілу ресурсів підприємства для досягнення його стратегічних цілей є:Стратегічний бюджет.
Згідно з думкою І. Ансоффа, одним із сигналів до початку стратегічного аналізу є:Зміна вищого керівництва підприємства.
Здійснення стратегічного управління в організації допомагає його керівництву забезпечувати ефективну адаптацію організації до неочікуваних змін у зовнішньому середовищі шляхом:Обґрунтованого вибору та поетапного виконання управлінських рішень.
Зміцнення позиції підприємства в галузі шляхом поглинання конкурентів або встановлення контролю над ними передбачає стратегія:Горизонтальної інтеграції.
Зовнішні чинники непрямого впливу на підприємствоНе контролюються підприємством.
Компетенція підприємства – це:Кращі порівняно з конкурентами навички (діяльність) щодо створення і продажу продукції.
Конкурентоспроможність підприємства – це:Його перевага відносно інших підприємств певної галузі в межах країни або на зовнішньому ринку.
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – це:Комплексна порівняльна оцінка його основних параметрів щодо певних стандартів або підприємства – конкурента.
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства - це:Порівняльна характеристика потенціалу підприємства, яка містить комплексну оцінку стану його найважливіших параметрів відносно іншого підприємства або нормативних параметрів.
Конкуренція у галузі посилюється, коли:1.З'являються нові постачальники сировини і комплектуючих.Кількість підприємств зростає і вони приблизно однакові за масштабами діяльності.
Концепція стратегічного управління передбачає:Орієнтацію на довгострокову перспективу, застосування підходу до планування "від майбутнього до сьогодення", пріоритетність аналізу зовнішніх можливостей, відповідність організаційної структури підприємства його стратегії.
Критерієм ефективності стратегічного управління є:Точність передбачення змін у зовнішньому середовищі та наявність часу на адаптацію.
Менеджери якого рівня системи стратегічного управління забезпечують швидке реагування на проблеми, які порушують процес реалізації стратегії:Стратегічного.
Метод управлінського обстеження використовується для:1. Аналізу зовнішнього оточення і оцінки його впливу на підприємство.2.Виявлення сильних і слабких позицій підприємства.
Метою етапу "Вибір стратегії" є:Вибір стратегії, яка максимально підвищить ефективність підприємства на тривалу перспективу та приведе до встановленої мети.
Метою стратегічного контролю є:З’ясування спроможності підприємства досягнути встановлених цілей шляхом реалізації обраної стратегії.
Місія підприємства – це його:Довгострокове функціональне призначення.
Модель "п’яти сил конкуренції" (за М. Портером) включає такі чинники:Споживачі, ймовірність входження у галузь нового підприємства, товари – замінники, постачальники, конкуренти.
Мотиви диверсифікації:Зниження ризику, використання синергічного ефекту.
На виживання підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища суттєво впливає:1.Планування набору стратегічних зон господарювання (СЗГ).2.Зовнішня гнучкість підприємства.
Найбільш правильним визначенням поняття стратегії підприємства є:Розрахована на перспективу система заходів, яка забезпечує досягнення цілей підприємства.
Невірним напрямком стратегічного бюджету підприємства (у відповідності до фінансових характеристик) є:Інвестиції на захоплення стратегічних зон господарювання конкурентів.
Неприваблива в цілому галузь може бути привабливою для певного підприємства за умови, що воно:Є лідером у цій галузі.
Одним із обов'язків менеджерів вищого рівня управління є:Забезпечення швидкого реагування підприємства на проблеми щодо процесу реалізації стратегії.
Основними особливостями стратегічного управління є:Спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі, відношення до персоналу як джерела добробуту підприємства, використання системного та ситуаційного підходів.
Основні завдання організування стратегічного планування (у разі використання традиційного підходу) полягають у:Створенні відповідної організаційної структури і забезпеченні її функціонування.
Основою конкурентних переваг для підприємств, що реалізують стратегію диференціації, є:Товар, функціональні характеристики якого суттєво відрізняються від товарів – конкурентів.
Оцінювання конкурентної сили підприємства належить до:1.Аналізу ситуації у середині підприємства.2. Аналізу ринкової ситуації у галузі та конкуренції у ній.
