Мал. 2 Статева структура

Мал. 3 Вікова структура населення

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника Кіровоградської області (по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у березні 2012 року порівняно з лютим збільшилася на 4,9% і становила 2300 грн.

Це в 2,1 разу вище рівня мінімальної заробітної плати (1073 грн.). Рівень заробітної плати в області становив 78,7% середнього рівня в Україні (2923 грн.).

Найвищий рівень оплати праці в березні 2012 р. спостерігався в добувній промисловості, діяльності транспорту та фінансовій діяльності, де заробітна плата працівників в 1,5–1,8 разу перевищила середній показник по області.

У сфері освіти, операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту, будівництві, торгівлі, діяльності пошти та зв’язку, сільському господарстві, діяльності готелів та ресторанів, рибальстві, рибництві розмір заробітної плати працівників на 5,9%–49,8% нижчий від середнього по області.

Купівельна спроможність працюючих в березні 2012 р. порівняно з березнем 2011 р. збільшилася на 15,8%.

Табл. 2 Заробітна плата найманих штатних робітників за 2012 рік

	Нараховано в середньому штатному процівнику
	За місяць							За оплачену годину
	Грн.	У % до
		листопада	Грудня 2011 р.	Середнього рівня по регіону	Мінімальної заробітної плати (1134грн)	Грн.	У % до листопада
Усього	2660	106,7	110,2	100,0	234,6	17,59	112,4
Сільське господарство,мисливство та пов’язані с ними послуги	2131	98,6	119,1	80,1	187,9	13,82	105,0
Лісове господарство та пов’язані с ними послуги	2958	117,1	98,1	111,2	260,8	17,96	121,2
Рибальство,рибництво	1186	125,5	138,2	44,6	104,6	9,34	131,1
Промисловість	3051	106,9	109,5	114,7	269,1	20,11	113,0
Добувна промисловість	3930	99,9	104,7	147,7	346,6	26,17	104,8
Переробна промисловість	2563	101,7	112,4	96,3	226,0	17,34	108,5
Виробництво та розподілення електроенергії,газу та води	3905	124,3	106,6	146,8	344,4	23,78	129,2
Будівництво	2139	114,8	81,8	80,4	188,6	15,11	119,0
Торгівля,ремонт автомобілів,побутових виробів та предметів особистого вжитку	1946	102,9	117,5	73,1	171,6	12,23	107,1
Діяльність ресторанів та готелів	1433	110,3	96,2	53,9	126,3	10,61	113,1
Діяльність транспорту та зв’язку	3045	99,3	100,4	114,4	268,5	20,67	107,7
Фінансова діяльність	3859	101,5	104,8	145,0	340,3	24,6,	106,7
Операції з нерухомим майном,оренда	2467	112,1	110,9	92,7	217,5	16,41	120,7
Державне управління	3835	116,2	117,3	144,2	338,2	24,05	121,8
Освіта	2406	106,9	112,5	90,4	212,2	17,39	110,8
Охорона здоров’я,соціальна допомога	2322	110,9	18,0	87,3	204,7	14,14	15,8
Надання комунальних та індивідуальних послуг	2177	106,7	114,7	81,8	192,0	15,29	109,4

За даними обласної служби зайнятості на обліку цієї установи на 1 червня 2012 р. перебувало 15,4 тис. незайнятих громадян області.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до служби зайнятості, на 1 червня 2012 р. становила 1676 проти 1472 на 1 травня 2012 р.

Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на початок червня п. р. становило 9 осіб.

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 червня 2012 р. становила 14,9 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття на зазначену дату становив 2,52% населення працездатного віку.

За сприяння державної служби зайнятості в травні п. р. працевлаштовано 2,6 тис. осіб проти 4,7 тис. осіб в квітні.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в травні 2012 р. на допомогу по безробіттю витрачено 9 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 10,2 тис. осіб. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного становив 883 грн..

З кількості точки зору трудовий потенціал Кіровоградської області являє собою економічно активне населення,тобто всіх тих, хто працює,або активно шукає роботу,включаючи осіб працездатного віку і старше працездатного віку. (Табл.3)

Табл. 3 Характеристика населення Кіровоградської області за рівнем зайнятості та економічної активності

Показники	2006	2007	2008	2009	2010	Динаміка 2006/2010 %
Економічно активне населення	500,2	503,2	499,2	480,3	473,5	94,7
Працездатного віку	460,1	461,3	458,7	435,9	431,6	93,8
Старше працездатного віку	40,1	41,9	40,5	44,4	41,9	104,5
Зайняте населення	458,9	462,4	459,1	432,7	431,2	93,9
Працездатного віку	418,8	420,5	418,6	388,3	389,3	92,9
Старше працездатного віку	40,1	41,9	40,5	44,4	41,9	104,5
Безробітне населення (за методологією МОП)	41,3	40,8	40,1	47,6	42,3	102,4
Працездатного віку	41,3	40,8	40,1	47,6	42,3	102,4
Старше працездатного віку	-	-	-	-	-	-
Економічно активне населення	303,7	292,7	285,6	290,0	284,8	93,8
Працездатного віку	168,6	161,1	156,8	171,4	167,7	99,5
Страшре працездатного віку	135,1	131,6	128,8	118,6	117,1	86,7

Відповідно даним таблиці,трудовий потенціал Кіровоградської області за останні 5 років зменшується. У 2010 році трудовий потенціал регіону нараховував 473,5 тис. осіб,що на 26,7 тис. осіб (5,3%) менше,ніж у 2006 році. За статевою структурою трудовий потенціал області має наступний вигляд: жінок -49,2%,чоловіків – 50,8% ,при чому більша частка з них проживають і працюють у містах-62,3% , менша у сільській місцевості -37,7%.

