10.Особливлсті перевірки діяльності промислових підприємств

На промислових виробничих підприємствах залежно від форми їх власності фінансово-господарський контроль може здійснюватись у формі ревізії (на державних підприємствах) або аудиту (на приватних підприємствах).

Слід зазначити, що істотних відмінностей під час здійснення названих форм фінансово-господарського контролю немає, крім декількох.

По-перше, відрізняється кінцева мета здійснення ревізії та аудиту.

Метою ревізії на промислових виробничих підприємствах є встановлення законності та правильності діяльності виробничого підприємства, виявлення порушень, встановлення винних осіб із подальшим їх покаранням.

Метою аудиту промислових виробничих підприємств є встановлення правильності, законності та доцільності їхньої діяльності, виявлення правопорушень та надання рекомендацій щодо їх усунення та недопущення в майбутньому.

Так, якщо йдеться про ревізію, то кінцевою метою її здійснення е встановлення винних у виявлених правопорушеннях осіб та їх покарання. У випадку проведення аудиту, навпаки, кінцева мета полягає в розробленні та наданні суб'єкту господарювання рекомендацій щодо усунення виявлених правопорушень та їх недопущення в майбутньому.

По-друге, є відмінності під час планування зазначених форм фінансово-господарського контролю.

По-третє, відрізняється безпосередній процес узагальнення результатів, що зумовлено суттєвими відмінностями аудиторського висновку та акта ревізії як за призначенням, так і за змістом.

Водночас завдання проведення ревізії та аудиту в обох випадках одні й ті самі:

• встановлення законності діяльності підприємства взагалі шляхом перевірки наявності всіх передбачених дозволів;

• встановлення правильності розрахунків підприємства з персоналом;

• встановлення правильності розрахунків підприємства з бюджетом та державними цільовими фондами;

• встановлення правильності документального оформлення виробництва;

• встановлення законності списання витрат на виробництво;

• встановлення законності та правильності нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів тощо.

Джерелами інформації під час проведення ревізії (аудиту), крім загальновідомої, є специфічна документація: матеріальний звіт про витрату матеріалів; лімітно-забірна карта; маршрутний лист; рапорт про витрату технологічного палива (енергії) за зміну; акт (відомість) на брак продукції; вимоги на видачу матеріалів; комплектувальні відомості; наряди на відрядну оплату праці тощо.

Ревізія та аудит на промислових виробничих підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом (рис. 4.1).

Особливостей під час проведення інвентаризації промислового виробничого підприємства немає. Контроль розрахунків підприємства, обліку необоротних активів та інших типових для всіх підприємств ділянок обліку здійснюється за загальноприйнятими алгоритмами.

Особливість ревізії (аудиту) на промислових виробничих підприємствах полягає лише в необхідності контролю процесу виробництва в частині його документального оформлення, розрахунку собівартості виробленої продукції, обліку браку та незавершеного виробництва. Ретельно перевіряється вся первинна документація підприємства.

Взагалі ревізія (аудит) діяльності промислового виробничого підприємства включає певні специфічні напрями перевірки.

1. Перевірка відпуску матеріалів складу на виробництво. Важливим моментом ревізії (аудиту) є поняття "відпуск складу на виробництво". Цей процес повинен цілком контролюватися через перевірку матеріальних звітів про витрату матеріалів. Матеріали на виробництво можуть відпускатися лише на основі лімітно-заборної карти або маршрутного листа. Допоміжні матеріали на утримання і ремонт устаткування оформлюються вимогами на відпускання матеріалів або накладною.

2. Перевірка обґрунтованості та обліку витрат. Особливої уваги потребує питання витрат підприємства. Всі витрати виробництва регламентуються рецептурою, нормою та нормативами. Витрати матеріалів мають бути саме в рамках таких норм. Детально перевіряється комплектувальна відомість як найбільш дієвий документ обліку і контролю за використанням деталей і напівфабрикатів. Вона виписується на кожний виріб (групу виробів) на місячну потребу. У ній відображаються рух усіх комплектуючих, ліміт витрат і фактичне використання на фактичний випуск виготовлених і зданих на склад готових виробів.

Під час ревізії (аудиту) перевірка витрат промислового виробничого підприємства здійснюється за такими напрямами:

• формування витрат за економічними елементами;

• відособленість і рівень витрат в окремих цехах;

• правильність ведення аналітичного обліку витрат, обґрунтованого їх списання і розподіл непрямих витрат;

• відповідність залишків достовірним первинним документам;

• вивчення суті та змісту первинних документів, на підставі яких списуються витрати;

• виявлення можливих чинників списання недостач, псування і крадіжки матеріальних цінностей на собівартість продукції.

Під час ревізії (аудиту) також перевіряється правильність списання загальновиробничих витрат: вони списуються строго наприкінці місяця з кредиту рахунку 91:

• постійні в повному обсязі — в дебет 23;

• змінні розподілені (пропорційно виконанню планових показників) — у дебет 23;

• змінні нерозподілені — на собівартість реалізації — в дебет 901,903.

3. Перевірка собівартості продукції. Перевірка собівартості продукції здійснюється в розрізі калькуляційних статей витрат і визначення рівня собівартості окремих видів продукції. Окремо перевіряють можливі випадки коливання собівартості продукції за окремі періоди.

4. Перевірка готової продукції. При перевірці готової продукції перевіряється списування готової продукції впродовж звітного місяця на склад саме за обліковими цінами. Лише після визначення собівартості здійснюється коригування її вартості. Якщо фактична собівартість є більшою за облікові ціни, то робиться до проведення, якщо меншою — сторнування з дебету рахунку 26 і кредиту рахунку 23.

5. Перевірка бракованої продукції. Брак класифікується на виправний, невиправний, зовнішній та внутрішній. Якщо списується внутрішній виправний брак, то він повинен списуватись як сума витрат на усунення браку, зокрема витрати на сировину і матеріали, заробітну плату, відрахування на соціальні заходи, частину загальновиробничих витрат.

6. Перевірка незавершеного виробництва. Важливим питанням під час здійснення контролю діяльності промислового виробничого підприємства є контроль незавершеного виробництва.