Мал. 5 Розміщення продукції сільського господарства

Область має розвинену мережу усіх видів транспорту: залізничного, автомобільного, повітряного, водного. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 1166 км, з яких більша половина електрифікована. Найважливіші залізничні напрямки: Київ-Дніпропетровськ, Харків-Одеса, Київ-Херсон, Знам'янка-Миколаїв; міжнародні: Знам'янка – Москва та Одеса – Москва.

Десять автомагістралей загальною довжиною майже 690 км зв'язують Україну з державами Центральної і Південної Європи та країнами СНД. Через область проходять автомагістралі Київ-Одеса, Кіровоград-Миколаїв, Київ-Дніпропетровськ, Харків-Одеса, Полтава-Кишинів. [3.c.328]

Довжина автомобільних шляхів загального користуван­ня складає 7,1 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 6,2 тис. км (86,6%). Щільність останніх — 251 км на 1000 км² (в Україні 271). Обсяги вантажоперевезень автомобільним транс­портом за 2007-2011 p. p. збільшилась, що пояснюється значним збільшенням обсягів виробництва сировини і готової продукції промисловості та сільського господарства.

Табл. 6 Динаміка вантажопотоку і пасажиропотоку Кіровоградської області за видами транспорту

Перевезення вантажів,тис. т
Роки	Види транспорту
	залізничний	автомобільний	авіаційний
2007	8345,2	28602,6	6,0
2008	8883,1	31308,4	6,0
2009	5773,4	27297,0	5,7
2010	6390,9	28081,0	6,8
2011	7872,4	33308,7	4,5
Перевезення пасажирів,тис.
Роки	Види пасажирського транспорту
	залізничний	автомобільний	авіаційний
2007	5060,9	77516,7	91,0
2008	5055,5	84530,8	96,8
2009	4477,5	74358,3	99,6
2010	4794,1	85572,1	87,4
2011	4843,9	98691,9	73,2

Авіаційні перевезення здійснюються державною авіакомпанією "Кіровоградські авіалінії" та двома комерційними "УРГА" і "Чайка", що працюють на міжнародних авіалініях.

Через пристань у Світловодську річковими суднами можна дістатися до Києва, Дніпропетровська, Черкас, Запоріжжя. Цим же водним шляхом доставляються вантажі.

Послуги зв’язку загального користування в області надають Кіровоградські дирекції ВАТ „ Укртелеком ” і Українського державного підприємства поштового зв’язку „ Укрпошта ”.

В області діє мережа Українського мобільного зв'язку. Рівень покриття мережею UMS складає 60%, Київстар - 82,4%. Бурхливо розвивається комп'ютерна мережа Інтернет. Впровадження інформаційних технологій та сучасного поштового обладнання дозволяє організувати надання послуг електронної пошти, здійснення банківських операцій, різних видів розрахунків.

Торговельне обслуговування населення області забезпечують 2,2 тис. підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі 1,6 тис. магазинів, 92 ринки по продажу споживчих товарів, 151 автозаправна станція, 591 аптека і аптечних кіосків. Громадське харчування здійснюють 635 підприємств.

Медичні послуги надають 94 лікарняні заклади, 205 амбулаторно-поліклінічних, 559 фельдшерсько-акушерських пунктів. В області функціонує обласний протитуберкульозний центр „ Лісова поляна ”, обласна бальнеологічна лікарня у м. Знам’янка.

На Кіровоградщині сконцентрований науково-технічний потенціал. Освіта на Кіровоградщині представлена дошкільними, загальноосвітніми та вищими навчальними закладами. Вищих навчальних закладів налічується – 24, ті які мають ІІІ-ІV рівні акредитації 6, І-ІІ – 18, ПТУ в області 25. Загальноосвітніх навчально-виховних закладів на даний момент відкрито 613, а дошкільних 546.

В області функціонують: обласна філармонія, украї­нський музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького, театр ляльок, клубні заклади, 647 масових і універсальних бібліотек, 32 музичні школи, 3 художні школи, 10 шкіл мистецтв, колективи художньої само­діяльності, з яких понад 200 носять почесне звання «на­родний аматорський». Тут діють 19 державних і 131 громадський музей. Серед них особливо виділяються Кіро­воградський меморіальний музей Г. Нейгауза, Олексан­дрійський музей миру, державний заповідник-музей І. К. Тобілевича «Хутір Надія», обласний художній му­зей, художньо-меморіальний музей О. Осьмьоркіна, Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей ім. І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича).

На Кіровоградщині все більше уваги приділяється збільшенню мережі природно-заповідних територій та об'єктів. Нині їх налічується 156 одиниць загальною площею 9,8 тис. га, з яких 23 природно-заповідні тери­торії загальнодержавного значення. Є також природно-заповідні території місцевого значення — 47 заказників, 40 пам'яток природи, 41 заповідне урочище, 5 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. [13 c.55-59]