- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •2. Форма руху матерії
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •2. Волюнтаризм
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •2. Футурологічні концепції
- •Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •2. Історичні типи світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •2. Поняття практика і розвиток
- •2. Концепції культури
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Сформулюйте сутність історичного процесу
Розуміння історичного процесу в історії філософії
Філософія історії - це таке мислення (знання) про будь-які предмети (духовні, соціальні, політичні тощо), коли вони розглядаються відносно розвитку історії або всесвіту. Кінцева мета історії є частиною людського призначення: здійснитись як людина, стати людиною.
Були часи, коли філософія обходилась без філософії історії. Свій початок вона бере там, де місце ідеї вічного кругообігу посідає ідея векторного розвитку (Августин), коли замість історії як розповіді (Геродот і Фукідід) постає історія як процес усвідомлення та втілення цінностей, історія як самопізнання Духа.
Християнська філософія історії (Іохим Флорський, Євсевій Кесарійський, Августін, Ісідор Севільський)
З християнством в історію увійшли три унікально неповторні події:
1) гріхопадіння як початок історії;
2) пришестя Христа - її поворотний пункт;
3) майбутнє Друге пришестя і Страшний суд як необхідне її завершення.
Відтак людська історія поділяється на дві ери: дохристиянську (передісторія) і християнську (власне історія).
Філософія історії Нового часу (Р. Декарт, Д. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм) ХУІІ-ХУШ ст.
- людина у центрі історичної картини світу;
- академічна точність;
- заперечення претензій;
- мета історика - бачити майбутнє;
- інтерес до фактів як до об'єктивних явищ.
Філософія історії Просвітництва (І. Гердер, І. Кант, М. Шиллер, І. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель)
- історія минулого як прояв ірраціональних сил;
- історичний розвиток здійснюється з метою заснування нового царства, в якому встановлено закони розуму;
- історія розвивається внаслідок необхідності;
- концепція історії людської природи;
- прагнення до створення всезагальної історії.
Філософія історії Позитивізму (О. Конт) XIX ст.
- завдання встановлених усіх фактів, де це тільки можливо;
- мету побудови всезагальної історії відкинуто як пусту мрію:
- історичний процес тотожний природному процесу;
- розробка нового методу вивчення джерел - метод філологічної критики.
Марксистська філософія історії (К. Маркс, Ф. Енгельс, Г. Плеханов, В. Ленін) XIX ст.
- розвиток суспільства - природно-історичний процес;
- визнання історичної закономірності;
- формаційний підхід до історії;
- матеріалістичне розуміння історичного.
Типологія історичного процесу
Основи сучасного підходу до теорії історичного пізнання, типології історичного процесу закладено у дослідженнях М. Мандельбаума "Проблема історичного пізнання" (1938 р.) та Р.Дж. Коллінгвуда "Ідея історії" (1946 р.).
Основні ідеї нового підходу до вивчення історії
1. Переформування завдань філософії історії: вона вивчає одночасно думки історика та об'єкт думок історика.
2. Історія - не наука, хоча і наукова! Якісна відмінність історії від науки визначається відмінностями об'єкта і методу.
3. Справжнім об'єктом вивчення істориків є думка людей минулого. Історичним методом є метод відтворення думок історичних діячів.
4. Аналітичний метод означає показ того, що історики насправді роблять. Методологія історії повинна виходити з реальної сукупності робіт, які виконуються всередині досліджуваної сфери, та з'ясування передумов, якими користуються в історичних дослідженнях.
5. Аналіз проблеми пізнання в історії.
Вимога перевірки (верифікації) як засобу встановлення істини.
Таким чином, основним в аналітичному підході є перетворення філософського аналізу історичної думки у головне завдання філософії історії - як у вигляді аналітичного виділення основних процедур історичного пізнання, так і відтворення, й аналізу форм історичного знання.
Теорії періодизації історії: Концепція історичного кругообігу; Лінійний і дискретний підходи; Теорії культурно-історичних типів.