Передумовами використання терміна "стратегія" в управлінській теорії та практиці підприємства є:Посилення нестабільності зовнішнього середовища та зростання значущості його факторів для підприємства.
Під стратегічною інформацією розуміються:Дані про стан внутрішнього і зовнішнього середовища.
Підприємства, що використовують модель "управління за цілями", як правило, мають таку організаційну структуру:Матричну.
Підприємства, що застосовують модель управління стратегічними зонами господарювання мають таку організаційну структуру:.Дивізіональну.
Підприємствами невиробничої сфери використовуються такі базові стратегії:Фокусування на ринковому сегменті.
Підприємство, що скоротило деякі неперспективні виробничі підрозділи або види діяльності, використало стратегію:"Відсічення зайвого".
Підприємство, яке отримало контроль над основними виробниками (постачальниками), використовує стратегію:Вертикальної регресивної інтеграції.
План реалізації корпоративної, функціональної стратегій і стратегії бізнесу включає:Перелік заходів, дату здійснення, зміст дій, обсяг необхідних ресурсів, часовий період, відповідального за заходи.
Плани досягнення стратегічних цілей розробляють менеджери:Середнього (виконавчого) рівня управління.
Плани досягнення стратегічних цілей розробляють менеджери:Середнього рівня управління.
Планування, що спрямоване на забезпечення стійкої довгострокової відповідності між цілями підприємства, його внутрішніми та ринковими можливостями, є:Стратегічним.
Подібність довгострокового і стратегічного планування полягає в наступному:1. Планування діяльності підприємства на перспективу.2. Неможливість використання методів екстраполяції.
Події, що розвиваються повільніше, ніж відповідне реагування підприємства:Можуть бути прогнозовані за допомогою методу екстраполяції.
Покращуючи структуру ресурсів (підтримуючи оптимальну збалансованість видів ресурсів), підприємство таким чином: Збільшує свій потенціал.
Портфель" підприємства не включає: Асортимент продукції, яка використовується підприємством для власних потреб.
Потенціал підприємства – це:Сукупність ресурсів підприємства і здатність його працівників до ефективного їх використання з метою одержання максимального ефекту.
Престижний рейтинг, як показник оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства, означає:Оцінку фірми керівництвом та співробітниками.
При виборі прийнятної (оптимальної) стратегії відповідність стратегії оцінюється за такими напрямами:Відповідність стратегії стану і вимогам зовнішнього середовища, потенціалу підприємства; оцінка прийнятності ризику, обумовленого стратегією.
При розробленні стратегії в корпораціях не застосовується підхід, що ґрунтується на:Довгостроковому плануванні.
При середній привабливості ринку і середній силі конкурентної позиції відповідно до матриці "Мак – Кінзі" передбачається стратегія:1.Стратегія посилення конкурентної позиції за допомогою створення конкурентних переваг.2.Стратегія визначається залежно від поточної ринкової ситуації.
Привабливість стратегічної зони господарювання (СЗГ) – це:Сприятливі умови функціонування підприємства, які забезпечують йому конкурентні переваги у даній СЗГ.
Прикладом індикативного методу оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства є:Матриця "Профіль полярностей".
Прикладом матричного методу оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства є:Модель McKensey ("Мак – Кінзі").
Процес безпосередньої розробки стратегії включає:Генерування стратегічних альтернатив, вибір стратегії, управління реалізацією стратегії, оцінку стратегії.
Процес стратегічного планування складається з таких етапів:1. Формування місії, визначення перспективних цілей, розроблення політики і стратегії підприємства.2. Етап цілеутворення, SWOT-аналіз, безпосередня розробка стратегії.
Процес стратегічної сегментації включає такі етапи:Визначення потреб; вибір відповідної технології; визначення типів клієнтів, які можуть придбати товар за ціною, обумовленою витратами вибраної технології; визначення географічних особливостей вибраних типів клієнтів.
Процес управління стратегічним потенціалом підприємства доцільно розпочинати з:Оцінки структури, динаміки, ефективності використання потенціалу підприємства та визначення його частки на ринку.
Реалізація загальної (корпоративної, ділової) стратегії підприємства неможлива без:Стратегічного бюджету.