11. Особливості перевірки діяльності підприємств торгівлі.

На торгових підприємствах в обов'язковому порядку здійснюється податковий контроль.

Метою податкового контролю на торгових підприємствах є встановлення правильності та законності їх діяльності в частині дотримання ними вимог чинного податкового законодавства.

Податковий контроль на торгових підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом.

1. Початок контрольного заходу

2. Перевірка державної реєстрації підприємства та наявності дозволів на здійснення діяльності

3. Перевірка розрахунку та сплати податку на прибуток підприємств

4. Перевірка розрахунку та сплати пдв

5. Перевірка інших питань, передбачених Програмою податкової перевірки

6. Узагальнення виявлених порушень в акті податкової перевірки та розрахунку штрафних санкцій

При здійсненні податкового контролю діяльності торгових підприємств особливостей немає. Перевірка здійснюється за загальноприйнятими принципами.

Водночас належної уваги потребує податковий контроль розрахунку та сплати податку на прибуток підприємства. Це зумовлено першочерговістю та вагомістю цього податку в загальній структурі податкових платежів торгової та торгово-виробничої діяльності.

Податковий контроль податку на прибуток торгових підприємств містить такі стадії:

1) перевірка правильності визначення платників податку на прибуток та дослідження їх особливостей;

2) попередня перевірка податкової звітності;

3) перевірка правильності визначення валових доходів;

4) перевірка правильності нарахування валових витрат;

5) перевірка правильності визначення амортизаційних відрахувань;

6) перевірка правильності визначення прибутку до оподаткування та сум фактично сплаченого податку на прибуток.

Першим кроком під час перевірки правильності нарахування податку на прибуток є з'ясування:

1) юридичної і фактичної адреси підприємства, дати його державної реєстрації та постановки на податковий облік, форми власності, організаційно-правової форми, наявності представництв, філій, розміру статутного капіталу, даних про засновників;

2) виду діяльності, яке підприємство може здійснювати відповідно до статутних документів, наявних ліцензій, інших дозвільних документів;

3) даних про пільгові види діяльності;

4) кількості відкритих поточних, депозитних, кредитних чи транзитних (розподільчих) рахунків у банківських установах;

5) експортно-імпортних операцій;

6) зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій;

7) даних про результати попередніх перевірок правильності нарахування податку на прибуток, винесених щодо них рішень та стану їх виконання підприємством;

8) технологічного процесу і організаційної структури підприємства, що перевіряється.

Деякі підприємства мають велику інфраструктуру (основне виробництво, допоміжне виробництво, управління капітального будівництва, підсобні господарства, підрозділи соціальної сфери, громадського харчування тощо), що впливає на порядок нарахування податку на прибуток підприємства у цілому.

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно підприємства та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є принциповим і залежить від багатьох обставин. Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою показує, що об'єктом оподаткування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до податків, за допомогою яких активно реалізується регулююча функція щодо виробництва, інших сфер господарської діяльності підприємств.