5. Участь Кіровоградської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках

На товарному ринку України область представлена виробництвом посівної та зернозбиральної техніки, мостових електричних кранів, буровугільних брикетів, нікелю, графіту і гірського воску.

У зв'язку з сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою і запасними частинами.

Підприємства області виробляють швейні та панчішно-шкарпеткові вироби, м'які та корпусні меблі, складну побутову техніку, садово-городній інвентар, лікарські вироби, фарфоро-фаянсовий та скляний посуд і товари побутової хімії.

Кіровоградська область за структурою економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції у фактичних цінах займають:

сільське господарство – 32,1%

промисловість – 28,1%

транспорт і зв'язок – 11,6%

житлово-комунальне господарство – 5,1%

інші галузі матеріального і нематеріального виробництва – 23,1%

Провідними в області є галузі, пов'язані з агропромисловим комплексом, тобто харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування і будівельна індустрія.

Харчова промисловість дає близько 45% валової продукції області і представлена 11 цукровими заводами, 5 заводами з виробництва спиртних напоїв, рядом м'ясокомбінатів, маслозаводів і маслоробних підприємств. У гірській промисловості виділяється видобуток бурого вугілля, уранової руди, видобуток і переробка графіту.

До переваг, якими володіє Кіровоградська область і які могли б стати рушієм позитивних змін в економічному розвитку регіону та підґрунтям активізації інвестиційних процесів області, можна віднести такі моменти.

По-перше, область є географічним центром України, крізь неї пролягають багато транспортних маршрутів, отже є всі передумови для розвитку транспорту і галузей-супутників: готельного будівництва, складського господарства, громадського харчування. Транспортна система включає 884,2 км залізниць, 10 автомагістралей, які пов'язують Україну з державами СНД, Центральної і Південної Європи.

По-друге, регіон характеризується наявністю великої кількості родовищ корисних копалин. На території їх налічується понад 300. Запаси урану становлять 83% від загальноукраїнських, нікелю і кобальту – понад 50%, кристалічного графіту – 60%, хрому і горючих сланців – близько 100%. Область має унікальні запаси надміцного облицювального каменю.

По-третє, за ступенем природної родючості чорноземних грунтів область перебуває на четвертій позиції загалом по Україні. 

По-четверте, значним є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону. На території області розташовано 179 природно-заповідних зон, у тому числі 26 – державного значення. Природним багатством краю є радонові мінеральні води. У місті Знам'янка працює обласна бальнеологічна лікарня, що пропонує повний спектр методів курортного лікування. Досить перспективною є організація відпочинку в м. Світловодську, який розташований на березі Кременчуцького водосховища і має для цього всі необхідні сприятливі умови: водні ресурси, привабливий ландшафт, багатий історико-культурний потенціал. У місті розташовано дванадцять баз відпочинку. Варто згадати також природоохоронні об'єкти – дендропарк «Веселі Боковеньки», Чорноліський і Войнівський заказники.

По-п’яте, Кіровоградщина – унікальний історичний центр української культури. В регіоні багато унікальних пам’яток архітектури, храмів, музейних садиб та родинних хуторів.

Житловий фонд Кіровоградської області станом на 1 січня 2012 р. складався з 311 тис. житлових будинків та гуртожитків загальною площею 24710 тис. м2, житловою площею 16194 тис. м2. Структура житлового фонду за формами власності складається з об’єктів: приватної власності (96,2 %), комунальної (3,0 %) та державної (0,8 %) Технічний стан основних фондів житлового фонду області та сфери ЖКГ свідчить про посилення тенденції до їх стрімкого фізичного та морального зношування.

Централізованим водопостачанням забезпечено населення всіх 12 міст області та 27 селищ міського типу, що складає 97,4 % загальної їх кількості, або понад 647,8 тис. осіб. Із 1003 сільських населених пунктів області забезпечено централізованим водопостачанням 25 %. Із 21 адміністративного району 13 районів використовують для питного водопостачання підземні води, 7 районів – змішане водопостачання. У межах області розвідані та затверджені Державною комісією із запасів підземних вод 14 родовищ на 34 ділянках в 11 адміністративних районах. Основним джерелом водопостачання міст обласного значення та притрасових населених пунктів, у яких проживає близько 500 тис. жителів та зосереджено 70 % виробничого потенціалу Кіровоградщини, є районний водопровід «Дніпро-Кіровоград», яким забезпечується забір, очистка та подача води з Кременчуцького водосховища споживачам на відстань до 120 км.

48,7 % водопровідних мереж знаходяться в аварійному та ветхому стані. Внаслідок цього втрати питної води у водопровідно-каналізаційних мережах в цілому по області склали 37,6 %. Централізованими системами каналізації забезпечені 43,3 % населення області (у середньому по Україні – 24,5 %). При цьому в аварійному та ветхому стані перебуває 40,8 % від загальної кількості каналізаційних (комунальних) мереж. У області амортизовано понад 70 % технологічного та енергетичного обладнання об’єктів каналізаційного господарства.

Підприємствами комунальної теплоенергетики області експлуатується 62 котельні. З 218 установлених котлів 114 експлуатуються понад 20 років, 45 котлів є застарілими та малоефективними з коефіцієнтом корисної дії нижче 82 %. 80,7 км теплових мереж перебувають у ветхому, аварійному стані та амортизовані, через що щорічні втрати теплової енергії складають близько 12 %. За останні 4 роки в області активізувалася робота щодо реконструкції та будівництва нових котелень зі встановленням нових видів котлів та контактних водонагрівачів з ККД понад 92 %, виконання робіт із заміни теплових мереж, у тому числі на попередньо ізольовані.

Станом на 2010 рік газифіковано 928 населених пунктів області з 1030.

В області обліковуються 304 сміттєзвалища, під які відведено земельні ділянки площею 353,6 га. Майже всі сміттєзвалища потребують невідкладної реконструк