- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •2. Форма руху матерії
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •2. Волюнтаризм
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •2. Футурологічні концепції
- •Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •2. Історичні типи світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •2. Поняття практика і розвиток
- •2. Концепції культури
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Дайте класифікацію цінностям
За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей — одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні — моральні, релігійні, художні, політичні та ін. Однак такий поділ не враховує того, що в продуктах людської діяльності матеріальне і духовне взаємопроникають і чітко розмежовувати їх неможливо. Наприклад, нелегко зарахувати єгипетські піраміди чи грецькі храми до матеріальних чи духовних цінностей. Правильніше було б, напевне, вести мову про цінності, які задовольняють матеріальні і духовні потреби. Однак і це розмежування не вичерпує проблеми, адже, куди віднести такі цінності, як душевний комфорт, мир? Тому крім цінностей, які задовольняють матеріальні і духовні потреби, виокремлюють психічні і соціальні цінності, які задовольняють відповідні потреби. Так, переживання радості, щастя, душевного комфорту, до яких людина прагне і які цінує, не належать ні до духовної, ні до матеріальної сфер. Вони є душевними, а не духовними, цінностями. Соціальні потреби також задовольняються певними цінностями — такими, як соціальна захищеність, зайнятість, громадянське суспільство, держава, церква, профспілка, партія тощо. Їх також не можна однозначно кваліфікувати як матеріальні чи духовні цінності. Однак на побутовому рівні цілком достатнім є поділ цінностей на матеріальні і духовні. При цьому матеріальними цінностями (їх іноді називають благами) вважають економічні, технічні і вітальні (стан здоров´я, екології) цінності, які задовольняють тілесне буття людини, а духовними — релігійні (святість), моральні (добро), естетичні (прекрасне), правові (справедливість), філософські (істина), політичні (благо суспільства) цінності, які роблять буття людини людським, гарантують її існування як духовної істоти.
3. а)сила
б)ідеальне...предметно практична діяльність
Білет № 14
Дайте характеристику основних теорій історичного процесу та розкрийте їх суперечності.
Розуміння історичного процесу в історії філософії
Філософія історії - це таке мислення (знання) про будь-які предмети (духовні, соціальні, політичні тощо), коли вони розглядаються відносно розвитку історії або всесвіту. Кінцева мета історії є частиною людського призначення: здійснитись як людина, стати людиною.
Були часи, коли філософія обходилась без філософії історії. Свій початок вона бере там, де місце ідеї вічного кругообігу посідає ідея векторного розвитку (Августин), коли замість історії як розповіді (Геродот і Фукідід) постає історія як процес усвідомлення та втілення цінностей, історія як самопізнання Духа.
Християнська філософія історії (Іохим Флорський, Євсевій Кесарійський, Августін, Ісідор Севільський)
З християнством в історію увійшли три унікально неповторні події:
1) гріхопадіння як початок історії;
2) пришестя Христа - її поворотний пункт;
3) майбутнє Друге пришестя і Страшний суд як необхідне її завершення.
Відтак людська історія поділяється на дві ери: дохристиянську (передісторія) і християнську (власне історія).
Філософія історії Нового часу (Р. Декарт, Д. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм) ХУІІ-ХУШ ст.
- людина у центрі історичної картини світу;
- академічна точність;
- заперечення претензій;
- мета історика - бачити майбутнє;
- інтерес до фактів як до об'єктивних явищ.
Філософія історії Просвітництва (І. Гердер, І. Кант, М. Шиллер, І. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель)
- історія минулого як прояв ірраціональних сил;
- історичний розвиток здійснюється з метою заснування нового царства, в якому встановлено закони розуму;
- історія розвивається внаслідок необхідності;
- концепція історії людської природи;
- прагнення до створення всезагальної історії.
Філософія історії Позитивізму (О. Конт) XIX ст.
- завдання встановлених усіх фактів, де це тільки можливо;
- мету побудови всезагальної історії відкинуто як пусту мрію:
- пошук причинних зв'язків між фактами;
- історичний процес тотожний природному процесу;
- розробка нового методу вивчення джерел - метод філологічної критики.
Марксистська філософія історії (К. Маркс, Ф. Енгельс, Г. Плеханов, В. Ленін) XIX ст.
- розвиток суспільства - природно-історичний процес;
- визнання історичної закономірності;
- формаційний підхід до історії;
- історія - сукупність взаємодії матеріальних факторів;
- матеріалістичне розуміння історичного.