Вікові характеристики трудового потенціалу регіону такі:серед тих,хто працює,або активно шукає роботу 51% осіб має вік від 30 до 50 років,14% віком від 14 до 24 років,11,0% від 25 до 29 років,17,7% від 50 до 59 років,6,4% від 60 до 70 років.

Особливо слід відмітити зміни в структурі економічно активного населення,які,на нашу думку,зумовлені демографічними і соціально-економічними наслідками ринкових перетворень. Негативним фактом є збільшення у 1,1 рази частки осіб старше працездатного віку (з 8,0% до 8,8%). Це означає,що у 2010 році кожний 9-ий представник економічно активного населення був старше працездатного віку і вимушений працювати заради отримання коштів для існування.

Природні передумови. Надра Кіровоградської області багаті на корисні копалини. Тут розвідано 41 родовище бурого вугілля. Є родовища горю­чих сланців, торфу, на сході області — поклади залізної руди, в тому числі залізних кварцитів (Криворізький залізорудний ба­сейн), на Побужжі — нікелево-хромових руд, графіту (Завалівське родовище), а також уранові руди (3 родовища). Поши­рені родовища різних будівельних матеріалів. В області зосеред­жено 36 водозаборів прісної води, з яких 14 розробляється, та два джерела мінеральних вод.

На території області зосереджено близько 96% запасів графіту, 28,7 % — промислових запасів бурого вугілля (по паливно-енергетичних ресурсах регіон дефіцитний), 7,6 % — будівельного каменю, 1,7% — руди заліза України. Основна проблема щодо мінерально-сировинних ресурсів полягає у здійсненні їх ком­плексного використання на основі глибокої переробки.

Кіровоградська область розташована в межах Центрально-лісостепової та Дністровсько-Дніпровської північно-степової агрогрунтової провінції. В лісостеповій частині переважають чорноземи типові середньо- і малогумусні, опідзолені, у степовій — чорноземи звичайні середньо - і малогумусні. Середній бал природної родючості сільськогосподарських угідь складає 67, ріллі — 68 балів (в Україні відповідно 62 і 63). В об­ласті високий рівень еродованості земель: в південно-східній час­тині — 53%, західній — 43%. Але в цілому агрогрунтові умови сприяють розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аналіз трансформації земельного фонду свідчить, що в області скоротилась площа сільсь­когосподарських угідь у всіх землекористувачів і власників за ра­хунок зменшення площі ріллі, а також багаторічних насаджень. У той же час розширилась площа природних кормових угідь. У регіоні спостерігається негативна тенденція збільшення площі за­болочених земель.

Загальна площа земель (суші) за станом на складає 2384,1 тис. га, в тому числі 2043,1 сільгоспугідь і 1771,9 тис. га ріллі. Розораність сільгоспугідь надто висока — 86,8% (в Україні — 78,1%). В області найбільший у країні рівень землезабезпеченості на душу населення, зокрема сільськогоспо­дарських угідь припадає 1,79 (Україна — 0,85), а ріллі — 1,55 га (відповідно 0,66 га).

Землі під лісами та іншими лісо вкритими площами в Кіровоградській області складають 179,2 тис. га, у то­му числі 158,3 тис. га вкритих лісовою рослинністю; або 7,5% до загальної площі землі (суші) (в Україні — 12,5%). Переважають ліси санітарно-гігієнічного, природоохоронного і рекреаційного призначення. Лісовідновлення здійснюється невисокими темпа­ми — на рівні 300-400 га в рік, посадка і посів лісу складає близь­ко 400 га. У загальному обсязі випуску продукції лісового госпо­дарства цей регіон займає лише 1,4%. Основна частина деревини завозиться з інших регіонів України і зарубіжжя.

В Кіровоградській області сформувалися два промислові вузли: Кіровоградський і Олександрійський промислові вузли.

Кіровоградський промисловий вузол здебільшого спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні і харчовій промисловості.

Олександрійський промисловий вузол спеціалізується на видобутку бурого вугілля і машинобудуванні.

Розвинена видобувна промисловість в Кіровоградській області: видобувається хром, саме в цій області єдині в Україні поклади хромових руд – Середнє Побужжя.

Ведучими в області є галузі, пов'язані з агропромисловим комплексом, тобто харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування й будівельна індустрія.

Харчова промисловість дає близько 45% валової продукції області й представлена 11 цукровими заводами, 5 заводами з виробництва спиртних напоїв, рядом м'ясокомбінатів, маслозаводів і маслоробних підприємств.

У зв'язку із сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства й переробної промисловості необхідною технікою й запасними частинами.

В сільському господарству області виробляється 31,5% валового національного продукту. В загальному об’ємі валової продукції сільського господарства частка області складає 4,1%, в тому числі рослинництво – 8,5%, тваринництво – 3,1%. Це свідчить про високий розвиток сільського господарства.

5 підприємств Кіровоградської області увійшли у перелік 100 об’єктів України, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища, а саме: ДП «Східний гірничо збагачувальний комбінат» у м. Жовті Води (хвостосховищє у Петровському районі), ТЕЦ-3 Олександрійська філія ЗАТ «Енерговугілля», ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» Голованіського району, Компресорна станція «Задніпровська» Світловодського району та Кіровоградське ТОВ «Водне господарство» (колишній КП «Кіровоградводоканал»).